Сутність держави

Сутність, основні ознаки, функції, типи сучасних држав.

Політологія. Семінар №6.

Домашнє завдання: одну гумореску за вибором напам’ять.

Бесіда.

ХІХ. Підсумок уроку

Що мав зробити Сашко побачивши старого?

Чи правильно поводився Сашко? Чому?

VІІ. Фізкультхвилинка.

Усі піднесли руки – раз,

На носках стоїть весь клас.

Два - присіли, руки вниз.

На сусіда подивись.

Будем дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати.

Раз – присіли, два – піднялись,

Хай мужніє наше тіло.

Хто старався присідати,

Може вже за парти сідати.

VІІІ Самостійне знайомство з текстом вірша «Сашко»

Що хотів показати нам автор?

1. Читання вірша кращими учнями.

2. Читання тексту в особах.

3. Гра «Вибери правильні риси характеру» Обґрунтуй свою відповідь (робота на картках в командах.)

Ввічливість незграбність лінивість хвастливість щедрість

Повага самовпевненість відвага хоробрість охайність

- З яким автором ми познайомились на уроці.

- Що він писав?

- Для кого Гриць писав свої роботи?

- Ви познайомились із творами Г Бойка, про що він писав?

- Як ви гадаєте проблеми, що автор висвітлював у своїх творах присутні в нашому сьогоденні?

Тема: Місце і роль держави в політичній системі суспільства.

Сутність держави - це головне в державі як соціальному явищі: те кому належить державна влада в суспільстві й, отже, чиї волю й інтереси ця влада виражає.

У світлі характеристики головного в утримуванні діяльності держав минулого й сучасності, сутність держави як соціального інституту проявляється в стійкій загальній спрямованості його діяльності, пов'язаної із забезпеченням їм як загальсоціальних, так і узкогрупповых (у тому числі класових) інтересів.

Сутність держави проявляється в його функціях, у тій службовій ролі держави в суспільстві, якісна визначеність якої характеризується стійким здійсненням, забезпеченням їм переважно узкогрупповых (у тому числі класових) або загальсоціальних інтересів. Історія показує, що держава у своїй діяльності завжди в певній мері сполучить (координує, консолідує) ці інтереси для збереження цілісності єдності суспільства (без найманих робітників немає капіталістів, без селян - феодалів, без рабів - рабовласників, без общинників і їхньої праці - чиновницького апарата східної держави).Але міра сполучення цих інтересів державою історично неоднозначна. Іншими словами, сутність держави двуедина (служіння узкоклассовым, груповим і загальсоціальним інтересам) і історично мінлива в плані співвідношення її сторін. Так, у рабовласницькому, феодальному суспільстві переважає класова сторона сутності держави (інтереси панівного класу- вище всього). Це ж характерно й для раннебуржуазного держави, раннекапиталистического суспільства. Але зі зміною цього суспільства міняється і його держава в напрямку посилення загальсоціальної сторони його сутності. Це можна простежити, прийнявши, наприклад, за вихідну точку момент зародження протистояння таких суспільних чинностей як буржуазія й пролетаріат у період формування так званого "дикого" капіталізму (середина XIX в.). Із цим періодом зв'язане правильне розуміння сутності держави як знаряддя класової боротьби, машини для придушення класових супротивників, підтримки панування одного класу над іншим. Однак події, що пішли потім такі, всесвітньо-історичного значення як Жовтнева революція 1917 р. у Росії, Великий криза й Велика депресія кінця 20-х рр., нанесли спочатку політичний, а потім економічний удар по капіталізму й порушили питання про його подальшу долю. Держава, що править економічна й політична еліти змушені були по-новому підійти до рішення проблеми стабілізації суспільства й конституційного ладу. Це виразилося, насамперед, у посиленні соціальної захищеності особистості, у соціальній орієнтованості держави. Гуманістичному відновленню капіталізму сприяв і розгром фашизму як прояву найбільш реакційних і агресивних чинностей монополістичного капіталу. Після цього в розвинених західних демократіях держава поступово ставала коштами зняття, подолання суспільних протиріч не шляхом насильства й придушення, а через досягнення суспільного компромісу, консенсусу, хоча сам по собі механізм держави по підтримці громадського порядку мало в чому перетерпів зміни. У діяльності ж держави все більшою мірою стали оптимально сполучатися класові й загальсоціальні цілі й функції.

Сутність сучасної соціальної, демократичної, правової держави полягає в тому, що воно є знаряддям досягнення в соціально неоднорідному суспільстві соціального компромісу й згоди.

