Функціональна структура державного управління

Структура державного управління

Результати статистичної обробки даних експертної оцінки

№	Назва модулів	Експерти	Коефіцієнт конкордації	Коефіцієнт згоди
1.	Пізнавально-операційні модулі	студенти ІІ курсу	0,63	131,9
2.	Технологічні модулі	студенти ІІ курсу	0,51	107,8
3.	Змістові модулі	студенти ІІ курсу	0,44

Аналіз даних експертної оцінки показує, що на думку студентів великий вплив на результативність процесу навчання чинять такі фактори: підвищення рівня засвоєння знань, норм і цінностей, формування вміння здійснювати самоуправління своєю навчально-пізнавальною діяльністю, оволодіння педагогічною технікою і майстерністю, розвиток самостійного мислення, формування нового світобачення.

3].

Педагогічний консиліум  

мета, значення

1.5.5. До соціологічних методів дослідження Г.Т.Кловак відносить педагогічний консиліум [23, с.103-104]. Педагогічний консиліум – це проведене під керівництвом педагога-експериментатора чи класного керівника колективне обговорення характеристик учнів усіма вчителями, які працюють у цьому класі, а при потребі з батьками, шкільним лікарем, вихователем групи продовженого дня тощо. Мета цього зібрання – заслухати й обговорити різні погляди про характер тих чи інших учнівських рис, виявити рівень їх сформованості (високий, середній, низький), обговорити можливі причини виникнення вад і, в підсумку, передбачити належні колективні заходи індивідуального підходу до кожного учня для виправлення виявлених вад у його вихованості, освіченості та розвитку.

Педагогічний консиліум порівнює думки педагогів, спонукає аргументовано обґрунтувати позитивне й негативне у вихованості особистості, дає можливість колективно оцінювати головні причини виявлених явищ. У цьому полягає його велике значення для підвищення ефективності результатів педагогічного експерименту. Використання цього методу дослідження допомагає дослідникові скласти об’єктивнішу характеристику учня.

Функції державного управління в сукупності і взаємодії одна з одною утворюють складну, багаторівневу функціональну структуру державного управління.

Функціональна структура державного управління є сукупністю функцій державного управління й управлінських функцій органів державної влади у їх взаємодії. Ця структура забезпечує управлінський взаємозв'язок держави як суб'єкта управління із суспільною системою та внутрішню динамічність її як системи, що управляє.

Базовою конструкцією функціональної структури державного управління виступають функції державного управління, навколо яких і для яких формуються управлінські функції самих органів державної влади. У результаті кожна функція державного управління здійснюється через певний комплекс управлінських функцій цих органів, розподілений по «вертикалі» та «горизонталі».

На характер і конфігурацію функціональної структури державного управління впливають багато чинників, а саме:

o сукупність цілей, завдань, функцій та повноважень держави, у тому числі соціальна спрямованість держави;

o стан розвитку громадянського суспільства;

o форма державного устрою;

o форма правління;

o розвиток місцевого самоврядування;

o рівень самоуправління об'єктів управління;

o рівень централізації й децентралізації.

Тому є реальні складнощі в тому, щоб у функціональній структурі державного управління підтримувати результативність і ефективність, з одного боку, гнучкість і адаптивність до цілей, що змінюються, – з іншого. З метою забезпечення результативності й ефективності функціональної структури державного управління, в основу її формування слід покласти системно-функціональний аспект системного підходу [18].

Це надасть змогу посилити об'єктивізацію функцій управління, тобто прив'язку до управлінських потреб та інтересів об'єктів управління; чітко окреслити перелік управлінських функцій, закріплених за кожним рівнем органів влади чи органів місцевого самоврядування, виходячи з того, що кожен вищий рівень має брати на себе реалізацію тільки тих управлінських функцій органів, які не в змозі здійснити нижчі за організаційно-правовим статусом.

Використання системно-функціонального аспекту системного підходу покликане забезпечити належне юридичне оформлення управлінських функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування і відповідне їх закріплення в компетенційних актах цих органів. У свою чергу, це сприятиме вдосконаленню правового статусу органів державної влади та органів місцевого самоврядування і поліпшенню їх управлінської діяльності, оскільки, правове закріплення (узгодження по вертикалі й горизонталі) управлінських функцій органів у їх компетенції дає можливість конкретизувати зміст управлінських впливів різних органів із врахуванням характеру їх взаємозв'язків з об'єктами управління та іншими органами.

Системно-функціональний аспект системного підходу дає змогу розкрити і такийаспект функціональної структури державного управління, як обґрунтування типових моделей реалізації управлінських функцій для різних ланок організаційної структури державного управління. Адже, якими б специфічними не були об'єкти управління або їх територіальні й галузеві підсистеми, у них можна виділити певний набір потреб в управлінських впливах, якому має відповідати і набір управлінських функцій органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Правильно підібрана комбінація управлінських функцій зазначених органів, зумовлена цілями управління, значно сприяє підвищенню результативності та ефективності державного управління.

Перехід України до правової демократичної держави, становлення в ній соціально орієнтованої ринкової економіки вимагає постійної уваги до коригування функціональної структури державного управління.

Дата добавления: 2015-05-23