Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Модуль. 3. Інструментальні методи аналізу 3 страница

Читайте также:
  1. A) борьба с браконьерами. 1 страница
  2. A) борьба с браконьерами. 2 страница
  3. A) борьба с браконьерами. 3 страница
  4. A) борьба с браконьерами. 4 страница
  5. A) борьба с браконьерами. 5 страница
  6. A) борьба с браконьерами. 6 страница
  7. A. Методи оксидиметрії
  8. Annotation 1 страница
  9. Annotation 1 страница
  10. Annotation 2 страница
  11. Annotation 2 страница
  12. Annotation 3 страница



 

C. Детектор електронного захоплення

 

D. *Первинний світлофільтр

 

E. Вторинний світлофільтр

 

120. Зміщення максимуму люмінесценції порівняно з максимумом поглинання у флуоресцентному методі аналізу називається:

 

A. Емісійним

 

B. Романівським

 

C. *Стосковим

 

D. ефектом Столєтова

 

E. ларенцовим ефектом

 

121. Негативний вплив на вихід люмінесценції мають домішки. Вони спричиняють ... люмінесценції і на цьому базується їх кількісне визначення.

 

A. Зростання енергетичного виходу

 

B. Зростання квантового виходу

 

C. *Гасіння

 

D. Деяке зниження інтенсивності

 

E. Підвищення інтенсивності

 

122. Температурне гасіння люмінесценції проявляється у тому, що з підвищенням температури інтенсивності флуоресценції:

 

A. Не змінюється

 

B. Спочатку знижується, а потім зростає

 

C. Спочатку зростає, а потім знижується

 

D. *Зменшується

 

E. Збільшується

 

123. В зв’язку із концентраційним гасінням, яке може спостерігатись при високих концентраціях у флуоресцентному аналізі користуються розчинами невисоких концентрацій. Верхня межа визначуваних вмістів становить:

 

A. 10-10 моль/л

 

B. 10-7 моль/л

 

C. 10-5 моль/л

 

D. *10-3 - 10-4 моль/л

 

E. 10-2 моль/л

 

124. Математичний вираз закону Вавілова, на якому базуються всі прямі флуоресцентні визначення є:

 

A. Ф = k ∙ C

 

 

B. m =

 

C. A = - lg T

 

D. *I = Io

 

E. Е = Е° +

 

125. Метод прямої флуориметрії базується на законі:

 

A. Ламберта - Бера

 

B. Фарадея

 

C. *Вавілова

 

D. Ома

 

E. Енштейна

 

126. Непрямий флуоресцентний метод - це найчастіше:

 

A. Потенціометричний аналіз

 

B. *Флуоресцентне титрування (з флуоресцентними індикаторами)

 

C. Електрогравіметричний аналіз

 

D. Екстракційно - флуоресцентний аналіз

 

E. Екстракційно - фотометричний аналіз

 

127. Найчастіше непрямий флуоресцентний метод базується на використання флуоресценції для:

 

A. Проведення хімічної реакції

 

B. Збудження молекул інших речовин

 

C. *Визначення кінцевої точки титрування

 

D. Визначення об’єму речовини

 

E. Визначення маси речовини

 

128. В непрямих флуоресцентних методах флуоресценція ...

 

A. Використовується на проведення хімічної реакції

 

B. Використовується для збудження флуоресценції інших молекул

 

C. Виникає не такої інтенсивності, як в прямих методах



 

D. Виміряється непрямим методом

 

E. *Служить індикатором, що вказує на закінчення процесу визначення речовини

 

129. В прямих флуоресцентних методах безпосередньо ...

 

A. Виміряється показник заломлення

 

B. Виміряється інтенсивність поглинання

 

C. *Виміряється інтенсивність флуоресценції

 

D. Виміряється маса речовини

 

E. Виміряється об’єм титранту

 

130. Флуоресцентні методи за способом застосування поділяють на:

 

A. Фосфоресцентні непрямі

 

B. Флуоресцентні і фосфоресцентні

 

C. Реверсивні і непрямі

 

D. Зворотні і за надлишком

 

E. *Прямі і непрямі

 

131. Насамперед на можливість прояву флуоресценції вказують показники ...

