Приклад. Договірна (контрактна) ціна виробу 120 грн

Договірна (контрактна) ціна виробу 120 грн. Виріб є підакцизним. Акцизний збір (включений у відпускну ціну) — 20 грн. Відпускна ціна, включаючи акцизний збір, — 140 грн. Сума ПДВ, включена в ціну, — 28 грн. (140 грн. ´ 0,2). Відпускна ціна виробу, включаючи акцизний збір і ПДВ, становитиме 168 грн. (140 грн. + 28 грн.).

Сьогодні в практиці роботи суб’єктів господарювання поширені бартерні операції і натуральні виплати в рахунок оплати праці фізичним особам. У такому разі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни вказаних операцій, але не нижче за звичайну ціну.

Для товарів, які ввозяться на митну територію України, база оподаткування включає митну вартість, вартість митних процедур, ввізне мито, акцизний збір.

Певні особливості оподаткування підприємницької діяльності зв’язані з комісійною торгівлею. Щодо товарів, які отримані в осіб, котрі не зареєстровані як платники податків, базою оподаткування є сума комісійної винагороди платника податку.

Вартість тари, що згідно з договором (контрактом) є поворотною, у базу оподаткування не включається. Однак якщо протягом встановленого законодавством терміну тара не повертається відправнику, її вартість включається в базу оподаткування покупця товару.

Операції, звільнені від оподаткування. Сфера і види діяльності суб’єктів господарювання дуже різноманітні. Тому в процесі їхньої діяльності важливо враховувати, які операції звільнено від податку на додану вартість. Згідно з чинним законодавством від ПДВ звільнено такі операції суб’єктів господарювання.

1. Операції з продажу:

— вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями і спеціалізованими магазинами;

— товарів спеціального призначення для інвалідів (відповідно до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України);

— лікарських засобів і виробів медичного призначення, що зареєстровані в Україні в установленому порядку (в тому числі надання послуг для їх продажу аптечними закладами);

— книг вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та інших навчальних посібників, періодичних видань, друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва (вклю­чаючи їх доставку);

— путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку дітей;

— товарів, робіт, послуг для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ і представництв міжнародних організацій в Україні;

— товарів, робіт, послуг (за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу) підприємствами, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів. На цих підприємствах інваліди повинні становити не менше 50% загальної кількості працюючих, а фонд оплати їхньої праці — не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці.

2. Операції з надання послуг:

— перевезення пасажирів міським і приміським пасажирським транспортом, автомобільним транспортом у межах районів (за умови, що тарифи на такі перевезення регулюються законодавчо);

— ремонт шкіл, дошкільних установ, інтернатів, установ охорони здоров’я;

— обробка землі сільськогосподарськими виробниками багатодітним сім’ям, інвалідам, ветеранам, самотнім особам і особам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним установам, інтернатам, установам охорони здоров’я в сільській місцевості;

— послуги освіти, які надаються установами освіти, що мають відповідний дозвіл;

— послуги з виховання і навчання дітей у дитячих музичних школах, художніх школах, школах мистецтв;

— послуги, що надаються установами охорони здоров’я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг;

— доставка пенсій і грошової допомоги населенню.

3. Операції з виконання робіт:

— будівництво за рахунок коштів інвесторів житла для військовослужбовців, ветеранів війни, членів сімей військовослужбовців, що загинули, виконуючи службові обов’язки;

— будівництво житла, що здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб за умови передачі його у власність тим самим фізичним особам.

4. Операції з передачі:

— земельних ділянок, що знаходяться під об’єктами нерухомості або незабудованої землі;

— безкоштовної передачі рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності.

5. Операції завезення на митну територію України продуктів морського промислу, виловлених суднами України.

Як уже зазначалося, на фінансовий стан суб’єктів господарювання справляє вплив сплата ПДВ у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг). При цьому важливим для покупця — суб’єкта господарювання є визначення джерела сплати і наступного відшкодування ПДВ (вхідного ПДВ), включеного в ціну.

