Загальні положення. Комплексного державного екзамену

Вступ

Комплексного державного екзамену

ПРОГРАМА

з дисципліни «Методологія та методи соціологічних досліджень»

для студентів 4-го курсу денної форми навчання

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

за спеціальністю 6.030101 «Соціологія»

Затверджено

на засіданні методичної ради факультету соціології

ЧДУ ім. П. Могили

Протокол № ___ від _______________

Голова методичної ради факультету соціології

_____________________ В.Л. Гавеля

Декан факультету соціології

_____________________ Л.А. Ляпіна

Миколаїв – 2011

Програма комплексного державного екзамену з дисципліни «Методологія та методи соціологічних досліджень» / Укладачі: к.соц.н., доцент Л.В. Калашнікова, к.політ.н., доцент Л.А. Ляпіна – Миколаїв: Чорноморський державний університет ім. Петра Могили. – 2011. – 23 с.

Ухвалено на засіданні кафедри соціології ЧДУ ім. Петра Могили (протокол № ___ від _______________ 2011 р.)

Рекомендовано радою факультету соціології ЧДУ ім. Петра Могили (протокол № ___ від _______________ 2011 р.)

Зміст

Вступ 4

Загальні положення 5

Структура державного екзамену з методології та методів соціології 7

Критерії оцінювання комплексного кваліфікаційного екзамену 8

Перелік дисциплін та відповідних тем, що виносяться на комплексний державний екзамен 10

Запитання комплексного державного екзамену 19

Список рекомендованої літератури 21

Сучасний соціолог, як професіонал, працює в умовах функціонування конкретного соціального середовища. Він етнічно, ідеологічно, економічно, професійно пов’язаний з іншими представниками соціуму, що його оточують, через наявну систему інтересів, які він особисто задовольняє, а іноді й представляє.

Ефективність виконання поставлених перед соціологом завдань пов’язана з підвищенням його соціальної ролі, адже без знань, висновків та рекомендацій фахівців в галузі соціології сьогодні не можуть обійтися державні та суспільні діячі, політики та бізнесмени, журналісти та маркетологи, працівники соціальних та психологічних служб, відділи освіти та культури – всі, хто за родом своєї професійної діяльності мають справу з людьми та соціальними групами, хто так чи інакше впливає на суспільні відносини.

Одним із засобів успішної підготовки студентів-соціологів до професійної діяльності є процес підготовки і складання державного екзамену з методології та методики соціологічних досліджень. Під час його проведення здійснюється і завершується процес отримання фундаментальних знань, відпрацювання сукупності методів, принципів, прийомів та процедур пізнання соціальної дійсності, формування практичних навичок підготовки та проведення соціологічних досліджень, які покликані вирішувати конкретні практичні проблеми в різних сферах соціальної дійсності.

Бакалаврські програми з соціології передбачають широку теоретичну підготовку студентів, формування практичних умінь і навичок на основі здобутих ними конкретних соціологічних знань, що беззаперечно є основою для формування нового типу соціологічного мислення.

Державний екзамен є важливим компонентом навчально-виховного процесу і призначається для всебічної та об’єктивної оцінки рівня набутих випускниками під час навчання знань, вмінь та навичок практичної роботи. Їх оцінка дозволяє не лише визначити рівень фахової підготовки молодих фахівців, але і зафіксувати слабкі місця у підготовці студентів, що є важливим для продовження їхнього навчання за напрямом соціологія з метою здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» та «магістр».

Державний екзамен має комплексний характер, тому його програма складається з узагальнених розділів програм профілюючих дисциплін для оцінки загального рівня кваліфікації випускника.

Державна атестація студента (державний екзамен) – це визначення фактичної відповідності рівня його освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики, що здійснюється після завершення ним навчання у вищому закладі освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Для присвоєння кваліфікації «бакалавр» створюється державна кваліфікаційна комісія, кваліфікацію інших рівнів присвоює державна екзаменаційна комісія.

