Вправа 2. Серед поданих варіантів відповідей на питання виберіть один. Вправа 1. Подумайте і дайте відповідь на поставлені питання

Вправа 1. Подумайте і дайте відповідь на поставлені питання.

Вправи

Й античного світу

Тема 2. Економічна думка Стародавнього Сходу

Вправа 3. Згрупуйте подані течії або школи економічної науки відповідно до напрямів історії економічних учень.

Течії та школиекономічної науки:

1. Австрійська школа.

2. Радикальна політекономія.

3. Соціальний напрям економічної теорії.

4. Фрайбурзька школа.

5. Кембриджська школа.

6. Меркантилізм.

7. Соціал-демократичні теорії.

8. Монетаризм.

9. Математична школа.

10. Неоавстрійська школа.

11. Американська школа.

Напрями історії економічних учень:

а) ранні економічні вчення;

б) класична політекономія;

в) марксизм;

г) маржиналізм;

д) неокласика;

е) історична школа;

ж) інституціоналізм;

и) кейнсіанство.

1. Дайте порівняльну характеристику історичних пам’яток Стародавнього Сходу –“Артхашастри” та Кодексу законів царя Хаммурапі.

2. Які відмінності існують у поглядах представників економічних шкіл легістів і моїстів у Стародавньому Китаї?

3. Які елементи моделі „ідеальної держави” Платона були використані подальшими поколіннями вчених?

4. Дайте порівняльну характеристику поглядів Варона й Катона на фактори дохідності аграрних господарств.

5. Проаналізуйте відмінності у трактуванні природи та функцій грошей філософами Стародавньої Греції.

6. У чому проявляється подвійність поглядів Аристотеля на сутність економічних процесів?

7. Чому в історичних документах Стародавнього Сходу присутнє досить негативне ставлення тодішнього суспільства до діяльності лихварів?

8. Чому представники філософської думки Стародавнього Риму розглядали насамперед проблеми функціонування сільськогосподарського виробництва, залишаючи поза увагою, наприклад, ремісництво?

1. Закони царя Хаммурапі регламентували боргове рабство з метою:

а) поповнення державної скарбниці;

б) припинення розвалу основ натурального господарства;

в) зміцнення економічної влади держави;

г) підтримки конкуренції.

2. Представники економічної думки Стародавнього світу ідеалізували:

а) ринкові відносини;

б) натурально-господарчі відносини;

в) велику торгівлю та лихварські операції;

г) правильними є відповіді в пунктах б, в.

3. Докази представників Стародавнього світу були спрямовані проти:

а) великих торгових і лихварських операцій;

б) рабовласництва;

в) приватної власності;

г) правильна відповідь не названа.

4. Відмітною рисою економічного розвитку країн Стародавнього Сходу від економіки античності можна вважати:

а) наявність натурального господарства;

б) домашній характер рабства;

в) слабкість товарно-грошових відносин;

г) правильна відповідь не названа.

5. Хто є автором роботи «Бесіди і судження»?

а) Платон;

б) Каутілья;

в) Конфуцій;

г) Ксенофонт;

д) Хаммурапі.

6. У моделі «ідеальної держави» Платона приватну власність могли мати:

а) філософи;

б) воїни;

в) ремісники й торговці;

г) правильними є всі перераховані варіанти відповідей;

д) правильними є відповіді в пунктах а, в.

7. Хто є автором трактату «Артхашастра»?

а) Платон;

б) Каутілья;

в) Конфуцій;

г) Ксенофонт;

д) Хаммурапі.

8. Хто з названих нижче учених трактує гроші як особливий товар, специфічність котрого пов’язана з ненасичуваністю?

а) Конфуцій;

б) Ксенофонт;

в) Платон;

г) Варон.

9. Аристотель відносить до сфери хрематистики:

а) обробіток землі;

б) ремісництво;

в) лихварство й торговельно-посередницькі операції;

г) правильними є відповіді в пунктах а, в.

10. У кодексі законів царя Хаммурапі боргове рабство обмежувалося:

а) чотирма роками;

б) трьома роками;

в) одним роком;

г) правильна відповідь не названа.

