Тема 8. Політична свідомість і політична культура

Продемонструйте відповідність функцій політичної свідомості 1) комунікативна; 2) прогностична; 3) ідеологічна; 4) когнітивна; 5) виховна їх змістові: А) характеризує потребу в захисті інтересів групи або суспільства взагалі; Б) формує потребу людини й суспільства в пізнанні політичної дійсності, з’ясуванні й відображенні групових та загально-колективних інтересів; В) задає політичній активності людей бажану для суспільства або групи спрямованість, що відповідає тим чи іншим ідеалам класу, нації, держави; Г) виражає здатність групи або суспільства до гіпотетичної оцінки можливого розвитку політичних процесів; Д) забезпечує взаємодію суб’єктів політичних відносин між собою та з інститутами влади.	*1-Д 2-Г 3-А 4-Б 5-В	1-Д 2-А 3-Г 4-В 5-Б	1-Д 2-Б 3-Г 4-А 5-В	1-Д 2-Б 3-Г 4-А 5-В
Продемонструйте відповідність найпоширеніших типів політичної свідомості 1) ліберальний; 2) консервативний; 3) етатистський; 4) анархістський; 5) соціалістичний їх змістові: А)базується на пріоритеті в політиці принципів колективізму, соціальної рівності й справедливості; Б) пріоритетами в політиці є принципи свободи індивідів; В) орієнтація на бездержавне регулювання суспільних процесів; Г) спрямований на збереження традиційних суспільних цінностей; Д) спирається на визнання активної ролі держави в суспільних процесах.	1-Б 2-Г 3-В 4-Д 5-А	1-Б 2-Д 3-В 4-Г 5-А	1-Б 2-Г 3-В 4-А 5-Д	*1-Б 2-Г 3-Д 4-В 5-А
Вибудуйте в логічній послідовності стадії формування політичної свідомості індивіда: А) усвідомлення власних інтересів і цілей у соціально-політичній сфері на основі системи потреб, ціннісної орієнтації та характеру групової самосвідомості; Б) прийняття системи соціально-політичних цінностей та настанов, які формують політичні прагнення; В) формування системи потреб та соціальних очікувань; Г) формування ціннісних орієнтацій, що відповідають ієрархії потреб та прийнятим соціальним ролям; Д) оцінка соціальної ситуації з погляду можливості впливати на політичну діяльність у напрямі, що відповідає усвідомленим інтересам; Е) ідентифікація зі “своєю” соціальною групою відповідно до прийня­тих ролей та ціннісної орієнтації; Є) прийняття соціальних ролей та актуалізація потреб під їх впливом.	*В-Є-Г-Е-А-Д-Б	В-Е-Є-Г-А-Б-Д	В-Г-Е-Є-А-Д-Б	В-Д-Г-Є-Е-А-Б
Схематичні, стандартизовані, стійкі образи чи уявлення про політичні відносини і способи розв’язання політичних проблем, які склалися на основі минулого досвіду і сприймаються людьми некритично, називаються:	громадською думкою;	політичним маніпулюванням;	*політичними стереотипами;	психологічною мотивацією.
Як можна назвати вид свідомості, зміст якої визначається такими рисами: соціальна залежність та інтелектуальна нерозвиненість, відсутність особистої гідності, спрощені уявлення про сутність політичних процесів, нездатність оцінити значення особистих прав і свобод?	теоретична свідомість;	*потестарна свідомість;	емпірична свідомість;	повсякденна свідомість.