Як правило, у вищому закладі освіти створюється одна державна екзаменаційна (кваліфікаційна) комісія з кожного напряму підготовки (спеціальності) незалежно від форм навчання. Але в окремих випадках, зокрема, при наявності великої кількості студентів-випускників, можуть функціонувати дві і більше таких комісій.

Ця комісія оцінює якісний рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про присвоєння їм кваліфікації відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та видачу відповідного державного документа, а також розробляє пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу та поліпшення якості освітньо-професійної підготовки фахівців у вищому закладі освіти.

Головами державних екзаменаційних (кваліфікаційних) комісій призначаються, як правило, провідні фахівці споріднених вищих закладів освіти та наукових установ, а також спеціалісти відповідних галузей виробництва, освіти і культури.

Допускається керівництво державними екзаменаційними (кваліфікаційними) комісіями найбільш кваліфікованими і досвідченими науково-педагогічними працівниками даного вищого закладу освіти.

До складу державної комісії, крім голови комісії, входять: ректор (директор) вищого закладу освіти, проректор (заступник директора) з навчальної (наукової) роботи, декан факультету (завідувач відділення) завідувачі кафедр (голови предметних або циклових комісій), провідні спеціалісти.

Персональний склад державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії та екзаменатори затверджуються ректором (директором) вищого закладу освіти не пізніше як за місяць до початку роботи цієї комісії.

До участі в роботі державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії можуть залучатися професори, доценти та інші викладачі відповідних кафедр (предметних або циклових комісій) як екзаменатори. У такому випадку вони користуються тими ж правами, що й члени комісії.

Терміни роботи державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії регламентуються навчальними планами вищого закладу освіти.

Графік роботи державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії затверджується ректором (директором) вищого закладу освіти.

Розклад роботи державної комісії доводиться до загального відома не пізніше як за місяць до початку складання державних екзаменів.

Форма державної атестації студентів визначається державним стандартом освіти й відображається в навчальних планах. Дотримання визначених державним стандартом освіти форм державної атестації є обов’язковим.

До складання державних екзаменів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

До державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії перед початком державних екзаменів деканом факультету (завідувачем відділення) подаються такі документи:

– список студентів, допущених до складання державних екзаменів;

– зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки (середні зважені оцінки) з теоретичних навчальних дисциплін, курсових проектів (робіт), практик.

Державний екзамен проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу і при обов’язковій присутності голови комісії.

Рішення державної комісії про оцінювання знань, виявлених студентами при складанні державного екзамену, а також про присвоєння студентам-випускникам кваліфікації та видачу їм державних документів про освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови державної комісії є вирішальним.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом.

Державні екзамени проводяться за завданнями (екзаменаційними білетами), складеними відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісіями) згідно з навчальними програмами і за методикою, визначеною вищим закладом освіти.

Тривалість проведення державних екзаменів не повинна перевищувати 6 годин на день.

Результати складання державного екзамену визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» і оголошуються в день їх проведення після оформлення протоколу засідання державної комісії.

Студенту, який успішно склав державні екзамени, рішенням державної комісії присвоюється відповідна кваліфікація і видається державний документ про освіту.

Студент, який не склав державних екзаменів, допускається до повторного складання державних екзаменів протягом трьох років після закінчення вищого закладу освіти.

Всі засідання державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах, записуються поставлені студентам питання, особливі міркування і зауваження членів комісії, вказуються здобута кваліфікація та який державний документ (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику.

Протоколи державної комісії зберігаються у вищому закладі освіти.

У звіті голови державної комісії відображаються: аналіз рівня підготовки випускників і характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах; недоліки в їх підготовці; даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.

Звіт голови державної комісії обов’язково обговорюється на засіданні вченої (педагогічної) ради вищого закладу освіти, факультету (відділення).

Дата добавления: 2015-05-23