Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методика антропометричних обмірів




 

Антропометричні обстеження починають з розмітки на поверхні тіла людини шести точок, що е головними при обмірюванні: шийної, основи шиї, плечової заднього кута підпахвової западини. переднього кута підпахвової западини та висоти лінії талії. Точки проставляють демографічним олівцем або кульковою ручкою. Точку висоти лінії талії переносять антропометром на передню та задню поверхню тулуба. Для більшої точності лінію талії фіксують еластичною тасьмою і весь час слідкують за її горизонтальним положенням.

При антропометричних обстеженнях обміри виконуються по голому тілу (чоловіки та діти роздягаються до трусів, жінки та дівчата залишаються в трусах та бюстгальтерах), взуття знімається. Кожну людину обслуговує два спеціалісти, один з яких проводить обмір, другий - записує результати та слідкує за положенням інструментів та позою людини, яку обміряють.

Всі обміри починають виконувати зверху, парні виміри завжди виконують по правій стороні тіла..

Розміри тіла значно відрізняються в залежності від пози людини. Тому той кого обмірюють повинен стояти прямо, без напруження зберігаючи свою звичайну поставу; руки опущені уздовж тулубу, пальці витягнуті; ноги не зігнуті в колінах, п'яти разом, відстань між носками 15-20см.

При визначенні висот та деяких дугових подовжніх вимірів голова фіксується в визначеній площині (очі та вуха знаходяться по одні горизонталі).

Стомлення людини призводить до зміни положення тіла та зниженню точності вимірів, тому обмірювання треба виконувати як можна швидше.

Обхвати та інші дугові виміри значно змінюються в залежності від дихання. Відомо, що об'єм грудної клітини під час вдихання на 5-8 см більше, ніж після повного видиху. Тому всі виміри виконуються під час спокійного дихання, для цього рекомендовано особу відволікати розмовами.

При проведенні обмірів весь час треба слідкувати за правильним положення вимірювальних приладів: штанга антропометра повинна завжди бути в вертикальному положенні, верхня штанга антропометра - в горизонтальній площині, сантиметрова стрічка - прилягати до тіла, але не деформувати його м'які частини.

Раціональну систему типових фігур називають розмірною типологією. Основна мета побудови раціональної розмірної типології полягає, в тому щоб виділити мінімальну кількість типовихфігур, які б максимально задовольнили населення розмірами одягу. Це необхідно для того, щоб не ускладнювати масове виробництво одягу.

Розмірними антропометричними стандартами називають середнє значення розмірних ознак для кожного типу фігури, розрахованих від одного або декількох основних розмірних ознак, занесених до спеціальних таблиць.

Рішення задач розмірної типології і побудови антропометричних стандартів розподіляється на п'ять етапів:

- вибір основних розмірних ознак, що визначають типи фігури;

- визначення інтервалу по кожному із основних розмірних ознак між сусідніми розмірами типової фігури;

- встановлення оптимальної кількості типових фігур;

- виявлення зв'язку між розмірними ознаками;

- знаходження підпорядкованих розмірних ознак по заданим основним.

В сучасних умовах промислового виробництва одягу типізація фігур для цілей конструювання повинна вирішуватися на основі чіткого аналізу антропометричних вимірів та детального вивчення будови та поверхні тіла людини.

В антропометричних дослідженнях існують два напрямки:

- аналіз будови і розмірних характеристик фігури на людини на основі лінійних та проекційних вимірів (контактний метод);

- вивчення будови та поверхні тіла з використанням методів отримання об'ємної форми тіла людини (безконтактні методи).

При контактному методі вивчення форми тіла людини вимірі проходять безпосередньо по тілу людини і не надають повної характеристики пластики форми тіла та інформації про просторове взаєморозташування основних антропометричних точок. Тому конструктор не має чіткого уявлення про форму тіла людини, її поставу, пропорції, статури та інші чинники, які необхідно ураховувати при моделюванні та конструюванні.