 

A. концентрація розчину

 

 

B. природа розчинника

 

C. агрегатний стан

 

D. *хімічна будова речовини, наявність спряжених зв’язків

 

E. рН середовища розчину

 

132. Флуоресценцію визначають частіше всього у розчинах з концентрацією лікарських речовин ...

 

A. нижче 10-10 моль/л

 

B. *10-4-10-6 моль/л

 

C. 10-3-10-4 моль/л

 

D. 10-1-10-2 моль/л

 

E. 1-10-1 моль/л

 

133. Згідно з ДФ флуориметричний метод кількісного визначення можливий для таблеток ...

 

A. стрептоциду

 

B. анальгіну

 

C. кальцій глюконату

 

D. *тіаміну хлориду

 

E. аскорбінової кислоти

 

134. Виберіть методи кількісного аналізу, якими можна визначити натрій в присутності кальцію?

 

A. спектофоторометрія

 

B. аргентометрія

 

C. потенціометрія

 

D. полярографія

 

E. *полуменевий емісійний аналіз

 

135. Для кількісного визначення речовин методом полуменевого емісійного аналізу будують градуювальний графік в координатах:

 

A. *І, мкА - С, мкг/мл

 

B. А - l, нм

 

C. А - С, мкг/мл

 

D. Е, кДж - С, мкг/мл

 

E. І, мкА - n, Гц

 

136. Випробування на граничний вміст домішки іонів алюмінію в лікарських засобах ДФУ нормує по інтенсивності свічення хлороформного екстракту гідроксихінолінатного комплексу алюмінію. Аналітик при цьому використовує метод аналізу:

 

A. люмінесцентний

 

B. флуоресцентний

 

C. оптичний

 

D. спектрофотометричний

 

E. *екстракційно-флуоресцентний

 

137. Визначення люмінесціюючих вітамінів найбільш раціонально виконати:

 

A. Рефрактометрично

 

B. *Флуориметрично

 

C. Турбідиметрично

 

D. Нефелометрично

 

E. Поляриметрично

 

138. Для проведення турбідиметричних і нефелометричних визначень використовують:

 

A. *суспензію

 

B. безбарвний розчин

 

C. забарвлений розчин

 

D. емульсію

 

E. колоїдний розчин

 

139. Зсув максимуму випромінювання люмінесценції в сторону довших довжин хвиль порівняно із максимом поглинання, називається законом:

 

A. Бора

 

B. Бугера-Ламберта-Бера

 

C. Больцмана

 

D. *Стокса-Ламеля

 

E. Ломакіна

 

140. Метод, який базується на свіченні речовини після поглинання світлової енергії УФ чи видимої ділянки спектру називається:

 

A. триболюмінесценція

 

B. *фотолюмінесценція

 

C. хемілюмінесценція

 

D. катодолюмінесценція

 

E. термолюмінесценція

 

141. Явище світіння речовин без нагрівання при кімнатній температурі називається:

 

A. заломлення світла

 

B. розсіювання світла

 

C. абсорбція

 

D. емісія

 

E. *люмінесценція

 

142. Атомно-абсорбційний метод є фармакопейним методом аналізу, що застосовується для кількісного визначення йонів металів та домішок йонів металів у складних лікарських засобах. Висока селективність даного методу забезпечується використанням, як джерела світла

 

A. Радонових ламп

 

B. Ксенонових ламп

 

C. Ламп розжарювання

 

D. Дейтерієвих ламп

 

E. *Ламп з порожнистим катодом

 

143. При аналізі препарату, що містить мікрокількості цинку методом атомно-абсорбційного аналізу, аналітик повинен вибрати в якості джерела монохроматичного світла:

 

A. газорозрядну лампу

 

B. лампу розжарювання

 

C. лампу з мідним катодом

 