Схематичні, стандартизовані, стійкі образи чи уявлення про політичні відносини і способи розв’язання політичних проблем, які склалися на основі минулого досвіду і сприймаються людьми некритично, називаються:	*політичні стереотипи;	політичні маніпуляції;	політичні уявлення;	політичні трансформації
Продемонструйте відповідність видів політичних орієнтацій: 1)світоглядні орієнтації; 2) громадянські орієнтації; 3) власне політичні орієнтації; їх змістові: А)охоплюють ті оцінки й погляди суб’­єкта, які стосуються окремих інститутів влади, урядових структур, інших політичних систем, фактів і подій політичного життя, своєї власної політичної ролі; Б) є відображенням у свідомості суб'єкта стійких етнічних, соціальних, релігійних та інших архетипів, які властиві спільноті, до якої належить людина. Політичні явища сприймаються разом з економічною, право­вою та іншими реальностями, а суто політичні погляди формуються за законом переносу з однієї сфери життя на інші; В) ставлення до влади як до зовнішнього щодо людини об’єкта, який примушує її усвідомлювати самостійність свого соціального існування та відірваність від центру прийняття рішень і соціального панування; ці орієнтації формуються на основі синтезу правових, моральних, естетичних та інших поглядів на суть і природу влади.	1-Б 2-А 3-В	1-В 2-А 3-Б	*1-Б 2-В 3-А	1-А 2-Б 3-В
Функція, яка формує потребу людини й суспільства в пізнанні політичної дійсності, з’ясуванні й відображенні групових та загальноколективних інтересів, називається:	прогностичною	*когнітивною	комунікативною	ідеологічною
Функція, яка забезпечує взаємодію суб’єктів політичних відносин між собою та з інститутами влади, називається:	*комунікативною	ідеологічною	когнітивною	прогностичною
Функція, яка виражає здатність групи або суспільства до гіпотетичної оцінки можливого розвитку політичних процесів, назтвається:	когнітивною	комунікативною	ідеологічною	*прогностичною
Функція, яка характеризує потребу в захисті інтересів групи або суспільства взагалі, називається:	прогностичною	когнітивною	*ідеологічною	комунікативною
Функція, яка задає політичній активності людей бажану для суспільства або групи спрямованість, що відповідає тим чи іншим ідеалам класу, нації, держави, називається:	комунікативною	ідеологічною	когнітивною	* виховною
Засадами якого типу свідомості можна вважати соціальну залежність та інтелектуальну нерозвиненість, відсутність особистої гідності, спрощені уявлення про сутність політичних процесів, нездатність оцінити значення особистих прав і свобод?	повсякденної свідомості	*потестарної свідомості	емпіричної свідомості	теоретичної свідомості
Який тип свідомості виникає на ґрунті повсякденного практич­ного досвіду людей і безпосередньо пов'язаний з їх політичною поведін­кою?	потестарна свідомість	теоретична свідомість	*емпірична свідомість	повсякденна свідомість
Який тип свідомості характерний переважно для діяльності вче­них та ідеологів?	*теоретична свідомість	потестарна свідомість	повсякденна свідомість	емпірична свідомість
Який тип свідомості визначає орієнтацію пересічних громадян у політичному житті, регулює їхні політичні вчинки?	емпірична свідомість	теоретична свідомість	потестарна свідомість	*повсякденна свідомість
Серед найпоширеніших типів політичної свідомості за прихильністю людей до відповідних політичних цінностей виді­ляють: 1) ліберальну політичну свідомість; 2) консервативну політичну свідомість; 3) соціалістичну політичну свідомість. Продемонструйте відповідність типів свідомості їх сутності: А)базується на пріоритеті в політиці принципів колективізму, соціальної рівності й справедливості. Б)для неї пріоритетами в політиці є принципи свободи індивідів; В)спрямована на збереження традиційних суспільних цінностей.	1-Б 2-А 3-В	*1-Б 2-В 3-А	1-В 2-А 3-Б	1-В 2-Б 3-А
Як називається тип політичної свідомості за ставленням суб’єктів політики до держави як політичного інституту, якщо він спирається на визнання активної ролі держави в суспільних процесах?	анархістський	*етатистський	ліберальний	емпіричний
Як називається тип політичної свідомості за ставленням суб’єктів політики до держави як політичного інституту, якщо для нього характерна орієнтація на бездержавне регулювання суспільних процесів?	*анархістський	етатистський	ліберальний	емпіричний
Визначте тип політичної культури за такими ознаками: відкритість суб’єктів політичного процесу, їх орієнтація на зовнішній світ:	інтегрована політична культура;	фрагментарна політична культура;	інтравертивна політична культура;	*екстравертивна політична культура;
Визначте тип політичної культури за такими ознаками: закритість, орієнтація на внутрішній світ, традиції:	інтегрована політична культура;	фрагментарна політична культура;	*інтравертивна політична культура;	екстравертивна політична культура;
Визначте тип політичної культури за такими ознаками: масштабне сприйняття політичних процесів, прагнення до великих змін без добре продуманих технологій:	*гомогенна політична культура	змішана політична культура	ринкова політична культура	уніфікована політична культура
Визначте тип політичної культури за такими ознаками: орієнтація на апробовані способи діяльності, слабко виражений творчий потенціал:	змішана політична культура	*архаїчна політична культура	фрагментарна політична культура	елітарна політична культура
Визначте тип політичної культури за такими ознаками: орієнтація на зовнішні обставини, некритичне сприйняття власних невдач:	змішана політична культура	*бюрократична політична культура	фрагментарна політична культура	елітарна політична культура
Визначте тип політичної культури за такими ознаками: орієнтація на власні сили, критичне осмислення власного досвіду:	*активістська політична культура	архаїчна політична культура	фрагментарна політична культура	елітарна політична культура
Як можна назвати тип політичної культури (по С.Вербі й Г.Алмонду), якщо її суть визначена повною відсутністю в населення країни інтересу до політичної системи?	*патріархальна;	активістська;	підданська;	цивільна.
