Основний 2 страница

Кредитно-модульна система організації навчального процесу в університеті передбачає введення системи комплексної діагностики знань студентів. Перевірка та оцінювання знань, вмінь та навичок студентів забезпечується проведенням поточного, модульного та підсумкового контролю.

Поточний контроль знань студентів включає опитування на семінарських заняттях; опитування на індивідуальних консультаціях та співбесідах; тестування; виступи з реферативними повідомленнями та творчими завданнями.

Модульний контроль знань студентів здійснюється через проведення аудиторних модульних комплексних письмових контрольних робіт.

Підсумковий контроль знань студентів включає зведення результатів роботи студентів за усіма видами контролю та здачу екзамену.

Основним завданням під час вивчення курсу є набуття умінь самостійної роботи.

Основними формами самостійної роботи є:

Ø опрацювання конспектів лекцій;

Ø опрацювання лекційних занять;

Ø самостійна робота з підручниками, монографіями, науковими статтями;

Ø підготовка до семінарських занять;

Ø підготовка до письмових аудиторних контрольних робіт;

Ø підготовка індивідуальних реферативних повідомлень та творчих завдань на семінарські заняття;

Ø підготовка до модульних контролів;

Ø підготовка до тематичного тестування;

Ø підготовка доповідей на наукові гуртки та наукові конференції;

Ø підготовка до іспиту.

Для самостійного опанування змісту тем курсу необхідно, перш за все, вивчити та законспектувати відповідні матеріали з підручників, навчальних посібників, монографій, статей та іншої літератури. Робоча програма містить список рекомендованої літератури з конкретною адресацією до кожної теми.

Конспектування є для студента однією з основних форм накопичення необхідної інформації. Вивчення відповідної літератури передбачає складання студентами конспекту. Для підготовки до семінарських занять рекомендується на початку переглянути конспект лекції для того щоб студент був здатний краще засвоїти матеріал та чітко визначив напрямок підготовки.

Важливою формою самостійної роботи студентів денної форми навчання є підготовка реферативних повідомлень та творчих завдань.

Реферативне повідомлення або творче завдання – є письмовим оглядом запропонованої теми з метою поглиблення і конкретизації знань з окремих проблем дисципліни та набуття навичок творчого узагальнення відповідних навчальних і наукових публікацій. Підготовка зазначених форм самостійної роботи студентів є першою початковою формою науково-дослідницької роботи, яка передбачає (наскільки це можливо), формулювання й викладення елементів власного творчого осмислення і бачення студентом тих чи інших проблем у межах відповідної теми.

Реферативне повідомлення або творче завдання повинні містити: план, текст який викладається згідно з розділами плану, висновки, додатки та список використаної літератури. До обов‘язкових вимог є визначення актуальності проблеми, логічне викладення матеріалу, творчий характер. Загальний обсяг 10-15 друкованих сторінок.

Кожен вид робіт дає можливість студенту набрати певну суму балів:

— за активної участь студента на семінарських заняттях, яка включає виступи на семінарських заняттях, тестування, виступи з реферативними повідомленнями, студент може набрати 60 балів.

— змістовний, вичерпний виступ на семінарських заняттях при опитуванні студента оцінюється в 5 балів; доповнення від 1 до 5 балів;

— виступ з реферативним повідомленням або творчим завданням (з урахуванням вимог до цього виду робіт, які зазначені вище) — 10 балів.

— аудиторні письмові контрольні роботи включають теоретичні питання та тестові завдання. Максимальна сума балів яку студент може отримати у разі успішного виконання письмової контрольної роботи складає 15 балів.

Протягом курсу студенти виконують 2 модульні комплексні письмові аудиторні контрольні роботи.

Згідно з системою комплексної діагностики знань студентів, яка застосовується в університеті з метою стимулювання планомірної та регулярної роботи студентів, а також об’єктивності оцінки їхніх знань діагностика знань здійснюється за баловою системою, яка послідовно переводить бали у звичайну шкалу оцінок. Максимальна сума балів – 100. При підрахунку балів враховуються таки види робіт: відповіді при опитуванні, результати тестування, підготовка та виступ із реферативним повідомленням або творчим завданням, складання конспекту, оглядів додаткової літератури та ін.

Залежно від балів, отриманих за кожний вид навчальних робіт, студент одержує сукупну суму балів, яка переводиться в оцінку за такою шкалою:

«А» 90-100 балів ставиться у разі, якщо студент:

— постійно готувався до них та згідно з програмою дисципліни глибоко та всебічно розкривав зміст питань, які обговорювалися:

— показав вміння: формулювати висновки та узагальнення за питаннями теми, здатність аналізувати навчальний матеріал та проводити аналогії з сучасним економічним розвитком;

— аргументовано та логічно викладав матеріал, володіє культурою мови;

— проявляв творчий підхід до виконання реферативних повідомлень та творчих завдань;

— акуратно оформлював завдання для самостійної роботи;

— виконав завдання модульного контролю.

