Спроби відродження української держави – Карпатської України в 1938-1939 рр

Соціально-економічне і політичне становище Закарпаття в складі буржуазної Чехословакії.

В кращому становищі знаходилося укр. насення Закарп. Але демонструючи прихилбне ставлення до укр. народу, уряд Чехосл. мало що робив для екон. розвитку краю. У Чехосл. найбільш розвинутій у промисл. відношенні країнні Центр.-Сх. Європи, Закарп. відводилась роль економ. найзанедбанішої провінції. Певного розвитку набула хіба що лісова та лісохімічна промисл. Робітники піддавались нещадній експлуатації. Їм платили у півтора-два рази менше, ніж в центрі країни і відповідно гірше забезпечквали умови їх праці. Не в кращому становищі знаходилося і сільське населення. Поміщикам належало в тричі більше землі, ніж її мали селянські господарства. Чеська адмін. ззовні більш прихильно, ніж румунська та польська влада ставилися до розвитку народної освіти. Проте повна відсутність укр. вищих навчальних закладів прирікла укр. мову і культ. на другорядність. Не рятувало становища і визнання мови місцевого населення офіційною мовою «Підкарпатської Русі». Адже в «Генеральному статуті», який регулював це, йшлося не про укр., а про «русинську мову», тобто говірку підкарпатських русинів. Впливові місцеві чинники відвертіше пояснювали суть «русинофікації».

Мюнхенською угодою 1938р. частина терит. Чехослов. була передана Німеч. У закарпатських укр. З`явилася надія для отримання автономії для Закарп. 3жовт. 1938р. щойно ств. Руська нац. рада висунула вимогу реальної автономії ві центру. Уряд Чехосл. змушений був погодитись на це. 11 жовтня був ств. перший уряд Карп. д. Головою уряду став Андрій Бродій, який вже через 2 тижні був заарештов. як угор. агент. 26 жовт. 1938 р. прем*єром був призн. Августин Волошин. 22 лист. 1938р. було прийнято закон Чехосл. Респ. про Конст. Карп. Укр. На цій основі автономний уряд розгорнув роботу з підготовки виборів до Сейму.

Уряд Волошина заходився будувати укр. державність. Почалася українізація освіти адміністрації. 12 лист. 1939р. відбулись вибори до Сейму. У зовн. пол. укр. уряд орієнтувався на Нім. Але Гітлер вирішив передати все Закар. Угорщині. Тож, в ніч з 14 на 15 бер. нім. війська вступили на терит. Чехосл., а угорські – на терит Закарп. 15 бер. 1939р. Сейм проголосив Карпатську Укр.незалежною д. Сейм ухвалив заон, який містив такі пункти: 1)Карп. Укр. є незал.д.;2) назва д. є Карпатська Укр.; 3) Карп. Укр. є респ. на чолі з президентом, виборним сеймом; 4)державна мова в Кр. Укр. є укр.м.; 5) барвами держ. прапора є сині і жовті.

Волошин звернувся до Нім. з проханням прийняти Карп. Укр. під свій протекторат, але та порадила укр. не чинити опору угорцям. Та укр. не бажали розлучатись з ств. державністю. Відбувся не рівний бій. Закарп. Укр. була окупована Угорщ.

отже, головною причиною падіння Карп. Укр. було те, що вона не отримала міжн. підтримки. І хоча вона проіснувала лише кілька днів, але залишила глибокий слід у боротьбі за націон. державність.

79. Звільнення Закарпаття від фашистів. Створення органів народної влади. Державне будівництво.

28 жов. 1944р. Рад. армія звільнила від фашиських окупантів Закарп. Укр. На звільненій терит. розгорнувся масовий рух за вихід Закарп. Укр. з Чехослов. Респ. і приєднання її до УРСР. На місцях ств. народні комітети, які стали тимч. органами держ. влади. 26 лист. 1944р. в Мукачевому відбувся 1 з’їзд народних комітетів Закарпатської Укр. На порядку денному стояли такі питання: 1)визволення За. Укр. від нім.-угорських окупантів;2)воз’єднання Зак. Укр. з Укр.3)наділення селян, робітників і службовців землею та лісом. 4)вибори Нар. ради Зак. Укр. З’їзд прийняв маніфест про воз’єднання Зак. Укр. з Укр. і вихід зі складу Чехосл. Обрана на з’їзді Народна рада сформувала свій уряд у складі Президії Нар. ради та її уповноважених з таких питань: внутр. справ і держ безпеки, комун. господ., фінансів, землеробства, промисл. та торгівлі, юстиції, освіти, комунікації, хорони нар. Здоров’я, соц. опіки.

Місцевими органами держ. влади, відпов. до адмін-терит. поділу, були окружні, міські та сільські народні комітети. Компетенції нар. комітетів підлягали всі питання господ., пол. і культ. будівн., питання щодо загального добробуту населення. Вони розробляли місцевий бюджет і забезп. його виконання, здійснювали керівн. і контроль за д-тю підпр. та підпорядкованих їм органів управління, забезпечували реаліз. актів Нар. ради, охорону держ. ладу і прав громадян. Народна рада і народні комітети обирались на термін до остаточного роз’яснення питання про воз*єднання Зак. з Укр. Виконавчим органов місц. народного комітету була його президія. 29 червня 1945 р. був підписаний договір між СРСР І Чехосл. про Закарп. Укр., ратифікований згодом Тимч. нац. зборами Чехосл. і Президією ВР СРСР. Отже, здійснилась споконвіна мрія укр. народу про воз’єднання в єдиній державі всіх укр. земель. На піставі Указу Презид. ВР СРСР 22 січня 1946р. в складі Укр. була ств. Закарп. обл. з поділом на 13 округів.

Дата добавления: 2015-05-23