D. дейтерієву лампу

 

E. *лампу з цинковим катодом

 

144. Джерелом атомізації в атомно-абсорбційному методі аналізу є:

 

A. іскра

 

B. лампа розжарювання

 

C. воднева лампа

 

D. лампа із порожнистим катодом

 

E. *полум’я або термічний

 

145. В атомно-абсорбційному аналізі в якості джерела випромінювання використовують:

 

 

A. лампу розжарювання

 

B. електричну дугу

 

C. *лампу із порожнистим катодом

 

D. полум’я

 

E. іскру

 

146. Із закону Стокса-Лешина випливає, що речовини, які поглинають УФ випромінювання, можуть люмінесціювати (флуоресціювати) у … ділянці спектру.

 

A. Видимій або дуже близькій до видимої УФ-

 

B. УФ-

 

C. *Видимій

 

D. g - ділянці

 

E. Рентгенівській

 

147. Згідно закону Стокса-Левшина: довжина хвилі флуоресцентного випромінювання … довжини хвилі поглинутого випромінювання:

 

A. Більша або рівна

 

B. Менша або рівна

 

C. Рівна

 

D. *Більша

 

E. Менша

 

148. . Згідно закону Стокса-Левшина: частота флуоресцентного випромінювання … частоти поглинутого (збуджуючого) випромінювання:

 

A. Більша або рівна

 

B. Менша або рівна

 

C. Рівна

 

D. Більша

 

E. *Менша

 

149. За тривалістю свічення після припинення дії джерела збудження класифікують люмінесцентні методи на:

 

A. Рентгенолюмінесценція і хемілюмінесценція

 

B. Флуоресценція і хемілюмінесценція

 

C. Фотолюмінісценція і фосфоресценція

 

D. Триболюмінесценція і катодолюмінісценція

 

E. *Флуоресценція і фосфоресценція

 

150. Якщо свічення при люмінесценції ще триває деякий час після припинення дії джерела збудження, то цей вид люмінесценції називається:

 

A. Флуоресценцією

 

B. Хемілюмінесценцією

 

C. *Фосфоресценцією

 

D. Сонолюмінісценцією

 

E. Катодолюмінісценцією

 

151. Якщо свічення при люмінесценції припиняється одразу після припинення дії джерела збудження, то цей вид люмінесценції називається:

 

A. *Флуоресценцією

 

B. Хемілюмінесценцією

 

C. Фосфоресценцією

 

D. Сонолюмінісценцією

 

E. Катодолюмінісценцією

 

 

152. Методи люмінесценції класифікують за способом збудження. Якщо джерелом збудження буде енергія внаслідок бомбардування речовини потоком електронів, то така люмінесценція називається:

 

A. Триболюмінесценція

 

B. *Катодолюмінісценція

 

C. Термолюмінесценція

 

D. Хемілюмінесценція

 

E. Фотолюмінісценція

 

153. Методи люмінесценції класифікують за способом збудження. Якщо джерелом збудження буде енергія внаслідок механічної взаємодії, то така люмінесценція називається:

 

A. *Триболюмінесценція

 

B. Катодолюмінісценція

 

C. Термолюмінесценція

 

D. Хемілюмінесценція

 

E. Фотолюмінісценція

 

154. Методи люмінесценції класифікують за способом збудження. Якщо джерелом збудження буде енергія внаслідок нагрівання, то така люмінесценція називається:

 

A. Триболюмінесценція

 

B. Катодолюмінісценція

 

C. *Термолюмінесценція

 

D. Хемілюмінесценція

 

E. Фотолюмінісценція

 

155. Методи люмінесценції класифікують за способом збудження. Якщо джерелом збудження буде енергія ультрафіолетового і видимого випромінювання, то така люмінесценція називається:

 

A. Триболюмінесценція

 

B. Катодолюмінісценція

 

C. Термолюмінесценція

 

D. Хемілюмінесценція

 

E. *Фотолюмінісценція

 

156. Методи люмінесценції класифікують за способом збудження. Якщо джерелом збудження буде енергія хімічних реакцій, то така люмінесценція називається:

 

A. Триболюмінесценція

 

B. Катодолюмінісценція

 

C. Термолюмінесценція

 

D. *Хемілюмінесценція

 

E. Фотолюмінісценція

 

157. Криві фотометричного титрування можуть мати різну форму. Якою буде крива титрування у випадку поглинання визначуваної речовини? Оптична густина ....