Установлені такі джерела відшкодування вхідного ПДВ.

1. Для придбаних товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, вхідний ПДВ відшкодовується за рахунок сум ПДВ, які надходять від реалізації продукції (робіт, послуг) суб’єктом господарювання, а також з коштів бюджету.

Такий самий порядок відшкодування вхідного ПДВ встановлений щодо придбаних основних фондів і нематеріальних активів, котрі підлягають амортизації. При цьому сплачений вхідний ПДВ оформляється як податковий кредит. В обліку суми вхідного ПДВ відносять на дебет 68 рахунку «Розрахунки з бюджетом (субрахунок — розрахунки з бюджетом за ПДВ)» (рис. 5.8).

2. Інше джерело відшкодування ПДВ встановлене для суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), звільнених від оподаткування. У цьому разі суми ПДВ, сплачені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких включається до складу валових витрат виробництва, також включаються до складу валових витрат виробництва. У цієї групи суб’єктів господарювання ПДВ, сплачений під час придбання основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, не відшкодовується, а відноситься на збільшення вартості основних засобів і нематеріальних активів. Отже, у таких підприємств вхідний ПДВ не включається в податковий кредит.

Рис. 5.8. Структурно-логічна схема функціонування рахунку 68
(субрахунок — розрахунки з бюджетом)

3. Якщо суб’єкт господарювання — платник податку — купує товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, вхідний ПДВ відшкодовується за рахунок відповідних джерел придбання товарів (робіт, послуг) і до складу податкового кредиту не включається.

Таким чином, при стягненні ПДВ істотний вплив на фінансову діяльність суб’єктів господарювання справляє надання і погашення податкового кредиту.

Податковий кредит складається із сум ПДВ, сплачених платником цього податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням: товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу); основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Податковий кредит дає підприємству право на відшкодування сплаченого ПДВ у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), тобто вхідного ПДВ. Тому важливе значення мають умови і час виникнення податкового кредиту, а також джерела і час його погашення.

Податковий кредит виникає (формується) в суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), які обкладаються ПДВ. При цьому в суму податкового кредиту включається та частина сплаченого ПДВ, що має відношення до придбаних товарів (робіт, послуг), які використані для реалізації оподаткованих ПДВ товарів (робіт, послуг).

Згідно із Законом «Про податок на додану вартість» застосовуються дві ставки оподаткування: 20% і нульова. Нульова ставка оподаткування ПДВ застосовується до таких операцій:

— продаж товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;

— продаж робіт (послуг), призначених для використання і споживання за межами митної території України;

— продаж товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної тор­гівлі, що розміщені на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах);

— надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України;

— продаж вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торф’яних брикетів, електроенергії.

Не дозволяється застосування нульової ставки ПДВ до операцій, що зв’язані з вивезенням (експортом) товарів (робіт, послуг), у тих випадках, коли ці операції звільнені від оподаткування на митній території України.

Таким чином, застосування нульової ставки оподаткування ПДВ до перелічених вище операцій дає змогу включати в суму податкового кредиту ПДВ на придбані товари (роботи, послуги), що використані для продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються за нульовою ставкою.

Підставою для включення ПДВ у податковий кредит є податкова накладна, що передається покупцеві продавцем товарів (робіт, по­слуг). Податкову накладну складають у двох примірниках у момент виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної передається покупцеві, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є важливим розрахунковим і податковим документом. У разі звільнення від податку на додану вартість у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні законодавчі документи.

Не дозволяється включати в податковий кредит витрати на сплату ПДВ, що не підтверджені податковою або митною декларацією. За імпортування робіт (послуг) підтвердженням про факт виникнення податкового кредиту є акт прийняття робіт (послуг) або банківський документ, що свідчить про перерахування грошей на оплату таких робіт (послуг).

Коли на час перевірки платника податку податковим органом включені до складу податкового кредиту суми не підтверджуються відповідними документами, до платника податку застосовуються фінансові санкції на суму непідтвердженого документами податкового кредиту.

