Бойові можливості відділення

Бойові можливості відділення

Таблиця № 1

№	Найменування	Оборона	Наступ
1.	Фронт оборони (наступу)	До 100 м	До 50 м
2.	Ділянка зосередженого вогню (щільність 10-12 куль/пог. м)	До 50 м	-
3.	Щільність вогню із стрілецької зброї (куль на погонний метр)	1000: 150 = 7	1000: 100 = 10
4.	Можливості, щодо боротьби з броньованими цілями Коефіцієнт ефективності РПГ-7 ПТРК на БМП	Танки-2, БМП(БТР) – 3-4	Танки –1, БТР(БМП)-1,5-2
Танки-0,3 Бмп (Бтр)-0,5 Танки- 2, бмп (Бтр)-3	Танки-0,2, бмп (бтр)-0,3 Танки-1, Бтр (Бмп)-1,5

Механізоване відділення на БТР складається:

1. Командир відділення.

2. Навідник (кулеметник КПВТ).

3. Гранатометник.

4. Помічник гранатометника.

5. Кулеметник (РПК).

6. Старший стрілець.

7. Стрілець.

8. Стрілець.

9. Водій.

Таблиця № 2

№	Найменування	оборона	наступ
1.	Фронт оборони (наступу)	до 100 м	до 50 м
2.	Ділянка зосередженого вогню (щільність 10-12 куль/пог. м)	до 50 м	-
3.	Щільність вогню із стрілецької зброї (куль на погонний метр)	900: 150 = 6	900: 100 = 9
4.	Можливості, щодо боротьби з броньованими цілями Коефіцієнт ефективності РПГ-7	Танки - 1, БМП(БТР) – 1-2	Танки – 1, БТР (БМП) - 1
Танки - 0,3, БМП(БТР) – 0,5	Танки - 0,2, БМП(БТР) – 0,3

Тактико-технічні характеристики БМП-2, БТР-70

Таблиця № 1

Тактико - технічні характеристики БМП – 2:

Бойова вага - 13,8 тонн;

Екіпаж та десант - 3 + 7 чол;

Озброєння - 30 - мм автомат. гармата (на БМП-1 – 73 мм гармата), 7,62 - мм кулемет-1од, ПТРК-1од.

Боєкомплект - 500 пострілів для 30 - мм гармати,

2000 набоїв для 7,62 - мм кулемету, 4ракети для ПТРК.

Дальність стрільби - 30мм АГ – 4000 м, 7,62 ПКТ – 1500 м, ПТРК – 70-3000 м

Макс. швидкість руху - 65 км/год., на плаву 7 км/год.;

Двигун - дизельний, 300 к.с.

Організаційно-штатна структура, озброєння і бойова техніка механізованого відділення на БТР

Тактико - технічні характеристики БТР - 70

Бойова вага - 11,5 тон;

Екіпаж та десант - 2(3) чол. + 8 (7) чол;

Озброєння - 14,5 - мм кулемет та 7,62 - мм кулемет.

Макс. швидкість руху - 80 км/год., на плаву 10 км/год.;

Двигун - карбюраторний 2 по 115 к.с.

БК - 14,5 мм КПВТ – 500 постр., 7,62 ПКТ – 2000 постр.

Дальність стрільби - 14,5 мм КПВТ – 2000 м, 7,62 ПКТ – 1500 м.

Танковий взвод складається з трьох танкових екіпажів. Кожний екіпаж: командир танка, навідник-оператор, механік-водій. В екіпажі командира взводу за командира танка сам командир взводу, навідник-оператор і старший механік-водій.

В танковому взводі:

- особового складу - 9 чоловік;

- танків - 3 од.;

- АК-74 - 4 од.;

- АКС-74у - 3 од.;

- ПМ - 6 од.

Тактико-технічні характеристики танків ЗС України

Таблиця № 1

Основні ТТХ танка	Т-64БВ	Т-64БМ «Булат»	«Оплот»
Рік прийняття на озброєння
ОЗБРОЄННЯ:
– Гармата (125 мм) її боєкомплект, шт.	2А46 36(28)	2А46М-1/ КБАЗ 36(28)	2А46М-1/ КБАЗ 46(28)
– спарений кулемет їх боєкомплект, шт. - зенитний кулемет	7,62 мм ПКТ 12,7 мм НСВТ	7,62 мм ПКТ 12,7 мм НСВТ	7,62 мм ПКТ 12,7 мм НСВТ
боєкомплект, шт.
Двигун:
– тип дизеля (багатопаливний)	5ТДФ	5ТДФМ	6ТД-2Е
– потужність, к /сил		850 (1000 – 6ТД1)
Запас ходу, км	350 (500)	385 (450)	350-450
Максимальна швидкість, км / год.:
– по шосе
– на місцевості	30-40	30-40	40-45
Подолані перешкоди:
– підйом, град.			32°
– крен, град.			25°
– ширина рову, м	2,85	2,85	2,85
Екіпаж чол.
Бойова маса, т	42,5