 

A. до т.е. зростає, після неї знижується

 

B. до т.е. зростає, після неї залишається постійною

 

C. до т.е залишається низькою і постійною, а після т.е. зростає стрімко

 

D. до т.е. має високе постійне значення, а потім спадає

 

E. *до т.е. спадає, після неї залишається постійною

 

158. Криві фотометричного титрування можуть мати різну форму. Якою буде крива титрування у випадку поглинання титранту? Оптична густина ....

 

A. до т.е. зростає, після неї знижується

 

B. до т.е. зростає, після неї залишається постійною

 

 

C. *до т.е залишається низькою і постійною, а після т.е. зростає стрімко

 

D. до т.е. має високе постійне значення, а потім спадає

 

E. до т.е. спадає, після неї залишається постійною

 

159. Який вигляд матиме крива спектрофотометричного титрування калій перманганату розчином ферум (ІІ) сульфату, якщо визначення оптичної густини проводять при довжині хвилі максимуму поглинання калій перманганату? Оптична густина ....

 

A. до т.е. зростає, після неї знижується

 

B. до т.е. зростає, після неї залишається постійною

 

C. до т.е залишається низькою і постійною, а після т.е. зростає стрімко

 

D. до т.е. має високе постійне значення, а потім спадає

 

E. *до т.е. спадає, після неї залишається постійною

 

160. Криві фотометричного титрування можуть мати різну форму. Якою буде крива титрування у випадку поглинання продукту реакції? Оптична густина ....

 

A. до т.е. зростає, після неї знижується

 

B. *до т.е. зростає, після неї залишається постійною

 

C. до т.е залишається низькою і постійною, а після т.е. зростає стрімко

 

D. до т.е. має високе постійне значення, а потім спадає

 

E. до т.е. спадає, після неї залишається постійною

 

161. Який вигляд матиме крива титрування розчину калій біхромату розчином ферум (ІІ) сульфату, якщо вимірювання оптичної густини проводять при довжині хвилі максимуму поглинання калій біхромату? Оптична густина ....

 

A. до т.е. зростає, після неї знижується

 

B. до т.е. зростає, після неї залишається постійною

 

C. до т.е залишається низькою і постійною, а після т.е. зростає стрімко

 

D. до т.е. має високе постійне значення, а потім спадає

 

E. *до т.е. спадає, після неї залишається постійною

 

162. Який вигляд матиме крива спектрофотометричного титрування ферум (ІІ) сульфату розчином калій біхромату, якщо визначення оптичної густини проводять при довжині хвилі максимуму поглинання калій біхромату? Оптична густина ....

 

A. до т.е. зростає, після неї знижується

 

B. до т.е. зростає, після неї залишається постійною

 

C. *до т.е залишається низькою і постійною, а після т.е. зростає стрімко

 

D. до т.е. має високе постійне значення, а потім спадає

 

E. до т.е. спадає, після неї залишається постійною

 

163. Який вигляд матиме крива спектрофотометричного титрування ферум (ІІ) сульфату розчином калій біхромату, якщо визначення оптичної густини проводять при довжині хвилі максимуму поглинання хром (ІІІ) сульфату? Оптична густина ....

 

A. до т.е. зростає, після неї знижується

 

B. *до т.е. зростає, після неї залишається постійною

 

C. до т.е залишається низькою і постійною, а після т.е. зростає стрімко

 

D. до т.е. має високе постійне значення, а потім спадає

 

E. до т.е. спадає, після неї залишається постійною

 

164. Який вигляд матиме крива спектрофотометричного титрування калій біхромату розчином ферум (ІІ) сульфату, якщо визначення оптичної густини проводять при довжині хвилі максимуму поглинання хром (ІІІ) сульфату? Оптична густина ....

