Хрущовська «відлига» в Україні 1953-1964

Початок національного відродження у Галичині у першій пол. ХІХ ст. Руська трійця.

Депресійний стан поміщицького господарства, загальний занепад сільського господарства і посилення національного гніту посилювало невдоволення селян існуючим становищем. Антикріпосницький на західноукраїнських землях проявлявся в різних формах. Кріпаки намагались використати насамперед легальні форми протесту. Однією з були скарги на поміщиків у державні установи. Скарги були спрямовані проти збільшення повностей та різного роду насильства з боку поміщиків. Поширеною формою протесту були втечі селян. Формою відкритою боротьби селянства проти феодально-кріпосницького гноблення була збройна боротьба, т. зв. рух опришків. Цей рух набув настільки широкого розмаху, що австрійський уряд видав ряд законів, спрямованих проти опришків, запровадив смертну кару. Проте заходи уряду не послабили збройної боротьби. Визначну роль у згортанні українського визвольного руху відіграв просвітницький гурток Руська трійця, засновниками якого були М. Шашкевич, Я. Головацький та І. Вагилевич. Вони ставили себе за мету працювати на благо народу, вивести його з темряви, сприяти розвитку національної свідомості, мови, культури. Цю свою працю вони розуміли як боротьбу проти кріпосництва і національного пригнічення. Найважливішою памяткою галицької суспільної думки є Русалка Дністрова, видана Руської трійцею. Весь матеріал, вміщений в Русалці, мав завданням пробудити в галицьких українців свідомість своєї єдності у усім українським народом, зорієнтувати інтелігенцію на захист народних інтересів. Вихід цього альманаху дав поштовх розвитку в Галичині української культури та літератури народною мовою.

Після cмерті Сталіна до влади в партії і державі стала група найближчих його соратників. Так зване колективне керівництво очолив М. Хрущов. Саме з його діяльністю повязані перші спроби демократизації суспільства, що дістали назву хрущовської відлиги. Осуд зовнішніх форм тоталітаризму культу особи Сталіна і найбільш вражаючих випадків зловживання владою масових репресій сколихнув суспільство і поклав початок тривалого процесу розладу радянської політичної системи. Заслугою М. Хрущова як політичного діяча була відмова від використання терористичних методів у політиці. Короткий період ревізії сталінської політики 1956- 1959 був використаний в Україні для висунення культурно-національних вимог. Порушувалося питання чистоти української мови. За певного тиску культурних діячів і громадської думки вдалося досягти деякого поліпшення становища в мовній сфері. Висувалися вимоги щодо реабілітації діячів культури. Боротьба з тоталітарним режимом почалася і в політичній сфері.

Дата добавления: 2015-05-23