Аеротенки

Аеротенк проектується на повне очищення, до величини БСК=15 мг/л. Доза активного мулу в аеротенку а_і, береться 2-4 г/л.

Тривалість окислення стічних вод в аеротенку визначається за формулою:

, (год) (5.16)

де: S_л - зольність активного мулу, (0,35); ρ – середня розрахункова швидкість окислення органічних речовин 1 г активного мулу за 1 годину (для попередніх розрахунків ρ= 4 мг БСК/год).

Робочий об’єм аеротенків визначається за формулою:

. (м³) (5.17)

Конструювання аеротенка розпочинають з призначення кількості N_a споруд, яка повинна бути не менше 2. Кількість коридорів аеротенка N_k, залежить від співвідношення об’ємів зон аерації та регенерації і може бути 2-5.

Робочий об’єм одного аеротенка визначається за формулою:

. (м³) (5.18)

Робочий об’єм одного коридору визначається за формулою:

. (м³) (5.19)

Розміри коридору беруть: глибина Н_к = 3,2-5,0 м; ширина за стандартними розмірами залізобетонних виробів В_к = 3,0; 6; 4,5 м, довжина визначається розрахунком і повинна бути в 10...30 разів більшою за ширину:

Довжина аеротенка визначається за формулою:

. (м) (5.20)

Приріст активного мулу в аеротенку становить:

. (мг/л) (5.21)

5.2.5. Вторинні відстійники

Тип вторинного відстійника та спосіб видалення мулу береться залежно від продуктивності очисної станції, ґрунтових умов та рівня ґрунтових вод і враховується при проектуванні аеротенка. Кількість вторинних відстійників N_вв повинна бути не менше 3.

Гідравлічне навантаження на водне дзеркало відстійника визначається за формулою:

. (м³/м²·год) (5.22)

де K_вв - коефіцієнт використання об’єму (для горизонтальних відстійників K_вв =0,45);

Н_вв – глибина води у вторинних відстійниках (Н_вв = 1-3м);

j_в – муловий індекс (для попередніх розрахунків j_в =130 см³/г);

а_і, - доза активного мулу, приймається із п. 5.2.4;

а_t, - винос активного мулу з вторинного відстійника, (а_t =15 мг/л).

Площа водного дзеркала відстійника:

. (м²) (5.23)

5.2.6. Фільтри доочищення

При необхідності проектування доочищення стічних вод його ефективність визначається вимогами до якості очищення показника забруднення з найбільш високим ефектом доочищення. Для доочищення застосовують фільтри різних конструкцій.

Робоча площа фільтрів F_ф дорівнює:

, (м²) (5.24)

деVф- рекомендована швидкість фільтрування (додаток 7).

Орієнтовно кількість фільтрів можна визначити за формулою:

. (5.25)

Розраховується площа одного фільтра:

. (м²) (5.26)

5.2.7 Розрахункові витрати осадів стічних вод

На очисних спорудах основна кількість осадів утворюються в пісковловлювачах, первинних та вторинних відстійниках. Пісок зневоднюється на піскових майданчиках. Осад контактних резервуарів скидається в приймальну камеру очисних споруд. Первинний осад та надлишковий активний мул після стабілізації зневоднюються на мулових майданчиках та вивозяться до сховищ.

Кількість сухої речовини осаду в первинних відстійниках при ефективності відстоювання Е_ф,в1 та концентрації завислих речовин перед відстійником С_вип,з.р становить:

; (т/добу). (5.27)

Кількість сухої речовини осадів надлишкового активного мулу визначається з величиною приросту активного мулу Р_і та виносу завислих речовин а_t = 15 мг/л з вторинного відстійника:

; (т/добу). (5.28)

Загальна кількість суміші осадів:

; (т/добу). (5.29)

6. Оформлення графічного матеріалу до курсового проекту

Графічна частина виконується на креслярському папері олівцем в обсязі 1 аркушу формату А1, на якому наво­дять схему розташування джерел утворення стічних вод із розміщення всіх елементів систем очистки, водоприймача стічних вод тощо. На цій схемі обов’язково повинні бути вказані концентрації всіх забруднюючих речовин на всіх етапах утворення, очищення та скидання стічних вод. На даному аркуші у вигляді таблиць наводяться нормативні показники якості води, а також перелік та основні характеристики водоочисного устаткування. Кожний лист обов'язково підписують дипломник та керівник проекту. Зразок оформлення графічної частини показаний на рис.2.

Рис.2.1 Приклад виконання графічної частини

Література

1. СНИП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения.- М., 1986.

2. Технические условия на качество и режим сброса сточных вод промышленных предприятий в коммунальную систему канализации населенных пунктов. 21 05.1990, N70.

3. Водопостачання, водовідведення та якість води. За ред. А.К.Запольського // -К.: Вища школа, 2005, - 671 с.

4. Ласков Ю.М. и др. Примеры расчетов канализационных сооружений:Учебное пособие для вузов. М.: Стройиздат, 1987. -255 с.

5. Канализация: Учебник для вузов./С.В.Яковлев, Я.А.Карелин, А.И.Жуков, С.К.Колобанов.-М.:Стройиздат, 1975.-632с.

6. Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. №1100.

7. Загальний перелік ГДК і ОБРВ шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм (№ 12-04-13 від 09.08.1990).

8. Гончарук В.В. Концепция улучшения качества питьевой воды в Украине. // Химия и технология воды. – 1994. – Т. 16, № 5. – С. 467-472.

9. Гордійчук А.С., Стахів О.А. Економіка водного господарства. Навчальний посібник. – Рівне: РДТУ, 2000. – 160.

10. Державні санітарні правила і норми “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”. – № 383 від 23.12.96

11. Хільчевський В.К. Водопостачання і водовідведення. Гідроекологічні аспекти. – К.: ВЦ “Київський університет”, 1999. – 319 с.

12. Фізико-хімічні основи технології очищення стічних вод/ За ред. А.К.Запольського К.: Лібра, 2000.

13. Яцык А.В. Экологические основы рационального водопользования. – К.: Генеза, 1997. – 640 с.

Дата добавления: 2015-05-23