Методичні рекомендації до семінарського заняття. Київська Русь в історичній долі українського народу

План

Київська Русь в історичній долі українського народу

Семінарське заняття: т. 1, 2.

ІІ. Методичні рекомендації до семінарських занять

1. Східні слов’яни та їх перші державні утворення.

2. Передумови виникнення Київської Русі та основні етапи її становлення і розвитку. Політичний устрій та суспільна організація Київської Русі.

3. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця та правонаступниця Київської Русі.

Основні поняття: етногенез, венеди, анти, склавини, Куявія, Славія, Артанія, зарубинецька культура, черняхівська культура, автохтон, Русь, “Руська земля”, Київська Русь, віче, князь, полюддя, християнство, “шлюбна” дипломатія, централізована монархія, феодальна олігархія, боярська опозиція, феодальна роздробленість, Золота Орда.

Література: [2, 4, 5, 16]

Розпочинаючи перше питання, слід мати на увазі, що в історичній науці однією з центральних є проблема походження народу (етногенезу).

Які вам відомі найперші теорії походження слов’ян?

Розкажіть про найбільш поширені теорії походження слов’янства в сучасній історичній літературі.

В яких писемних джерелах з’явилися перші згадки про ранньослов’янські племена? Які давні автори вже вживали етнонім “слов’яни”?

Важливо пам’ятати, що вирішальну роль у формуванні українського етносу відіграли міграційні процеси ІІ-VІІ ст. Визначте територію, яку заселяли анти. Що становило основу їхнього господарського життя? Зупиніться на особливостях суспільно-політичного устрою антів.

Держава антів проіснувала близько трьох століть (кінець ІV – початок VІІ ст.). Зверніть увагу на інтенсивність слов’янської експансії в цей період, адже анти проникли на Балкани, Верхній Дніпро, Дінець та Дон. Чому розпався антський союз?

Вам необхідно дослідити процес формування великих союзів слов’янських племен – дулібів, полян, волинян. Розкажіть про об’єднання окремих племен та їхніх союзів.

Далі варто розглянути осередки державності східних слов’ян у VІІІ-ІХ ст. Якими були соціально-економічні відносини східних слов’ян у цю добу? Зверніть увагу на суттєві зміни, що відбулися у суспільному ладі слов’ян.

Розгляд другого питання необхідно розпочати з наукового обґрунтування основних передумов виникнення давньослов’янської ранньофеодальної держави – Київська Русь.

Рекомендуємо звернути увагу на основні теорії походження Київської Русі. Проаналізуйте їх і зробіть свої висновки.

Далі слід визначити основні етапи розвитку Київської Русі і дати розгорнуту характеристику кожному з них. Зверніть увагу на те, що з другої половини ІХ й до кінця Х ст. ­– це часи найбільшої експансії Київської Русі, виходу її на міжнародну арену, спроби вписатися в геополітичний простір, недостатньої консолідації держави, слабкої великокнязівської влади, нечіткої організації та централізації.

При висвітленні цього періоду особливу увагу слід приділити реформам княгині Ольги та їх значенню для зміцнення центральної князівської влади та подальшого розвитку держави.

Розглядаючи етап найбільшого піднесення та розквіту Київської Русі (кінець Х – середина ХІ ст.), необхідно зупинитися на внутрішній та зовнішній політиці Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Особливу увагу доцільно приділити з’ясуванню причин прийняття християнства за візантійським взірцем та його значимості для подальшого розвитку Київської Русі.

Висвітлюючи добу політичної роздробленості Київської Русі (кінець ХІ – середина ХІІІ ст.), розкажіть про зміни, що відбулися в суспільно-політичному та економічному житті держави (зміни форми правління Київської Русі, стрімкий розвиток феодалізму, економічне зміцнення земельної знаті, відцентрові тенденції та ін.). Зверніть увагу на спроби відновити цілісність та велич держави (княжі з’їзди та політику Володимира Мономаха). Проаналізуйте причини феодальної роздробленості та занепаду Київської Русі з огляду на внутрішні та зовнішні фактори.

Окремо зупиніться на політичному устрої Київської Русі, що була ранньофеодальною державою з монархічною формою правління. Необхідно відзначити, що впродовж ІХ-ХІІ ст. влада зазнала певних трансформацій. Зосередьте увагу на основних елементах політичної влади (князь, боярська рада, віче). Покажіть, яку роль відігравала княжа дружина на різних етапах розвитку держави.

Проаналізуйте соціально-класову структуру Київської Русі (ієрархічну структуру панівного класу, диференціацію серед феодально-залежного населення).

Під час відповіді на третє питання доцільно пригадати, що Давньоруська держава розпалася на окремі князівства: Галицьке, Волинське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Чернігівське та ін. Поступово роль Києва як політичного та економічного центру занепадає.

Могутнім суперником Галицького об’єднання було Чернігівське князівство, яке протистояло планам володимиро-суздальських і смоленських князів встановити у Південній Русі свою гегемонію.

Розгляньте причини, що сприяли виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави (географічне розташування, зовнішня загроза, об’єднавча політика Романа Мстиславича).

Охарактеризуйте внутрішню політику Романа Мстиславича, важливою складовою якої було придушення боярської сваволі.

Варто зауважити, що князювання Романа в Галичі було складним і швидкоплинним (1199-1205 рр.), адже він сполучив близькі природно й економічно, проте політично й соціально контрастні землі. Доцільно звернути увагу на те, що у Галичині через малоліття князів Данила і Василька на деякий час “вокняжився” боярин Володислав Кормильчич. Це єдиний випадок в історії Русі, коли князівський престол посіла особа, яка не належала до роду Рюриковичів. Чому подібне стало можливим саме в Галицькій землі?

Охарактеризуйте державну діяльність князя Данила Галицького.

Розкажіть про особливості політичного життя Галицько-Волинського князівства. Зупиніться на боротьбі Данила Романовича проти татарських поневолювачів. Зверніть увагу на об’єктивні причини розпаду держави Романовичів (вона залишилася недостатньо згуртованою, соціально-господарський стан різних її земель був неоднаковим).

Слід також враховувати, що одним із вирішальних чинників розпаду держави Романовичів стало наростання феодальної роздробленості у Східній Європі. Ці процеси не обминули жодної давньоруської землі у ХІІІ ст.

Важливо пам’ятати, що безперервні війни між руськими князями та західними сусідами зруйнували квітучу Галицьку землю, якою вона була за Данила Романовича.

Відповідь доцільно завершити аналізом тих політичних інтриг і комбінацій, які зумовили захоплення Галицько-Волинських земель Литвою та Польщею.

Дата добавления: 2015-05-23