Фізики на грошових купюрах

Бенджамін Франклін (1706–1790) зображений на улюбленій багатьма купюрі номіналом 100 доларів США.

Як учений він був важливою фігурою в історії фізики, зробивши відкриття і в галузі електрики.

Абу Наср аль-Фарабі (870–950) до 2006 був зображений на купюрі в 200 тенге і ще раніше на 1 тенге (Казахстан). Вчений у багатьох областях, включаючи філософію, мовознавство, логіку та ін. Він також написав про природу науки і приводив аргументи на користь існування вакууму, а отже, його цілком можна вважати фізиком

Нільс Бор (1885–1962) зображений на купюрі в 500 крон, Данія.

Бор був один з головних архітекторів квантової теорії. Він створив першу квантову модель атома і відіграв головну роль у розвитку сучасної інтерпретації квантової теорії. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1922 року, присудженої за роботи з будови атома.

Крістіан Біркланд (1867–1917) зображений на купюрі в 200 крон, Норвегія.

Біркланд був піонером у вивченні магнітного поля землі і північного сяйва. Йому також приписують теоретичне передбачення існування сонячного вітру.

П’єр і Марія Кюрі — купюра в 500 франків, Франція, 1994. Єдина в світі банкнота із зображенням двох вчених-фізиків відразу.

Майкл Фарадéй (1791–1867) — англійський фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле, член Лондонського королівського товариства (1824). Він відіграв визначну роль у розвитку вчення про електромагнітні явища.

Зображений на англійській купюрі номіналом 20 фунтів (1993 року випуску).

Карл Фрідріх Гаус (1777–1855) — 10 марок, Німеччина, 1993.

Гаус створив абсолютну систему електромагнітних одиниць і сконструював у 1833 році перший в Німеччині електромагнітний телеграф. Йому належить створення загальної теорії магнетизму, основ теорії потенціалу і багато ін.

Микола Коперник (1473–1543) — 1000 золотих, Польща, 1982.

«Він зупинив Сонце, зрушив Землю» (Напис на пам’ятнику в Варшаві). Коперник — польський і німецький астроном і математик, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.

Леонард Ейлер (1707–1783), видатний швейцарський фізик та математик, увічнений в шостій серії швейцарських 10 франків (1979–1990).

Як фізик Ейлер відомий завдяки своїм роботам в механіці, динаміці рідини, оптиці та астрономії.

Марія Складовська-Кюрі (1867–1934) — видатний польський вчений-фізик, хімік. Лауреат Нобелівської премії з хімії та фізики (єдиний учений за історію премії у двох різних галузях природничих наук — в 1903 з фізики, і в 1911 з хімії). Велику частину життя Марія Складовська-Кюрі провела у Франції. Її основними досягненнями можна вважати розвиток теорії радіоактивності, радіоактивні методи розділення ізотопів і відкриття двох нових елементів — радію і полонію. Під її особистим контролем здійснювалося перше дослідження в світі з лікування раку за допомогою випромінювання.

Портрет Марії Складовської-Кюрі розміщувався на польських купюрах двічі — банкнота номіналом 20 тисяч злотих 1989 року випуску та банкнота номіналом 20 злотих 2011 року випуску.

Ві́ктор Амаза́спович Амбарцумя́н (1908–1996) — вірменський радянський астрофізик. Зокрема йому належать важливі дослідження в галузі фізики зір та газових туманностей, механіки зоряних систем, позагалактичної астрономії. Він детально розробив метод досліджень проходження випромінювання зір через газові туманності, оцінив значення променевого тиску у туманностях. Надав чітке математичне пояснення процесів, що відбуваються у газових туманностях під час поглинання ультрафіолетового випромінювання. Запропонував метод визначення електронних температур туманностей за відношенням інтенсивностей заборонених ліній, що широко застосовується у сучасній астрономії. Розробив основи теорії іонізації в оболонках нових та наднових зір. У 1941–1943 розробив нову теорію поглинання світла в каламутних середовищах. Відкрив і вивчив зоряні асоціації. Під керівництвом Амбарцумяна в Бюраканскій обсерваторії виконано важливі дослідження з позагалактичної астрономії.