11. “Гроші є особливим товаром, який обслуговує обмін і поява якого пов’язана з міновою торгівлею”. Кому з стародавніх мислителів належить таке визначення грошей?

а) Вавилонському царю Хаммурапі;

б) Платону;

в) Аристотелю;

г) Ксенофонту.

12. Основою моделі «ідеальної держави» Платона є:

а) принцип суспільного розподілу праці;

б) принцип природного розподілу праці;

в) принцип рівного розподілу суспільного продукту;

г) принцип розподілу відповідно до часток приватної власності.

13. Хто є автором терміна «ойкономія»?

а) Конфуцій;

б) Ксенофонт;

в) Платон;

г) Варон.

14. Хто є автором роботи «Політика»?

а) Аристотель;

б) Ксенофонт;

в) Платон;

г) Варон.

15. Аристотель стверджував, що діяльність, пов’язана з отриманням прибутку та нагромадженням багатства у формі грошей, це:

а) економіка;

б) хіромантія;

в) хрематистика;

г) лихварство.

16. Аристотель відносить до сфери економіки:

а) обробіток землі;

б) ремісництво;

в) лихварство;

г) правильну відповідь подано у пунктах а,б.

17. Хто такий вілік у теорії Катона?

а) Керуючий латифундією;

б) наглядач із числа рабів, який контролює виконання робіт;

в) вільний працівник;

г) землевласник.

18. Аристотель відносить до сфери хрематистики:

а) обробіток землі;

б) ремісництво;

в) лихварство;

г) правильну відповідь подано у пунктах а,б.

19. У староіндійському трактаті “Артхашастра” прибуток:

а) включався в ціну товару як частина витрат;

б) розглядався як винагорода підприємця;

в) розглядався як результат найманої праці;

г) не розглядався взагалі.

20. Староіндійський трактат “Артхашастра” являє собою:

а) збірник настанов з питань управління державою;

б) збірник настанов з питань чуттєвої любові;

в) збірник релігійних настанов;

г) податковий кодекс.

Вправа 3. Для кожного поняття або цитати з наведених нижче знайдіть прізвище їхнього автора.

1. Ідея “при­ро­д­но­го пра­ва”.

2. Ойкономія.

3. Хрематистика.

4. „Цін­ність – все те, від чо­го мо­ж­на отри­ма­ти ко­ристь. … Зе­м­ля, ві­в­ці, гро­ші не є цін­ніс­тю для тих, хто не вміє ни­ми ко­ри­с­ту­ва­ти­ся”.

5. Модель „ідеальної держави”.

6. “…не­о­б­хі­д­но, щоб все ви­мі­рю­ва­ло­ся чимось од­ним… Цим од­ним є … по­тре­ба, яка для всьо­го служить поєднувальною лан­ко­ю. Як за­мі­на по­тре­би за до­мо­в­ле­ні­с­тю з’яви­ла­ся мо­не­та…. Мо­не­та, це мов би мі­ра, яка ро­бить усі ре­чі по­рі­в­ню­ва­ни­ми, при­рі­в­ню­є”.

7. “Гро­шей ні­хто не має сті­ль­ки, щоб не ба­жа­ти їх ма­ти ще бі­ль­ше, а як­що у ко­го-­не­будь во­ни ви­яви­ли­ся в над­ли­ш­ку, то він, за­ко­пу­ю­чи над­ли­шок, отри­мує не ме­н­ше за­до­во­лен­ня, ніж як­що б він ним ко­ри­с­ту­ва­в­ся.”

8. “О­д­ні на­ро­дже­ні для управ­лін­ня, ін­ші – для на­дан­ня до­по­мо­ги, ще ін­ші – для обробітку землі й ре­мі­с­ни­ц­т­ва”.

9. “… все, що під­да­єть­ся об­мі­ну, по­ви­нно по­рі­в­ню­ва­ти­ся з чи­мось од­ним”.

10. Спра­ве­д­ли­вий об­мін - це той, ко­ли “… ні­хто не те­р­пить зби­т­ку і не на­жи­ва­є­ть­ся­”­.

Автори:

а) Платон;

б) Конфуцій;

в) Аристотель;

г) Ксенофонт.

Дата добавления: 2015-05-23