Моделі місцевого самоврядування: сутність та порівняльний аналіз (англо-американська та континентальна моделі)

В більшості країн світу, (континентальній Європі, франкомов-

ній Африці, Латинській Америці, Близькому Сході) поширилась

континентальна (французька модель) місцевого управління.

Вона базується на поєднанні державного управління на місцях

і місцевого самоуправління. Ця модель також характеризується

певною підпорядкованістю нижчих ланок вищим. Дана система

має підвиди:

– на всіх рівнях, окрім низового, діють виборні органи тери-

торіальної громади і органи, що представляють державну владу

намісцях, які здійснюють контрольну функцію. На низовому рівні

діють лише органи первинної територіальної освіти (Франція,

Італія);

– органи місцевого самоврядування в «природних»

адміністративно-територіальних одиницях створюються лише

на низовому рівні, на регіональному ж рівні (у «штучних»

адміністративно-територіальних одиницях) створюються місцеві

державні адміністрації загальної компетенції. Існує також такий

варіант даного підвиду, коли виборні органи місцевого самовря-

дування діють і на регіональному рівні, лише як представницькі

органи територіальних громад (Польща, Болгарія, Туреччина,

Фінляндія).

Моделі місцевого самоврядування відрізняються відношенням

останнього до держави. Це відмінність, природно, накладає від-

биток і на визначення поняття місцевого самоврядування. Одна

справа, коли місцеве самоврядування має повну автономію й не за-

діяно на виконання державних функцій (англосаксонська модель)

і зовсім інше, коли воно є залежним від органів державної влади

та разом з ними здійснює державні функції й завдання місцевого

значення (європейська континентальна модель) [7, с. 36].

Перша модель (англосаксонська) побудована на суспільній

теорії місцевого самоврядування, що об'єднала теорію вільної

громади, господарську теорію, а також частково юридичну тео-

рію [5, с. 598]. Теорія вільної громади була розроблена німецьки-

ми вченими на початку XIX століття. Мета цієї теорії складалася

в обґрунтуванні необхідності обмеження втручання держави

в справи громад. Громада історично є попередницею держави.

Останнє виникає в результаті об'єднання громад по економічних

і політичних мотивах. Весь хід історії свідчить про це. Вільна115

громада утворюється тоді, коли, при пануванні приватного права,

вільні люди, що живуть у громаді, мають можливість відстояти

свою незалежність. У додержавний період громада є незалежною,

самостійною одиницею у вирішенні всіх завдань. Вона вільна від

зовнішнього впливу. Прихильники теорії вільної громадистоятьна

позиціїнезалежності громади від держави. Їхні опоненти вважають,

що відокремлення громади від держави є неможливим. Відповідно

до цієї теорії громада, дійсно, історично є старшою за державу.

Опираючись на цей історичний факт, можна було говорити про

громаду як природний союз, який не створений державою і тому

є для держави недоторканним. З виникненням держави, творцем

якої є громадяни, стан останніх змінюється – вони змушені визнати

необхідність держави та залежність від неї.

Господарська теорія самоврядування заснована на тому, що

власні справи громади – це справи общинного господарства й що,

таким чином, самоврядування є управлінням справами, у першу

чергу – господарського характеру. Господарська теорія самовря-

дування, так само як і теорія вільної громади та суспільна теорія,

ґрунтувалася на протиставленні держави суспільству. Суспільна

теорія бачить сутність самоврядування в наданні суспільству само-

му визначати свої суспільні інтереси та залишити за урядовими

органами тільки державні справи.

Дата добавления: 2015-05-23