Ознаки держави
Держави різних історичних епох і народів мало схожі між собою. І все ж вони мають деякі риси, які більшою чи меншою мірою властиві кожному з них, хоча в сучасних держав, схильних інтеграційним процесам, вони часом досить розмиті. Спільними для держави є наступні ознаки:
1. Відділення публічної влади від суспільства, її розбіжність з організацією всього населення, поява шару професіоналів-управлінців. Ця ознака відрізняє державу від родоплемінної організації, заснованої на принципах самоврядування.
2. Територія, що окреслює межі держави. Закони і повноваження держави розповсюджуються на людей, що проживають на певній території. Саме воно будується не за кровнородственному або релігійною ознакою, а на основі територіальної і, звичайно, етнічної спільності людей.
3. Суверенітет, тобто верховна влада на певній території. У будь-якому сучасному суспільстві є безліч влади: сімейна, виробнича, партійна і т.д. Але вищою владою, рішення якої є обов'язковими для всіх громадян, організацій та установ, має держава. Лише йому належить право на видання законів і норм, обов'язкових для всього населення.
4. Монополія на легальне застосування сили, фізичного примусу. Діапазон державного примусу простирається від обмеження свободи до фізичного знищення людини. Можливість позбавити громадян вищих цінностей, якими є життя і свобода, визначає особливу дієвість держави, є спеціальні засоби (зброя, в'язниці і т. Д.), а також органи - армія, поліція, служби безпеки, суд, прокуратура.
5. Право на стягнення податків і зборів з населення. Податки необхідні для утримання численних службовців та для матеріального забезпечення державної політики: оборонної, економічної, соціальної і т.д.
6. Обов'язковість членства в державі. На відміну, наприклад, від такої політичної організації, як партія, перебування в якій добровільно і необов'язково для населення, державне громадянство людина отримує з моменту народження.
7. Претензія на представництво як цілого та захист спільних інтересів і спільного блага. Жодна інша організація, окрім хіба що тоталітарних партій - держав, не претендує на представництво та захист всіх громадян і не володіє для цього необхідними засобами.
Визначення загальних ознак держави має не тільки наукове, але і практичне політичне значення, особливо для міжнародного права.Держава - суб'єкт міжнародних відносин. Лише на основі володіння якостями держави ті чи інші організації визнаються суб'єктами міжнародного права і наділяються відповідними правами і обов'язками. У сучасному міжнародному праві виділяються 3 мінімальних елемента держави: територія, народ, об'єднаний правовим союзом громадян (громадянством), і суверенна влада, що здійснює ефективний контроль хоча б над більшістю території і населення.
Зазначені вище ознаки відзначають державу від інших організацій та об'єднань, проте ще не розкривають його зв'язок із суспільством, фактори, що лежать в основі його виникнення та еволюції.