В деякій мірі цю задачу вирішує єдина програма антропометричних обстежень чоловічої та жіночої фігури. По цій програмі фігура людини розглядається як геометричне тіло в декартовій системі. Виміру виконуються від горизонтальних та вертикальних площин до прийнятих антропометричних точок. В відповідності до єдиної програми обстеження виконується в два етапи:

- перший етап - попереднє обстеження контактним методом групи людей для встановлення типових фігур на основі основних розмірних ознак. З допомогою методу статистичної обробки (1-25 - висоти антропометричних точок на обох проекціях позначаються тими ж цифрами з додаванням букв а, б, в, г) вибирають фігури необхідних типорозмірів (рис 2.14)

- другий етап - детальне вивчення розмірів та форм поверхні тіла одібраної групи людей. При використанні безконтактних методів з цих фігур отримують обриси тіла в двох проекціях та контури вертикальних та горизонтальних перетинів, які проходять через антропометричні точки. За допомогою порівняльного аналізу отриманих перетинів будують середні контури перетинів фігури, які приймають за типові (рис 2.2).

 

 

Рис 2.2 – Види перетинів поверхні жіночої фігури

 

 

Рис 2. 3 – Єдина програма антропометричних досліджень

 

Безконтактні методи дають більш точні результати та наочність порівняно з контактними при відображенні складної криволінійної поверхні тіла людини. Головна їх задача визначення положення та форми об'єкту по його зображенню.

Площинна фотограмметрія. Фігуру людини фотографують в трьох проекціях на фоні сітки, що нанесена на чорний екран. Зверху та на бічних частинах сітки нанесена шкала ділення. Визначення проекційних розмірів виконується по фотознімкам, а обхватів - безпосередньо по тілу людини.

Об'ємна фотограмметрія (стереофотограмметрія). Принцип стереофотограмметрії полягає в тому, що об'єкт фотографується з різних сторін двома або декількома камерами. Зображення об'єкту фіксується на двох знімках - стереоапарата. Стереоскопічне зображення тіла людини можна отримати трьома способами. По першому способу встановлюється стереофотограмметрична камера. Людина стає на платформу, що повертається. Попередньо на тілі людини позначаються антропометричні точки.

Людини фотографують в чотирьох позиціях (спереду, з правого боку, з лівого боку, ззаду), розвертаючи платформу.

По другому способу об'єкт фотографується за допомогою стереофотограмметричної камери та двох дзеркал. Таким чином на двох знімках фіксується по три стерео пари: зображення пряме, відображення в лівому дзеркалі, відображення в правому дзеркалі.

 

 

 

2.4 - Стереофотограмметрична камера Рис 2.5 - Стенд для проведення

стереофотограмметричних робіт

 

По третьому способу фігури людини знімають одночасно з різних позицій. Для цього монтується 3-4 стереофотограмметричні камери, які працюють синхронно. Координати точок, отриманих на різних камерах, приводять до єдиної просторової системи.

 

 

Рис 2.6 – Стенд для проведення стереофотометричних робіт

 

Для всіх способів після етапу фотографування виконується детальна обробка знімків на апаратах типу стереоавтограф. Оброблені результати відразу передається на креслярський пристрій і таким чином отримують контури перетинів.

рис 2.7 – Стереограф 1318 (Німеччина)

 

Метод світлових перетинів працює за принципом отримання рельєфної поверхні тіла людини і за рахунок світлових променів з послідуючою і обробкою їх на фотознімках. При проектуванні знімку на екран через спеціальний пристрій розмір об'єкта доводять до початкової величини, а потім олівцем контур світлового перетину фіксують папір.

На сучасному етапі антропометричних обстежень розробляються нові безконтактні методи з використанням сучасних технологій та комп'ютерної техніки. Використання світлових та теплових випромінювання та також віртуальної анімації дає змогу отримати не тільки зображення вертикальних та горизонтальних площин перетину тіла людини, точне розташування любої точки тіла людини з визначенням трьох її координат, але й об'ємне зображення. Використання таких методик відкриває великі можливості при моделювання та конструюванні одягу, поліпшить процес розробки нових моделей та якість конструкції в цілому.

 

 

 

Рис 2.8 – Контури світлових перетинів

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 3317; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.024 сек.