Теорії походж. та причини виникненння укр. козацтва.Формування Запорожської Січі

Щоб розв'язати конфлікт, у 1596 р. в м. Бресті був скликаний церковний собор. Українське суспільство розкололося навпіл: з одного боку — православні магнати, більшість духовенства та народні маси, в той час як з іншого — колишні ієрархи, підтримувані королем та купкою прибічників. Унаслідок цього виникла ситуація, коли існувала церковна ієрархія без віруючих і віруючі без своїх ієрархів. Те, що почалося як спроба об'єднати християнські церкви, закінчилося їхнім подальшим роздрібненням, бо тепер замість двох існувало три церкви: католицька, православна та уніатська, або греко-католицька. як її згодом стали називати.

Коли розійшлася звістка про унію, православна громада вибухнула від обурення. Найвидатніший її представний князь Острозький був розлючений не самою унією, а тим, в який спосіб її укладено.

Із самого моменту розколу в 1054 р. ідея возз'єднання розглядалася як католицькою, так і правосл. церквою. На Укр. спроби їх об'єднання почалися ще в XIII ст., а після Флорентійського собору, цю ідею мало не було здійснено. Проте правосл. найбільш побоювалися, що в разі об'єднання могутня католицька церква намагатиметься підпорядкувати їх собі. Ці побоювання були небезпідставними, бо впевнені у власній зверхності польські католики домагалися унії, сподіваючись, що вона неминуче приведе до асиміляції укр. православ'я й дальшого поширення впливу польського католицизму

Релігійні відносини в Україні.Брестська унія.

Люблінська унія 1569 р. стала для українців подією величезної ваги. Попри всі свої недоліки Велике князівство Литовське протягом двох століть створювало для них сприятливі умови існування. Українські князі хоч і підпорядковувалися литовцям, однак мали великий вплив у суспільній, економічній, релігійній та культурній царинах життя. Проте, як свідчила доля Галичини, що першою потрапила під владу Польщі, з переходом українських земель від Литви до Польщі було поставлено під сумнів саме існування українців як окремої етнічної спільності.

Внаслідок підписання унії утворилася Річ Посполита, що мала єдиного виборного короля, сейм, гроші, податки та єдину зовнішню політику. Але Велике князівство певною мірою зберігало автономію, зокрема місцеве врядування, військо, скарбницю та систему судочинства. Та тепер до Польської корони відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям.

На поч XVI стало очевидним, що ВКЛ близьке до занепаду. Москва відібрала у нього Чернігів і Стародуб на північному сході України. А воно не змогло протистояти двом великим вторгненням татар. Нарост. криза сягнула критичної межі, коли Литва ув'язла в нову триваючу війну з Москво. царством. Виснажені величезними воєнними витратами й опинившися перед загрозою моск. вторгнення, литовці звернулися до Польщі по допомогу. Поляки готові були її надати за плату. Головною умовою вони поставили об'єднати в одне політ. ціле Польщу з Литвою, яких пов'язував спільний монарх. Побоюючись поступитися своїм панівним становищем перед польськими конкурентами й занепокоєні небезпекою зростання католицьких впливів, литовські та українські магнати опиралися остаточному злиттю з Польщею. Але невдоволена пануванням магнатів середня та дрібна шляхта підтримала поляків, сподіваючися здобути собі широкі привілеї, якими користувалися польські феодали. Скликаний у 1569 р. в Любліні королем Сигізмундом Августом сейм проходив у драматичній та гострій боротьбі. Поляки за підтримки дрібної шляхти на Волині, у Підляіііші та Києві оголосили про приєднання цих земель до Польщі. Це змусило норовистих магнатів повернутися за стіл переговорів, і 1 липня 1569 р. була укладена Люблінська унія.

Православні єпископи Львова порушили питання про унію з Римом на таємній зустрічі. Вони вірили, що високоавторитетна і добре організована католицька церква впровадить серед православних жаданий порядок та дисципліну. А ще вони сподівалися, що внаслідок цього зросте престиж єпископів серед духовенства та мирян. Ставши част. католицької церкви, православні, на думку цих єпископів, дістануть повну рівноправність у Речі Посполитій, українські міщани не будуть більше зазнавати дискримінації в містах, а православну знать перестануть ігнорувати при розподілі службових посад. Більше того єпископи теж мали б вигоду від унії, бо, отримавши рівний з католицькими ієрархами статус, вони стали б членами впливового Сенату. І на- прикінці 1595 р. Терлецький і Потій поїхали до Риму, де папа Клемент VIII проголо- сив офіційне визнання унії.

«козак» тюрського походження, що означало вільних, незалежних від пана людей, які не мали чітко визначеного місця у суспільстві. Основними причинам и виникнення козацтва були:

а) економічні (нестача власної орної землі, народна колонізація вільних земель Придніпров’я та Дикого поля - степів за Дніпровськими порогами);

б) соціальні (посилення феодальної експлуатації українського населення з боку литовських та польських магнатів, шляхти, оформлення кріпосної залежності селянина від феодала);

в) політичні (цілеспрямована політика польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу по охороні південних рубежів від татарської небезпеки);

г) стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства);

д) національно-релігійні (політична полонізація українського населення та наступ католицької церкви на права православної);

Дата добавления: 2015-05-23