Функції держави
Держава є складна соціальна організація, основним призначенням якої є здійснення публічної влади в інтересах усього суспільства.
Діяльність держави багатогранна, вона охоплює найрізноманітніші сторони суспільного життя. Основні напрями діяльності держави називаються функціями держави. Функції поділяються на внутрішні і зовнішні.
Внутрішні функції:
1. Охоронна.
2. Економічна.
3. Соціальна.
4. Культурно-виховна.
5. Природоохранительная.
Зовнішні функції:
1. Захист держави від збройних нападів інших держав.
2. Підтримання міжнародних політичних відносин (дипломатична діяльність), економічних і культурних зв'язків.
3. Боротьба з міжнародною злочинністю.
4. Участь у міжнародній охороні навколишнього середовища.
Реалізація функцій здійснюється різними державними організаціями. Їх кількість, завдання, компетенція, взаємовідносини та зв'язки між ними визначаються функціями держави.
Існують два види державних організацій. До першого виду належать державні організації, які здійснюють владну, організаційно-регулятивну діяльність.
Другий вид представляють державні організації, основним призначенням яких є безпосередня, практична діяльність з виконання функцій держави. Вони створюються органами держави і управляються ними. У залежності від того, в якій сфері державної діяльності (охоронної, екологічної чи культурно-виховної) діють державні організації, вони поділяються на три види.
В охоронній сфері практичне виконання функцій покладено на особливі збройні державні організації. Вони безпосередньо охороняють громадян і державу від внутрішніх та зовнішніх зазіхань. У їх число входять частини і підрозділи збройних сил, служби безпеки, міліція (поліція), розвідка і деякі інші збройні державні організації.
В економічній сфері діють державні організації - підприємства та установи, основним призначенням яких є виробнича або забезпечуєвиробництво діяльність, а також надання побутових, кредитно-розрахункових і комунальних послуг населенню. До них відносяться, наприклад, державні заводи і фабрики, сільськогосподарські підприємства, підприємства транспорту і зв'язку (залізні дороги, поштата інші), торговельних і побутових послуг, кредитно-розрахункові установи і т.д.
Культурно-виховні завдання виконуються широкою мережею державних організацій, таких, як навчальні заклади, бібліотеки, музеї, театри та ін
Слід мати на увазі, що охоронні, економічні та культурно-виховні завдання виконуються не тільки державними організаціями. У всіх цих сферах поряд з державними організаціями діють приватні і громадські організації та об'єднання. Приватні та громадські організації і підприємства найбільш представлені в екологічній, духовній та соціальній сферах. Однак і в охоронній сфері діють недержавні організації, такі, як, наприклад, приватна поліція і охорона, приватні детективні організації, об'єднання та організації громадськості з охорони громадського порядку і самозахисту і деякі інші.
Охоронна функція:
Це функція державної діяльності проявляється в забезпеченні державою громадського та правового порядку, захисту і охорони прав та інтересів громадян і організацій, захист конституційного ладу і держави від протиправних посягань. Забезпечення внутрішнього миру і злагоди в суспільстві, врегулювання суспільних відносин, зняття соціальних протиріч, неминучих у суспільстві, що складається з різних класів, груп, шарів, - це нагальна потреба, одна з тих причин, які викликали виникнення держави.
Ця функція також спрямована на охорону життя, здоров'я, честі та гідності громадян, а також на охорону державного і громадського майна, на охорону приватної власності.
Громадський порядок охороняється державними органами, громадськими організаціями та громадянами. Особлива роль у забезпеченні громадського порядку належить органам внутрішніх справ, міліції.
За всі види правопорушень, що посягають на громадський порядок, встановлені різні види покарань. Заходи покарань мають бутивідповідні вини порушника.
Економічна функція:
Ця функція держави сильно змінилася в ході історичного існування держави від повного невтручання в економіку (концепція "держави - нічного сторожа") до повного контролю всієї господарської діяльності і регулювання всіх питань економічного життя(тоталітарні держави соціалістичного типу).
У сучасних умовах, коли незмірно багато стало й ускладнилися господарські зв'язки, демократична держава не залишається спостерігачем. Воно активно розробляє та проводить економічну політику, яка будується на принципах вільного ринку і вільного підприємництва.
Держава впливає на економіку через податкову політику, кредитно-фінансову та валютно-грошову системи.
Функція соціальних послуг, забезпечення та захисту громадян:
Багато держав характеризують себе соціальними. Це означає, що вони вважають своєю важливою задачею турботу про всіх тих громадян, хто в силу яких-небудь причин не в змозі забезпечити для себе нормальне існування, гідне людини. Держава проводить заходи спрямовані на захист від безробіття, виявляє турботу про дітей і непрацездатних людей.
У Російській Федерації фінансуються федеральні програми охорони та зміцнення здоров'я населення, приймаються заходи щодо розвитку державної, муніципальної, приватної систем охорони здоров'я, заохочується діяльність, що сприяє зміцненню здоров'я людини, розвитку фізичної культури і спорту, екологічному і санітарно-епідеміологічному благополуччю.
Заохочуються добровільне соціальне страхування, створення додаткових форм соціального забезпечення і добродійність. Таким чином, держава приймає різні заходи для підвищення життєвого рівня громадян.