 

A. до т.е. зростає, після неї знижується

 

B. *до т.е. зростає, після неї залишається постійною

 

C. до т.е залишається низькою і постійною, а після т.е. зростає стрімко

 

 

D. до т.е. має високе постійне значення, а потім спадає

 

E. до т.е. спадає, після неї залишається постійною

 

165. Який вигляд матиме крива титрування розчину натрій тіосульфату розчином йоду, якщо вимірювання оптичної густини проводять при довжині хвилі максимуму поглинання І2? Оптична густина ....

 

A. до т.е. зростає, після неї знижується

 

B. до т.е. зростає, після неї залишається постійною

 

C. *до т.е залишається низькою і постійною, а після т.е. зростає стрімко

 

D. до т.е. має високе постійне значення, а потім спадає

 

E. до т.е. спадає, після неї залишається постійною

 

166. Який напрям матиме крива фотометричного титрування розчину ферум (ІІ) сульфату стандартним розчином калій перманганату, якщо вимірювання оптичної густини проводити при довжині хвилі максимуму поглинання KMnO4? Оптична густина .....

 

A. до т.е. зростає, після неї знижується

 

B. до т.е. зростає, після неї залишається постійною

 

C. *до т.е залишається низькою і постійною, а після т.е. зростає стрімко

 

D. до т.е. має високе постійне значення, а потім спадає

 

E. до т.е. спадає, після неї залишається постійною

 

167. Реакцію між якими речовинами можна застосовувати для фотометричного титрування без індикаторів:

 

A. KBr i AgNO3

 

B. Na2CO3 i HNO3

 

C. СuSO4 і NaOH

 

D. FeSO4 і NaOH

 

E. *FeSO4 і ІCl

 

168. Реакцію між якими речовинами можна застосовувати для фотометричного титрування без індикаторів:

 

A. MgSO4 i натрій едетат

 

B. КOH i HNO3

 

C. сульфанілова кислота і натрій нітрит

 

D. *FeSO4 і Се(SO4)2

 

E. ZnSO4 і натрій едетат

 

169. Реакцію між якими речовинами можна застосовувати для фотометричного титрування без індикаторів:

 

A. HClO4 i NaOH

 

B. NaHCO3 i HCl

 

C. *KMnO4 i FeSO4

 

D. Zn(NO3)2 i NaOH

 

E. Zn(NO3)2 i Na2S

 

170. Реакцію між якими речовинами можна застосовувати для фотометричного титрування без індикаторів:

 

A. Na2CO3 i H2SO4

 

B. AgNO3 i HCl

 

C. *K2Cr2O7 i FeSO4

 

D. BaCl2 i Na2SO4

 

E. HCl i NaOH

 

 

171. Який вигляд матиме крива титрування станум (ІІ) хлориду йодмонохлоридом, якщо вимірювання оптичної густини проводять при довжині хвилі максимуму поглинання ICl (припускають продукти взаємодії не поглинають)? Оптична густина ....

 

A. до т.е. зростає, після неї знижується

 

B. до т.е. зростає, після неї залишається постійною

 

C. *до т.е залишається низькою і постійною, а після т.е. зростає стрімко

 

D. до т.е. має високе постійне значення, а потім спадає

 

E. до т.е. спадає, після неї залишається постійною

 

172. Для знаходження об’єму, що відповідає точці еквівалентності, за результатами фотометричного титрування будують криву в координатах:

 

A. *оптична густина - об’єм доданого титранту

 

B. оптична густина - коефіцієнт рефракції

 

C. оптична густина - пропускання

 

D. оптична густина - час титрування

 

E. оптична густина - довжина хвилі

 

173. В процесі додавання титранту у фотометричному титруванні безпосередньо вимірюють:

 

