Лекція №2 Українська діаспора

Підручники, навчальні посібники, довідкові видання, документи і матеріали.

1. Історія України / Кер.авт.кол. Ю. Зайцев. – Вид. 2-ге. – Львів: Світ, 1998. – 488с.

2. Історія України / За ред. В.Смолія. – К.:Альтернативи, 1997. – 424с.

3. Історія Української РСР: У 8 т., 10 кн. – К.: Наукова думка, 1977-1979.

4. Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. В.Танцюри. –К.:Академія, 2001.– 488с.

5. Українська РСР на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів 1976-1980рр. – К.: Політвидав України, 1984. – 549с.

6. Українська РСР на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів 1962 – 1970рр./ Упор. Ю.К. Непийвода: К.: Політвидав України, 1977. – 490с.

7. Українська РСР на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів 1971-1975рр./ Міністерство закордонних справ УРСР: К.: Політвидав України, 1981 – 521с.

8. Українська РСР на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів 1986-1990рр./ МЗС України. – К.: Україна, 1993.-552с.

9. Хворостяний И.М. За мир без оружия: Участие УССР в боротьбе СССР в ООН за разоружение 1945-1987гг. – К.: Политиздат Украины, 1988. – 278с.

10. УРСР у міжнародних організаціях: Довідник/ М.М. Білоус, Ю.В. Богаєнський, А.І. Винокуров та ін.; Ред. кол. В.Н. Мартиненк о та ін. – К.: Політвидав України, 1989. – 418с.

2. Література для реферування і поглибленого вивчення теми

1. Віденський С.В. Зовнішня політика України предмет історичного аналізу: концептуальні підходи та перспективи // Укр.. іст. журн. – 2001 - №4 – с.41-57.

2. Держалок М.С. Міжнародне становище України та її визвольна боротьба 1917-1922роках. – К.: Оріони, 1998 – 240с.

3. Івченко О.Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. – К.: РІЦ УАННП, 1997. – 688с.

4. Лещенко Л.О. Україна на міжнародній арені (1945-1949). – К.: Наукова думка, 1969. -283с.

5. Наливайко Д. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі ХІ-ХVIII ст. – К.: Основи, 1998.- 578с.

6. Овсій І.О. Зовнішня політика України: Від давніх часів до 1944р.: Навч. посіб. Для Вузів. – К.: Либідь, 1999. – 238с.

7. Сергійчик В.І. Іменем війська Запорозького: Українське козацтво в міжнародних відносинах ХVI – середини XVIIст. – К.: Україна, 1991. – 253с.

8. Сидоренко О.Ф. Українські землі у міжнародній торгівлі, ІХ – середина XVIIст. – К.: Наук. думка, 1992. – 228с.

9. Васильєва-Чекаленко Л.Д. Україна в міжнародних відносинах (1944-1996): Навч. Посібник. – К.: Освіта, 1998. – 178с.

10. Павлюк Ю. Боротьба України за незалежність і політика США (1917-1923). – К.: Основи, 1996.

11. Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. – К., Либідь, 1994. - 78с.

12. Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси – М.: Наука, 1980. – 230с.

13. Сахаров А.Н. Дипломатия Святослава – М.: Международные отношения, 1991. – 240с.

14. Табачник Д. Історія української дипломатії в особах: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2004. – 640с.

15. Терещенко Ю.І. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення старокиївської держави до кінця ХVI ст. – К. Перун, 1996. – 496 с.

Розділ І. Українська діаспора в Західному світі

Розділ ІІ. Українська діаспора на Сході

* *

*

Слово діаспора походить з давньогрецької мови і означає "розсіяння". В сучасному розумінні діаспора – це перебування значної частини народу поза межами країни свого походження. Таким чином, українська діаспора, це українці які постійно живуть в інших країнах.

Діаспора формується кількома шляхами. Один з них пов’язаний із змінами кордонів. Так змінювались кордони Австро-Угорської імперії, Польщі, Румунії де проживали українці. Наприклад території Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння заселені українцями належать сучасній Польщі. Змінювались території і кордони республік СРСР де проживали українці. В 1924р. в Придністров’ї, де в більшості жили українці створили Молдавську автономну республіку. В 1940р. до Радянського Союзу приєднали Бессарабію і об’єднали з Молдавською автономною республікою. Так була сформована територія сучасної Молдавії, де зараз проживає більше 600 тисяч українців.

В результаті змін кордонів в СРСР в 1924-1925 рр. Україні передано території з населенням 278 тисяч чоловік, а від України, Російській Федерації передано території з населенням 479 тисяч чоловік. Крім того, поза межами України в прикордонних Російських областях – Курській, Воронезькій, Білгородській проживає близько 2 мільйонів українців.

Але головним шляхом формування діаспори є еміграція. Слово еміграція походить від латинського слова етідчо, що в перекладі означає - виселяюсь, переселяюсь. Таким чином, еміграція - це переселення з батьківщини в іншу країну на тривалий строк або постійне місце проживання.

Еміграція, феномен властивий багатьом народам. Самими великими діаспорами є єврейська, армянська, арабська, китайська. Процеси еміграції викликаються багатьма причинами і перш-за-все соціально-економічними, політичними, релігійними. Сучасна українська діаспора за різними оцінками налічує від 11 до 15 мільйонів українців. Прийнято виокремлювати Західну і Східну діаспору. Основними причинами формування української діаспори є економічна скрута і бідність яка штовхає українців шукати кращої долі за кордоном.

Дата добавления: 2015-05-23