Культурно - виховна функція:
Суспільство в цілому і держава зацікавлені в тому, щоб кожен громадянин мав освіту, що відповідає прийнятому стандарту. Без освіти в даний час немислимо активну участь громадян у суспільному житті, у виробництві, у всіх сферах державної діяльності, у зв'язку з чим, у багатьох державах освіта є обов'язковою.
Держава заохочує і розвиває мистецтво, забезпечує для громадян свободу творчої діяльності. Не може бути сильної, процвітаючої держави без поваги та збереження історичних традицій і культурної спадщини. Виховання громадян у дусі патріотизм, поваги до історичного минулого - неодмінна складова частина виховного процесу.
Природоохранительная функція:
Охорона природи, навколишнього середовища - нагальна необхідність сучасного світу. Людина в результаті своєї господарської діяльності порушує природні природні зв'язки, руйнує навколишнє середовище, ніж мимоволі створює для себе несприятливі (навіть згубні) умови існування. Охорона природи - справа всього суспільства, але тільки держава, що володіє необхідними засобами і можливостями мобілізації зусиль всіх організацій і громадян, може реально забезпечити захист навколишнього середовища.
У сучасну епоху проблеми охорони та раціонального використання природних багатств набули великого економічного, соціальне і політичне значення. Вони зачіпають інтереси всіх народів і держав. Охорона природи висувається в число найбільш гострих соціальних проблем і являє собою одну з найважливіших загальнодержавних завдань.
Діяльність з охорони природи в рамках своєї компетенції здійснюють усі ланки механізму держави та її органів.
Зовнішні функції:
Функція захисту з поза:
Ця функція є найважливішим напрямком діяльності держави, бо вона націлена на захист мирної праці, суверенітету і територіальної цілісності держави. Основну роль у цьому відіграють Збройні Сили Російської Федерації.
Практичне виконання функції захисту з поза так само покладено на особливі державні збройні організації. Вони призначені для забезпечення суверенітету, захисту території, межі та населення від зовнішніх зазіхань і забезпеченні громадського порядку і безпеки громадян. Особливі збройні організації наділяються компетенцією у відповідність до конституції. Характер завдань виконуваних збройними державними організаціями обумовлює особливості їх формування, діяльності, управління і забезпечення. До особливих збройним державним організаціям відносяться:
1. Служби зовнішньої розвідки. Вони здійснюють збір інформації на випадок ведення військових дій.
2. Служба безпеки. Вона призначена для захисту державної безпеки та конституційного ладу від зовнішніх посягань.
3. Поліція (міліція) є основою і гарантом суспільного порядку. Поліція покликана служити всьому суспільству, забезпечувати порядок, спокій і безпеку громадян.
Функція співробітництва з іншими країнами:
В основі цієї функції закладені інтереси кожної держави. У Конституціях ряду країн підкреслюються ідеї дружби і співробітництва з усіма країнами.
Функція співробітництва і взаємодопомоги виражає інтереси всіх держав. На цій основі створюються різні організації діяльність яких спрямована на поліпшення економічної, політичної та культурного життя суспільства (ООН, НАТО, Варшавський договір, РЕВ і т.д.)
Держава зобов'язана захищати своїх громадян, які перебувають на території інших держав і надавати їм заступництво. Для підтримки міжнародних політичних відносин держави забезпечуються представниками в особі дипломатів, службовців-послів, консулів і ін
Жодна держава не може існувати без екологічних зв'язків з іншими державами. Зовнішня торгівля, кредити і позики, інвестиції, спільні проекти - це найбільш розповсюджені складові зовнішньоекономічної діяльності держави.
Держава підтримує і розвиває культурні зв'язки, що служить взаємному духовному росту і збагаченню. Конкретними видами діяльності держави в цьому напрямку є: міжнародні виставки, фестивалі, олімпіади, міжнародний туризм і багато чого іншого.
Боротьба з міжнародною злочинністю:
Останнім часом все більш широкі масштаби набуває міжнародна злочинність.
Торгівля і контрабанда наркотиків, тероризм, незаконна торгівля зброєю - ось невеликий перелік найбільш небезпечних видів міжнародних злочинів.
Жодна держава не в силах самостійно впоратися з цією проблемою. Очевидна необхідність спільних дій держав по боротьбі з міжнародною злочинністю.
Конкретними діями держав у цій області є створення міжнародних організацій по боротьбі зі злочинами.
Однією з таких організацій є ІНТЕРПОЛ. Держава планує свою діяльність з попередження і припинення цих злочинів, проводить спільні заходи, обмінюється інформацією. Це дозволяє більш ефективно боротися з міжнародною злочинністю.
Участь в охороні навколишнього середовища:
В даний час гостро постало питання про охорону навколишнього середовища. Це питання постійно перебуває в центрі уваги всього світу. Охорона навколишнього середовища стає складовою частиною програми завершення будівництва матеріально - технічної бази в державі.
Великі вчені ряду держав стурбовані екологічним станом природи в різних куточках світу. З державного бюджету все більше і більше виділяється коштів на підтримку екології в належному вигляді, також надають різноманітну допомогу і громадські організації. У ряді держав уряд вживає різні заходи до порушення нормативних актів з охорони природи. Чільне місце займає переконання, а також штрафи і карні покарання.

Дата добавления: 2015-05-23