1.2. Основи бойового застосування відділення у оборонному бою

Механізоване відділення обороняє позицію до 100 м по фронту (мал. 1), маючи на ній основні, запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, які дозволяють спільно із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу.

На позиції відділення стрільці, кулеметник та гранатометник розташовуються так, щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах знаходилися під ефективним, особливо фланговим та перехресним вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядалися і прострілювалися. Відповідно до цього будується і система вогню. Відділення повинно бути готовим до маневру на напрямок, якому погрожують, ведення вогню вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

Бойова машина піхоти, яка має потужне озброєння та броньовий захист, є основою оборони позиції відділення, її вогнева позиція, а також вогнева позиція бронетранспортера може обладнуватися в центрі позиції відділення, на фланзі або позаду позиції на віддаленні до 50 м. Бойова машина піхоти без десанту в обороні може виділятися для дій у вогневій засаді, як кочуючий вогневий засіб та у складі бронегрупи батальйону (роти).

На позиції відділення можуть розташовуватися вогневі засоби старших командирів.

Вогнева позиція відділення включає основні та запасні вогневі позиції вогневих засобів і бойової машини піхоти (бронетранспортера).

Мал. 1. Бойовий порядок механізованого відділення в обороні

Механізоване відділення в обороні займає позицію, що складається з окопів для особового складу і БМП (бронетранспортера). Завдання відділення - у взаємодії із сусідами вогнем знищити противника, що атакує, і завзято утримувати займану позицію.

Успішні дії механізованого відділення в обороні досягаються умілим використанням місцевості, інженерним обладнанням і маскуванням позиції, мистецькою організацією системи вогню, витримкою, стійкістю і завзятістю особового складу.

Механізоване відділення може одержати завдання обороняти окремий будинок, будівлю, висоту, діяти в сторожовій охороні або забезпечувати відкритий фланг оборони роти та інші завдання.

Умови заняття механізованим відділенням позиції в обороні можуть бути наступними: перехід до оборони в ході наступального бою; під вогнем противника, в умовах безпосереднього зіткнення з ним; при відсутності безпосереднього зіткнення із противником і в тилу бойових порядків наших військ.

Позиція - це ділянка місцевості, на якому відділення веде оборонний бій. Місце для позиції відділення вказує командир взводу, разом з тим командир відділення повинен уміти тактично грамотно розташувати окопи на позиції відділення. Визначаючи накреслення позиції, командир повинен постійно пам'ятати, що вона повинна відповідати наступним вимогам.

Розташовуватися на місцевості, що забезпечує добрий огляд і обстріл попереду, як і надійне укриття від спостереження і вогню противника; проходити по рубежу природних, протипіхотних і протитанкових перешкод; забезпечувати надійний захист від уражаючих факторів ядерної зброї; не виділятися на фоні навколишній місцевості, чим ускладнити ведення вогню по позиції.

Найбільш сприятливою умовою для заняття відділенням позиції, що відповідає перерахованим вище вимогам, є завчасне заняття оборони поза зіткненням із противником. Однак у ході бою противник може змусити перейти до оборони на досягнутому рубежі, що зовсім не відповідає вимогам для оборонної позиції відділення. У цих умовах відділення у взаємодії із сусідами повинне з боєм захопити вигідний рубіж і перейти до його оборони; якщо ж виконання цього завдання виявляється не під силу відділенню і сусідам, то за наказом старшого начальника відділення під прикриттям вогню, у взаємодії із сусідами може відійти на вигідний у тактичному відношенні рубіж і організувати на ньому міцну оборону.

В обороні кожен солдат, який уміло використовує свою зброю і стоїть на смерть, може знищити велику кількість солдатів противника, а також його танки та інші броньовані машини.

Велика Вітчизняна війна повна безліччю прикладів, коли підрозділи, які значно уступали за силою противнику, успішно утримували важливі рубежі, наносячи йому вирішальної поразки. Так, в історичній Сталінградській битві невелика за кількістю група гвардійців мужньо обороняла окремий будинок, названий згодом “будинком сержанта Павлова”, перетворивши його в неприступну фортецю для ворога. Сотні запеклих атак піхоти і танків противника, підтриманих масованими ударами авіації й артилерії, відбили радянські гвардійці.

