Контроль за станом атмосфери

План

2 Методи контролю: контактні та дистанційні

3 Індекс забруднення атмосфери

Склад повітря та його кількість – один з найважливіших, життєво необхідних екологічних чинників, від яких залежать колообіг хімічних елементів, життєдіяльність живих організмів, функціонування всієї біосфери.

Забруднення атмосферного повітря, особливо у приземному шарі, аерозолями та газоподібними сполуками негативно впливає на здоров'я людей, рослинний і тваринний світ.

Контроль за станом атмосфери здійснюють контактними і дистанційними методами.

За контактних методів аналізу проби повітря відбирають переважно аспіраційним методом, пропускаючи повітря крізь поглинальну систему. Поглинаючі, які при цьому використовують, можна розподілити на три групи:

G Рідкі поглиначі (фізична або хімічна абсорбція) – розчини кислот, основ, солей: аміак поглинають розчином сульфатної кислоти, оксиди сульфуру – лугом; отримані розчини можна аналізувати, здійснивши попереднє концентрування, видалення домішок (у разі потреби); їх використовують для поглинання парогазуватих речовин;

G Тверді поглиначі – гідрофільні неорганічні матеріали (силікагель та молекулярні сита), гідрофобні (активоване вугілля), синтетичні макропористі органічні матеріали; вони поглинають гази, паруваті речовини, рідкі аерозолі; для вилучення їх із пор твердого сорбента здійснюють термодесорбцію (через нагріту трубку пропускають гелій, азот, аргон) або екстракцію гексаном, бензолом, етанолом тощо;

G Фільтрувальні матеріали використовують для вловлювання твердих аерозолів, після аспірації їх розчиняють у розчинах кислот чи лугів і отримані розчини аналізують

У практиці використовують механічні, теплові, магнітні, електричні, оптичні, хроматографічні, мас-спектральні газоаналізатори.

Крізь поглинальний розчин або сорбент за допомогою насоса чи звичайного медичного шприца прокачують газ, контролюючи об'єм поглинутої газової суміші і швидкість аспірації, яка не повинна перевищувати 1,5 – 2 л/хв для рідких поглинальних систем.

Якісний аналіз газових сумішей проводять органолептичним або індикаційним методом із використанням пористих сорбентів. Органолептично (за запахом) можна виявити гідрогенсульфур Н₂S, оксид сульфуру (IV) – сірчистий ангідрид SO₂, оксид нітрогену (IV) ­– бурий газ NO₂, бензол, хлор; за кольором – хлор, оксид нітрогену (IV). Індикаційним методом визначають озон (побуріння паперу, обробленого розчином KI), гідрогенсульфур (почорніння паперу, обробленого розчином Pb(NO₃)₂), аміак (червоний лакмусовий папірець синіє).

Дистанційними методами за допомогою зондів, авіації, космічних супутників визначають турбулентність потоків повітря, пилове забруднення, вміст вологи, концентрацію окремих забруднювальних речовин. Так, наступного дня після аварії на ЧАЕС хмару радіоактивних аерозолів було виявлено над територією Західної Європи з японського супутника.

Вперше радіохвилі були використані для аналізу стану іоносфери (за відбиванням і заломленням хвиль), а в 1965 р. було складено карту хмарового покриву майже над усією земною поверхнею.

З метою встановлення ступеня забрудненості повітря кількома речовинами, що діють одночасно, використовують комплексний показник – індекс забрудненості атмосфери (ІЗА). Для цього нормовані на відповідні ГДК середні концентрації домішок приводять до концентрації SO₂ і підсумовують. ІЗА показує, у скільки разів сумарне забруднення повітря перевищує ГДК SO₂.

Для спостереження за станом повітря в містах із населенням до 1 млн. жителів встановлюють 2 – 5 стаціонарних постів, із населенням понад 1 млн. – більше за 10: у центрі міста, в зоні відпочинку, поблизу пожвавлених автомагістралей, ТЕС, промислових підприємств.

На постах проводять спостереження за однією з програм:

% За повною – о 1, 7, 13, 19 год.;

% За неповною – о 7, 9, 13 год.;

% За скороченою – о 7, 13 год.

% За добовою – один раз на добу

У повітрі визначають вміст пилу та його гранулометричний склад, концентрацію води, оксидів сульфуру, нітрогену, карбону, кислот; якщо аналізують газові викиди підприємств чи повітря поблизу них, то визначають і специфічні сполуки, характерні для нього (гідрогенсульфур, бензол, важкі метали тощо.

3.2 Зміни в атмосфері, зумовлені її забрудненням

(самостійне вивчення)

Завдання: прочитати текст в підручнику Г.О. Білявський, Л.І. Бутченко «Основи екології: теорія та практикум» стр.71-73. Скласти конспект згідно питань приведених нижче. Відповісти на питання для самоконтролю.

Надмірне виснаження природних ресурсів і забруднення атмосферного повітря спричинили розвиток кількох негативних процесів глобального масштабу – утворення і розростання озонових дір, формування парникового ефекту, появу кислотних дощів. Які вони проявляються? Які наслідки цих процесів? Відповідайте на ці питання за наступним планом:

1 Глобальне потепління клімату.

2 Руйнування озонової оболонки Землі.

3 Кислотні дощі.

4 Смоги.

5Самоочищенняатмосфери

Дата добавления: 2015-05-23