«В» 82-89 балів ставиться у разі, якщо студент:

— розкривав згідно з програмою дисципліни зміст питань, які обговорювалися;

— робив узагальнення та висновки з окремих питань;

— логічно викладав свої знання;

— виконував завдання для самостійної роботи;

— виконав завдання модульного контролю.

але недостатньо використовував додаткову літературу, при усних відповідях не досить повно і аргументовано викладав матеріал, а при письмовому тестуванні - окремі неточності; не проявив творчий підхід до виконання індивідуальних завдань.

«С» 75-81 балів ставиться у разі, якщо студент:

— розкривав згідно з програмою дисципліни зміст питань, які обговорювалися;

— формулював висновки з окремих питань;

— брав участь у виконанні реферативних повідомлень та творчих завдань;

— виконував завдання для самостійної роботи;

— виконав завдання модульного контролю.

але допускав окремі неточності при усних відповідях, тестуванні: не проявляв належної активності при обговоренні питань, старанності при виконанні завдань для самостійної роботи; недостатньо використовував додаткову літературу; неохайно виконував індивідуальне завдання.

«D» 69-74 балів ставиться у разі, якщо студент:

— відповідав на окремі питання, які обговорювалися;

— формулював висновки з окремих питань;

— виконував завдання для самостійної роботи;

— виконав завдання модульного контролю.

але допускав окремі неточності при усних відповідях, тестуванні: не проявляв належної активності при обговоренні усних питань, старанності при виконанні завдань для самостійної роботи; недостатньо використовував додаткову літературу; неохайно виконував індивідуальне завдання; виконав не всі завдання для самостійної роботи.

«Е» 60-68 балів ставиться у разі, якщо студент:

— відповідав на окремі питання, які обговорювалися;

— виконував завдання для самостійної роботи;

— виконав завдання модульного контролю.

але допускав окремі неточності при усних відповідях (будуючи свою відповідь на звичайному повторенні навчального матеріалу без його осмислення), тестуванні: не проявляв належної активності на заняттях, старанності при виконанні завдань для самостійної роботи; недостатньо використовував основну та додаткову літературу; неохайно виконував індивідуальне завдання.

«Fх» 35-59 балів ставиться у разі, якщо студент:

— поверхнево розкривав зміст питань, які розглядалися;

— допускав суттєві помилки при усних та письмових відповідях;

— поверхнево ознайомився з рекомендованою літературою;

— неохайно виконав завдання для самостійної роботи;

— не проявляв активності на заняттях при обговоренні питань;

— не виконав завдання модульного контролю.

«F» 1-34 балів ставиться у разі, якщо студент, відвідуючи заняття:

— поверхнево розкривав зміст питань, які розглядалися;

— допускав суттєві помилки при усних та письмових відповідях, тестуваннях;

— поверхнево ознайомився з рекомендованою літературою;

— не виконав завдання для самостійної роботи;

— не проявляв активності на заняттях при обговоренні питань;

— на підсумковому занятті не вміє навіть відтворити зміст окремих питань, передбачених програмою дисципліни;

— не виконав завдання модульного контролю.

Якщо протягом семестру студент отримав менш, ніж 60 балів, він повинен до останнього підсумкового заняття самостійно вивчити передбачені програмою дисципліни теми, письмово відповісти на питання для самоконтролю за рекомендованою викладачем (під час індивідуально-консультативної роботи) навчально методичною літературою або пройти повторний курс з цієї дисципліни.

Для підвищення зацікавленості у навчанні студентів використовується система стимулів. Заохочення за участь (перемогу) у наукових конференціях – 10 (15) балів; участь (перемогу) у предметних олімпіадах, конкурсах – 5 (10) балів; інші заходи, що сприяють розвитку знань студентів – 5 балів.

5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Економічна історія України і світу: підручник / за ред. Б. Д. Лановика. – [8-е вид., переробл. і доп.]. – К.: Вікар, 2006. – 495 с.

2. Злупко С. М. Історія економічної думки: навчальний посібник / С. М. Злупко. – К.: Знання, 2005. – 719 с.

3. История экономических учений: учеб. пособие / под ред. В. С. Автономова и др. – М.: ИНФРА-М, 2010. – 784 с.

4. Історія економіки та економічної думки: навч. посіб. / за ред. С. В. Степаненка. – К.: КНЕУ, 2010. – 743 с.

5. Історія економіки та економічної думки: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [О. Ю. Амосов, В. В. Калюжний, В. Л. Міненко, В. О. Сивоконь, Н. В. Статівка]; за ред. О. Ю. Амосова. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2009. – 408 с.

6. Історія економічних учень: підручник: у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2005.

7. Ковальчук В. М. Історія економіки та економічної думки: навч. посібник / В. М. Ковальчук, М. В. Лазарович, М. І. Сарай. – К.: Знання, 2008. – 647 с.

8. Юрченко В. В. Економічна історія: опорний конспект лекцій / В. В. Юрченко, В. В. Хрустальова. – К.: КНТЕУ, 2004. – 274 с.

9. Юхименко П. І. Економічна історія: підручник / П. І. Юхименко, П. М. Леоненко. – К.: Знання-Прес, 2008. – 567 с.

Дата добавления: 2015-05-23