Як показує аналіз цих дій, успіх, як правило, сприяв тим підрозділам, що уміло використовували місцевість, ретельно і продумано організовували оборону, найбільше повно здійснювали інженерне обладнання.

Але, як тільки командир підрозділу, що знаходився в обороні, випускав з поля свого зору один з перерахованих вище критеріїв міцності оборони, відразу ж підрозділ втрачав перевагу перед наступаючим противником, якою він володів ще до початку бою, і як підсумок – зазнавав поразки.

Основне завдання механізованого відділення в цілому і кожного солдата окремо в оборонному бою - не допустити оволодіння противником займаної позиції.

На позиції відділення спочатку відриваються одиночні окопи і вогневі позиції для бронетранспортера (БМП), потім одиночні окопи з'єднуються в окоп на відділення, що доводиться до повного профілю, а при хитливому ґрунті підсилюється одягом крутості. Для особового складу обладнається перекрита щілина, а для боєприпасів відриваються ніші.

Невміло обладнаний окоп замість укриття може виявитися пасткою. У ньому воїн не знайде простору для маневру вогнем, а коли прийдеться перейти в контратаку, він може ускладнити швидкий вихід його з окопу.

Мал. 2. Обладнання позиції відділення на ділянці траншеї, відритої землерийною машиною

Недарма говориться: окоп - твоя фортеця, солдат. І це дійсно так. Сучасний бій насичений різними засобами поразки. Тому обкопатися в бою це не значить ухилитися від бою, перечекати небезпеку, а, навпаки, зберегти себе для бою, для підвищення своєї бойової активності.

Солдат зобов'язаний виявляти постійну пильність і готовність негайно застосувати свою зброю, особливо якщо він призначений спостерігачем. Противник ніколи не повинен застати його врасплох. Особлива пильність повинна виявлятися вночі, у сумерках і в тумані. Це найбільш сприятливі моменти для раптового наступу противника.

Однією з умов постійної бойової готовності відділення в обороні і його стійкості є знання противника. Чим більше відомо про противника, тим легше боротися з ним. Якщо дані про противника неточні, засновані на випадкових, непродуманих, несистематизованих даних, то задум бою не буде відповідати успішному веденню оборони.

Величезне значення розвідки підтверджується досвідом Великої Вітчизняної війни. Добре організована розвідка дозволяла фронтовикам виконувати бойове завдання з меншою витратою сил, тобто воювати не числом, а умінням. І, навпаки, відсутність розвідки або погана її організація нерідко служили причиною невдач у бою. Розвідка тільки тоді приводить до бажаних результатів, коли її дані своєчасні, точні, а завдання, поставлені перед нею, доведені до кінця.

Відомості, засновані лише на поверхневих спостереженнях або отримані тільки з одного джерела, ненадійні. Такі відомості легко можуть ввести в оману, тому їх треба зіставляти з даними, отриманими з інших джерел.

Способів ведення розвідки багато. Розвідка ведеться боєм, спостереженням, підслуховуванням, пошуком, засідками, допитом полонених, аерофотозьомками та іншими способами.

Командир механізованого відділення самостійно веде розвідку спостереженням і підслуховуванням.

Основним засобом ураження противника для тих, хто обороняється, є організований вогонь усіх видів.

Тому, щоб не бути захопленим врасплох і не втратити переваг, якими володіє той, хто обороняється, до початку бою, командир механізованого відділення при переході до оборони в першу чергу організує спостереження і систему вогню.

Система вогню відділення має забезпечувати можливість ведення флангового, косоприцільного, перехресного і зосередженого вогню перед фронтом та у проміжках із сусідами.

При створенні оборони командир відділення повинен так організувати систему вогню, щоб вона забезпечувала ведення кругової оборони, а при використанні захисних, маскуючих властивостей місцевості і інженерних споруд підвищувала живучість вогневих засобів відділення.

1.2. Основи бойового застосування відділення у наступальному бою

Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника всіма засобами, які є, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів в глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, військової техніки, намічених районів (рубежів) місцевості.