A. коефіцієнт рефракції

 

B. в’язкість

 

C. кут обертання

 

D. *оптичну густину

 

E. показник заломлення

 

174. Фотометричне титрування базується на вимірюванні:

 

A. маси титранту

 

B. *зміни оптичної густини в процесі додавання титранту

 

C. кількості електрики, витраченої на утворення титранту

 

D. маси визначуваної речовини

 

E. об’єму титранту

 

175. Фотометричне титрування - це:

 

A. класичний метод аналізу

 

B. гравіметричний метод аналізу

 

C. титриметричний метод аналізу

 

D. електрохімічний метод аналізу

 

E. *оптичний метод аналізу

 

176. Зменшення інтенсивності світла при проходженні його через розчин відповідає закону Бугера-Ламберта-Бера:

 

A.

 

B.

 

C. *

 

D.

 

E.

 

177. Спектрофотометричне визначення вмісту стрептоциду проводять в середовищі 0,1 моль/л розчину хлоридної кислоти. Тому як розчин порівняння застосовують розчин:

 

A. 0,1 моль/л HClO4

 

 

B. 0,01 моль/л HClO4

 

C. 0,01 моль/л HClO3

 

D. *0,1 моль/л HCl

 

E. 0,01 моль/л HCl

 

178. При спектрофотометричному визначенні концентрації по методу градуювального графіка вимірюють оптичну густину досліджуваного розчину в тих же умовах, що і при побудові графіка. Ці умови передбачають все, крім:

 

A. склад досліджуваного і стандартного розчинів подібні

 

B. *різні дні проведення вимірювань

 

C. розчин порівняння той самий

 

D. одна і та ж аналітична довжина хвилі

 

E. одна і та ж за розміром кювета

 

179. Діапазон визначуваних концентрацій у фотометрії визначається:

 

A. можливостями монохроматизаторів

 

B. можливостями детектора

 

C. *межами концентрацій, в яких дотримується лінійність основного закону світлопоглинання

 

D. можливостями приготування різних концентрацій розчинів

 

E. можливостями приладу

 

180. Для визначення діапазону визначуваних концентрацій у спектрофотометрії готують серію стандартних розчинів з різною концентрацією і виміряють … та встановлюють діапазон … залежності основного закону світло поглинання.

 

A. показник заломлення, лінійності

 

B. *оптичну густину, лінійності

 

C. питоме обертання, лінійності

 

D. показник заломлення, крутизни

 

E. оптичну густину, крутизни

 

181. Для зменшення систематичної похибки фотометричних вимірювань необхідно підбирати концентрацію розчинів і товщину шару так, щоб вимірювані оптичні густини були в інтервалі:

 

A. 0,2-0,3

 

B. 0,6-0,8

 

C. 2-6

 

D. 0,02-0,06

 

E. *0,2-0,6

 

182. Фотометричні вимірювання доцільно проводити в інтервалі вимірюваних оптичних густин:

 

A. 0,2-0,3

 

B. 0,6-0,8

 

C. 2-6

 

D. 0,02-0,06

 

E. *0,2-0,6

 

183. Для вибору аналітичної довжини хвилі (при якій буде проводитись кількісне визначення) необхідно все, крім:

 

A. *наявність поляриметра

 

B. наявність стандартних зразків домішок для визначуваної речовини

 

C. наявність стандартного зразка визначуваної речовини

 

D. зняти спектр стандартного розчину досліджуваної речовини

 

E. приготувати стандартний розчин досліджуваної речовини

 

 

184. Аналітичну довжину хвилі у спектрофотометрії вибирають при довжині хвилі:

 

A. найбільшого і дуже гострого максимуму поглинання

 

B. найбільшого і дуже широкого максимуму поглинання

 

C. *найбільшого і непікоподібного максимуму поглинання

 

D. найменшого і плоского максимуму поглинання

 

E. найменшого і гострого максимуму поглинання





Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 147; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.224.210.130
Генерация страницы за: 0.117 сек.