Історія України. Тест 7. Політичний устрій і соціально-економічний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинського князівства у ІХ-ХІV ст

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний.

1.Як на Русі називали судно варягів
А) дракар
Б) чайка
В) ладдя
Г) каторга

2.Які зміни в соціально-економічному життя східних слов’ян сприяли створенню Давньоруської держави?
А) підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва
Б) розпад родоплемінного ладу, початок класової диференціації
В) занепад ролі ради старійшин і зникнення віча – органу громадського управління
Г) запровадження державної релігії та кодифікованого права

3.Яке поняття відповідає наведеному визначенню?
Форма устрою Київської Русі в період роздробленості, за якої вона зі слабо централізованої держави перетворилася на об’єднання князівств, кожне з яких мало ознаки державності, а найважливіші питання внутрішнього життя вирішувалися на князівських з’їздах.
А) племінний союз
Б) дружинна держава
В) централізована монархія
Г) федеративна монархія

4.Закупами в Київській Русі називали:
А) вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала чи держави
Б) людей, які перебували в повній власності феодала (продавалися, дарувалися, передавалися у спадщину)
В) селяни, які потрапили в залежність до феодала, відпрацьовуючи в його господарстві взяті в борг гроші
Г) ремісники, які жили в садибах феодалів, працювали в їхніх майстернях і сплачували грошову данину

5.Які моря з’єднував торговельний шлях «із варяг у греки»?
А) Балтійське та Чорне
Б) Чорне та Каспійське
В) Балтійське та Каспійське
Г) Чорне та Азовське

6.Як називалися срібні злитки, які відігравали функцію грошей на Русі?
А) гривні
Б) срібники
В) колти
Г) златники

7.Спираючись на знання про політичний устрій Київської Русі ІХ – ХІІІ ст., визначте владний орган, що є зайвим у логічному ланцюжку: князь – боярська рада – з’їзд князів – магістрат
А) князь
Б) боярська рада
В) з’їзд князів
Г) магістрат

8.Що було першою відомою формою залежності населення від князівської влади на Русі?
А) обов’язок брати участь у княжому ополченні
Б) необхідність відправляти єдині язичницькі культи
В) сплата данини під час збору полюддя
Г) обов’язок сплачувати десяту частину прибутку

9.Закупами, рядовичами, холопами в Київській Русі називали:
А) форми селянських повинностей
Б) воїнів князівської дружини
В) категорії залежного населення
Г) нижчі чини церковної ієрархії

10.Літопис «Повість минулих літ» фактично відбиває:
А) норманську теорію походження державності Русі
Б) теорію автохтонного формування державності Русі
В) процес формування державності Русі під вирішальним впливом Візантії
Г) процес формування державності Русі під вирішальним впливом кочових народів

11.Основним заняттям населення Київської Русі в Х – ХІ ст. було(а):
А) землеробство
Б) тваринництво
В) ремесло
Г) торгівля

12.Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ – ХІІІ ст. були пов’язані з
А) обмеженням влади великого київського князя лише судовими функціями
Б) появою та функціонуванням інституту загальноруських князівських з’їздів
В) занепадом і зникненням віче – органу громадського та державного управління
Г) перетворенням боярської ради з дорадчого органу при князі на урядовий орган

13.Що сприяло утвердженню Київської Русі як могутньої та впливової держави середньовіччя?
А) поглиблення феодальної роздробленості в країнах Західної Європи
Б) запровадження християнства як державної релігії Русі
В) зростання могутності руських удільних князівств
Г) падіння Візантійської імперії

14.Який з указаних факторів не вплинув на процес виникнення міст на Русі?
А) Розвиток торгівлі, наявність мережі міжнародних торгівельних шляхів
Б) Формування племінних центрів – городищ – у давніх слов’ян
В) Безперервність традицій та досвід міського життя з античних часів
Г) Будівництво східнослов’янською знаттю замків-фортець

15.Неповноправних людей на Русі, які з тих чи інших причин вибули зі свого соціального середовища (роду, общини), називали
А) холопи
Б) смерди
В) челядь
Г) ізгої

16.«Смердами» в Київській Русі називали
А) вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала
Б) людей, які перебували в повній власності феодала (продавалися, дарувалися, передавались у спадщину)
В) селян, які потрапили в залежність від феодала, відпрацьовуючи в його господарстві взяті в борг гроші
Г) ремісників, які мешкали в садибах феодалів, працювали в їхніх майстернях і сплачували грошову данину

Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари).