Наступ повинен проводитися з повною напругою сил, у високому темпі, неспинно, вдень і вночі, у будь-яку погоду, при тісній взаємодії штатних, приданих і підтримуючих підрозділів. Це досягається вмілим застосуванням всіх наявних сил і засобів, своєчасним використанням результатів вогневого ураження, швидким подоланням загороджень і вмілим поєднанням дій у бойовому і передбойовому порядках із широким використанням способів пересування на полі бою і захопленням з ходу рубежів (об'єктів), умілим використанням місцевості для маневру з метою швидкого виходу на фланги та в тил противнику, проведенням рішучих атак, своєчасним і постійним уточненням (постановкою) завдань підрозділам і забезпеченням їх в ході бою.

В залежності від завдання, яке виконується, характеру місцевості, дій противника та інших умов обстановки, механізований взвод (відділення) може наступати в пішому порядку (узимку на лижах), на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) або десантом на танках.

Наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ взводу (відділення, танка) на противника, який обороняється,здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

Перехід в наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником може здійснюватися підрозділами з положення оборони після необхідного перегрупування або після висування з глибини та зміни підрозділів, які обороняються попереду.

Суть цього способу полягає у тому, що підрозділи заздалегідь потайно займають вихідне положення для наступу і після потужної вогневої підготовки атаки переходять у наступ.

Вихідне положення для наступу займається потайно вночі перед наступом або за добу до його початку. Особовий склад відділення розташовується у першій траншеї, а БМП (БТР) - в окопі позаду свого відділення або, при неможливості потайного заняття цього положення, на вихідній позиції сумісно з танками.

Наступ з ходу може здійснюватися з вихідного району, району зосередження, в ході розвитку бойових дій. Іноді з`єднання (частини), які дислокуються поблизу державного кордону, на початку війни можуть переходити в наступ з висуванням із пунктів постійної дислокації або із районів зосередження по тривозі.

Сутність наступу з ходу полягає в тому, що підрозділи в призначений час під прикриттям вогню артилерії і ударів авіації висуваються із призначених районів, послідовно розгортаються із похідного у передбойовий порядок, потім у бойовий порядок і з ходу у встановлений час “Ч” атакують передній край оборони противника.

Артилерія і міномети, які приймають участь у вогневій підготовці атаки, займають вогневі позиції з таким рахунком, щоб бути готовими до ведення вогню до її початку. Заздалегідь висуваються також підрозділи протитанкових та зенітних засобів.

З метою забезпечення організованого виходу підрозділів до переднього краю противника, їх своєчасного розгортання у передбойовий порядок, а також управління ними в ході висування на маршруті призначаються вихідний рубіж (вихідні пункти), рубежі розгортання в ротні та взводні колони і рубіж переходу в атаку. При атаці в пішому порядку призначається рубіж спішування.

Рубіж розгортання у взводні колони вибирається поза межами дальності прямого пострілу протитанкових засобів противника, які розташовані на передньому крає, тобто на відстані 2-3 км від переднього краю оборони противника.

Віддалення рубежу переходу в атаку повинно забезпечити ведення дійсного вогню з основних видів зброї і дозволити безупинно досягнути на максимальній швидкості переднього краю оборони противника в указаний час “Ч”. Він може призначатися на відстані від 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді і більше.

Рубіж спішування призначається як можливо ближче до переднього краю оборони противника, звичайно в місцях, укритих від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Іноді він може співпадати з рубежем переходу в атаку.

Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових та механізованих підрозділів у бойовому порядку, в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а по мірі зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Танкові підрозділи атакують в бойовій лінії, а механізовані підрозділи в залежності від обстановки - у пішому порядку слідом за танками або на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) без спішування особового складу.

Перед атакою механізованих і танкових підрозділів проводиться вогнева підготовка наступу, а в ході наступу вогнева підтримка атаки.

Атака в пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на важкодоступній для танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) місцевості.

Під час атаки в пішому порядку особовий склад механізованого відділення діє в бойовій лінії безпосередньо за бойовою лінією танків на відстані 100-200 м (мал. 1),що забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) у цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) просуваються за своїми відділеннями на відстані до 300 м, що забезпечує надійну підтримку вогнем зброї своїх танків, які атакують, і особового складу, а бойові машини піхоти зі стабілізованим озброєнням - безпосередньо в бойовій лінії своїх відділень.

Механізоване відділення наступає в пішому порядку на фронті до 50 м (мал. 2).

Мал.1а. Бойовий порядок механізованого відділення, що наступає в пішому порядку (варіант)

Після спішування особового складу в бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) залишаються навідники-оператори (кулеметники бронетранспортерів), механіки-водії (водії) і заступник командира взводу, які вогнем озброєння бойових машин підтримують бій своїх підрозділів.

Дата добавления: 2015-05-23