Зображений на купюрі в 100 вірменських драм.

Крістіан Гюйгенс (1629–1695) — 25 гульденів, Нідерланди, 1955.

Нідерландський фізик, механік, математик і астроном, винахідник маятникового годинника з анкерним обмежувачем, автор хвильової теорії світла, праць з оптики і теорії імовірності, відкривач кільця Сатурна і його супутника.

Альберт Ейнштейн (1879–1955) — 5 шекелів, Ізраїль.

Мабуть, особливого сенсу перераховувати його досягнення немає.:)

Нікола Те́сла (1856–1943) — сербський та американський винахідник і фізик. Походив із сербської сім'ї, згодом став громадянином США. Тесла найбільш відомий своїми винаходами в області електрики, магнетизму та електротехніки. Зокрема Теслі належать винаходи змінного струму, поліфазової системи та електродвигуна з перемінним струмом. Він був ключовою фігурою при побудові першої гідроелектростанції на Ніагарському водоспаді. Одиниця магнітної індукції в СІ названа на честь дослідника.

Двічі його зображення прикрашало Югославські гроші. У 1970 році — 500 динарів, а у 1994 — 5 нових динарів.

Блез Паска́ль (1623–1662) — французький філософ, письменник, фізик, математик.
Один із засновників математичного аналізу, теорії ймовірності та проективної геометрії, творець перших зразків лічильної техніки, автор основного закону гідростатики. Відомий також відкриттям формули біноміальних коефіцієнтів, винаходом гідравлічного пресу й шприца та іншими відкриттями.

На честь Паскаля названа одиниця вимірювання тиску (Паскаль), популярна мова програмування Pascal і випущена Французька банкнота номіналом 500 франків (1990).

Галілео Галілей (1564–1642) — 2000 лір, Італія, 1973, 1976.

Видатний італійський мислитель епохи Відродження, засновник класичної механіки, фізик, астроном, математик, один із засновників сучасного експериментально-теоретичного природознавства.

Гульєльмо Марконі (1874–1937) — 2000 лір, Італія, 1990.

Італійський вчений і винахідник; Нобелівський лауреат в галузі фізики (1909) за роботи в галузі безпровідної телеграфії.

Ісаак Ньютон (1643–1727) — 1 фунт, Англія, 1990.

Видатний англійський учений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики.

Ерне́ст Ре́зерфорд (1871–1937) — британський фізик, родом з Нової Зеландії, лауреат Нобелівської премії з хімії (1908), увіковічений на сотні новозеландських доларів.

Резерфорд відомий перед усім експериментами з розсіювання альфа-частинок (Резерфордівське розсіювання), завдяки якому він встановив структуру атома, як системи, що складається із малого за розмірами позитивно зарядженого ядра й електронів.

Е́рвін Рудольф Йозеф Александер Шре́дінгер (1887–1961) — австрійський фізик-теоретик, один із засновників квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики (1933). Шредінгер розробив квантову механіку і хвильову теорію матерії, записав основне рівняння нерелятивістської квантової механіки, відоме як рівняння Шредінгера.

Зображений на 1000 австрійських шиллінгів (1983).

Алессандро Вольта (1745–1827) — 10 000 лір, Італія, 1984.
Італійський фізик і фізіолог винайшов і сконструював перше хімічне джерело постійного електричного струму, електричну батарею, ряд електричних приладів (конденсатор, електрофор, електроскоп); відкрив явище взаємної електризації різнорідних металів при їх контакті; у 1776 виявив і дослідив газ метан. Засновник електродинаміки. На його честь названо одиницю напруги.

Дата добавления: 2015-05-23