Як можна назвати тип політичної культури (по С.Вербі й Г.Алмонду), якщо її суть визначена зацікавленістю громадян не тільки в тому, що їм дає політична система, як вона функціонує, а й активною їх участю в політичній діяльності?	патріархальна;	*активістська;	підданська;	цивільна.
Як можна назвати тип політичної культури (по С.Вербі й Г.Алмонду), якщо її суть визначена зацікав­леністю членів суспільства результатами діяльності політичної системи, але їх мало цікавить, як ці результати досягаються, носії такої культури не беруть активноїучасті в політичному житті?	патріархальна;	активістська;	*підданська;	цивільна.
Цей підхід до розуміння політичної культури розглядає останню як набір психологічних орієнтацій на соціально-політичні об’єкти і процеси:	евристичний підхід	соціопсихологічний підхід	комплексний, узагальнюючий підхід	*психологічний підхід
Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури останній притаманне все, що відбу­вається в політиці:	психологічний підхід	*комплексний, узагальнюючий підхід	евристичний підхід	соціопсихологічний підхід
Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури остання визначається як сукупність прийнятих політичною системою норм і зразків політичної поведінки:	соціопсихологічний підхід	евристичний підхід	*об’єктивістське (нормативне) трактування	психологічний підхід
Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури останню розуміють як гіпотетичну нормативну модель бажаної по­ведінки:	*евристичний підхід	психологічний підхід	соціопсихологічний підхід	комплексний, узагальнюючий підхід
Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури остання визначається як настановна поведінкова матриця, у межах якої знаходиться і функціонує політична система:	комплексний, узагальнюючий підхід	*соціопсихологічний підхід	евристичний підхід	психологічний підхід
Досягнення на базі за­гальноприйнятих політико-культурних цінностей згоди в ме­жах існуючої політичної системи та обраного суспільством політичного устрою є суттю:	*інтегративної функції	нормативно-регулятивної функції	функції політичної соціалізації	комунікативної функції
Дана функція політичної культури дає можли­вість встановити зв’язок між учасниками політичного проце­су як “за горизонталлю”, такі “за вертикаллю” відповідно до ієрархії політичної системи, а також транслювати елементи політичної культури від покоління до покоління та накопичу­вати політичний досвід:	функція політичної соціалізації	інтегративна функція	*комунікативна функція	нормативно-регулятивна функція
Відповідно до цієї функції політична культура створює умови для ефективного розвитку політичної системи і суспільства в цілому:	нормативно-регулятивної функції	функції політичної соціалізації	інтегративної функції	*функції забезпечення соціального прогресу
Дана функція полягає у формуванні і закріпленні в суспільній свідомості необхідних політичних цінностей, установок, цілей, мотивів та норм поведінки:	комунікативна функція	інтегративна функція	*нормативно-регулятивна функція	функція політичної соціалізації
Оскільки політична культура є реалізацією політичних знань, ціннісних орієнтацій, зразків поведінки соціального суб’єкта, то очевидною є її:	*функція політичної соціалізації	нормативно-регулятивна функція	інтегративна функція	комунікативна функція
За ступінню узгодженості у взаємодії політичних субкультур у певній країні дослідники виділяють два типи політичної культу­ри. Цей тип характеризується тен­денцією до єдності в уявленнях громадян щодо функціонуван­ня й можливостей політичної системи країни; низьким рівнем конфліктності і політичного насильства, перевагами громадських процедур у розв'язанні конфліктів; лояльністю до існуючого політичного режиму:	ринкова	*інтегрована політична культура	фрагментарна політична культура	етатистська
За ступінню узгодженості у взаємодії політичних субкультур у певній країні дослідники виділяють два типи політичної культу­ри. Цей тип характеризується відсутністю згоди громадян щодо політичного устрою су­спільства, розбіжностями в питаннях розуміння влади, соціальною роз’єднаністю, відсутністю довіри між окремими групами, лояльності до державних структур.	етатистська	інтегрована політична культура	*фрагментарна політична культура	ринкова
В основу цього типу політичної культури покладено уявлення про обмеженість повнова­жень владних структур, самостійність та автономність особи, орієнтація на вибір і самовизначення індивіда чи групи:	фрагментарної політичної культури	*ринкової політичну культуру	етатистська політична культура	інтегрованої політичної культури
По суті цей тип культури зорієнтований на інтереси держави, які для неї є вищою цінністю, ніж інтереси і свобода особи; вона розглядає державне регулювання як основний засіб розв’язання політичних проблем і контролю над політичними процесами:	фрагментарна політична культура	інтегрована політична культура	*етатистська політична культура	ринкова політична культура

Дата добавления: 2015-05-23