17.Установіть відповідність між поняттями та визначеннями.
1.Бояри
2.Віче
3.Дружина
4.Князь
А) Постійне військо князя, члени якого брали участь в управлінні державою
Б) Старші дружинники, які брали участь в обговоренні державних і господарських прав
В) Кілька правителів одного роду, які змінюють один одного на престолі
Г) Воєначальник племені або союзу племен у слов’ян, згодом – глава держави
Д) Народні збори у слов’ян, на яких вирішувалися важливі громадські справи

18.Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.
1. Археологічна культура
2. Відтворююче господарство
3. Неолітична революція
4. Привласнююче господарство
А) Форма господарювання, за якої все необхідне для життя людина брала в природі в готовому вигляді
Б) Сукупність схожих археологічних пам’яток, які належать до однієї доби, займають певну територію й мають спільні ознаки
В) Заселення та освоєння вільної території всередині країни або заснування поселень за межами своєї етнічної території
Г) Форма господарювання, заснована на виробництві матеріальних благ людиною
Д) Зміни, які відбулися в житті людей у період нового кам’яного віку

19.Установіть відповідність між поняттями, термінами та їх визначеннями.
1. Полюддя
2. Князь
3. Басилевс
4. Номади
А) Назва варязького човна на Русі
Б) Візантійський імператор
В) Кочівники
Г) Збір данини
Д) Воєнний вождь племені

Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4.

20.Установіть хронологічну послідовність подій, описаних літописцем.
А) «І прибули Олег та Ігор до гір київських, і довідався Олег, що тут Аскольд і Дір удвох княжать. …І вбили вони Аскольда й Діра, а Олег став князем у Києві…»
Б) «У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій…»
В) «І зібрав він писців многих, і перекладали вони з грецької на слов’янську мову і Письмо Святе, і списали багато книг. …сей великий князь …засіяв книжними словами серця віруючих людей…»
Г) «У той час прислав папа послів достойних, які принесли Данилові вінець, і скіпетр, і корону, кажучи: «Сину! Прийми од нас вінець королівства…»

21.Установіть хронологічну послідовність подій, описаних літописцем.
А) «Володимир Мономах сів у Києві в неділю. Зустріли ж його митрополит Никифор з єпископами і з усіма киянами з честю великою. І сів він на столі отця свойого і предків своїх, і всі люди раді були, а заколот улігся».
Б) «…і вчинив мир із братом своїм Мстиславом коло Городця. І розділили вони по Дніпру Руську землю: Ярослав узяв сю сторону, а Мстислав – ту. …і перестали усобиця й заколот, і була тиша велика в землі Руській».
В) «На ріці Калці татари встріли їх, війська половецькі і руські. Коли зітнулися війська між собою, то сталася січа люта. І сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи».
Г) «…і зібралися в городі… щоб уладнати мир. І говорили вони один одному: «Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? …Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою…»

22.Установіть послідовність описаних літописцем подій.
А) «…і зібралися в Любечі, щоб уладнати мир. І говорили один одному: «Пощо ми губимо Руськую землю? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині…»
Б) «Хозари вийшли супроти нього з каганом своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв…»
В) «У той же рік прийшов Батий до Києва з многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі…і сповнена була земля Руськая ворогами…»
Г) «А було ж печенігів без числа. Виступив він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір…»

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору). До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні.

23.Які чинники сприяли виникненню та розвитку міст на Русі?
1. Безперервні війни з Хозарським каганатом і Візантійською імперією
2. Виникнення племінних центрів – городищ – у давніх слов’ян
3. Прогресуюче відокремлення ремесла від землеробства
4. Демографічний вибух і стрімке зростання кількості населення
5. Розвиток торгівлі, наявність мережі міжнародних торговельних шляхів
6. Безперервність традицій та досвіду міського життя з античних часів

24.Які твердження характеризують життя людей на українських землях у період неоліту?
1. Людське суспільство перейшло від привласнюючи до відтворюючих форма господарства
2. Винайдення людиною лука і стріл
3. Полювання на мамонтів, бізонів, північних оленів
4. Виникнення виробництва кераміки, прядіння та ткацтва
5. Початок використання мідних знарядь праці
6. Приручення більшості свійських тварин: биків, свиней, кіз, овець

25.Укажіть особливості розвитку Київської Русі наприкінці Х – усередині ХІ ст.
1. Завершення формування території держави.
2. Вихід держави на міжнародну арену та початок її дипломатичної діяльності.
3. Неконсолідованість території держави, постійний місцевий племінний сепаратизм.
4. Запровадження та поширення державної консолідуючої релігії.
5. Поява писаного кодифікованого права.
6. Зосередження уваги та сил держави переважно на зовнішній політиці.

Дата добавления: 2015-05-23