Слід звернути увагу на дату виникнення права платника податку на податковий кредит. Вона залежить від виду операцій, що здійснюються, форми розрахунків. Можливі такі варіанти визначення дати виникнення податкового кредиту.

1. Для звичайних операцій, пов’язаних з продажем товарів (робіт, послуг), — це дата списання коштів із банківського рахунку платника податку для оплати товарів (робіт, послуг), підтверджена податковою накладною. Такий порядок діє до 1 січня 1999 р.

2. Для бартерних (товарообмінних) операцій — це дата здійснення заключної балансуючої операції.

3. Для операцій, зв’язаних із завезенням (імпортом) товарів, — це дата оформлення ввізної митної декларації з указаною в ній сумою податку.

4. За імпорту робіт (послуг) — це дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку для їх оплати або дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом.

Погашення (відшкодування) податкового кредиту здійснюється насамперед за рахунок сум ПДВ, що надходять від реалізації (робіт, послуг) платника податку. Суми ПДВ, що надходять від реалізації продукції (робіт, послуг), в обліку відносять на кредит рахунку 68 «Взаємовідносини з бюджетом (субрахунок — розрахунки з бюджетом за ПДВ)» (рис. 5.8).

Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет суб’єктом господарювання — платником податку, визначається як різниця між загальною сумою його податкових зобов’язань з ПДВ, що виникли у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту, що сформувався протягом того самого періоду.

Якщо за результатами звітного періоду сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов’язань платника ПДВ, різниця підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет або сума податкового кредиту, що відшкодовується з бюджету, визначається на підставі податкової декларації за звітний період. Відшкодування з бюджету податкового кредиту платнику ПДВ має бути здійснене протягом місяця, що настає за звітним періодом. На вимогу платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в суму наступних платежів (тільки з ПДВ).

Суми податкового кредиту, не відшкодовані платнику податку в установлений термін, є бюджетною заборгованістю. На суму цієї бюджетної заборгованості нараховується пеня в розмірі 120% від облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості. Пеня на користь платника податку нараховується за кожний день бюджетної заборгованості, включаючи день її погашення.

Терміни сплати ПДВ у бюджет. Вибираючи податковий період, платник має врахувати можливість отримання бюджетного відшкодування податкового кредиту. Таке відшкодування безпосередньо зв’язане з податковим періодом.

Для платників податку, в яких обсяг операцій, що оподатковується, за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оподатковуваний (звітний) період дорівнює календарному місяцю. При цьому сплата ПДВ має здійснюватися не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Платники податку, що в них обсяг оподатковуваних операцій є меншим, ніж вказано вище, самі визначають податковий період. Він може дорівнювати календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення платник податку подає в податковий орган за місяць до початку календарного року. Протягом календарного року можлива заміна квартального податкового періоду на місячний за заявою платника податку.

Платник ПДВ, що використовує квартальний податковий період, але здійснює експортні операції з продажу товарів (робіт, послуг), може одержувати бюджетне відшкодування частини податкового кредиту за результатами двох перших місяців кварталу.

Час виникнення податкових зобов’язань. Здійснення розрахунків з бюджетом щодо ПДВ, можливість отримання бюджетного відшкодування податкового кредиту, яке впливає на фінансовий стан підприємства, залежать від часу виникнення податкових зобов’язань.

Час (дата) виникнення у платника податкових зобов’язань унаслідок продажу ним товарів (робіт, послуг) має деякі особливості залежно від умов продажу, учасників цього процесу, форми розрахунків.

1. За звичайного продажу товарів (робіт, послуг) датою виникнення податкових зобов’язань є дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбулося зарахування коштів від покупця, замовника на банківський рахунок постачальника в оплату за продані товари (роботи, послуги).

2. За здійснення бартерних (товарообмінних) операцій дата виникнення податкового зобов’язання — це:

· дата відвантаження товару, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг);

· дата оприходування товарів, а для робіт (послуг) — дата оформ­лення документа, що підтверджує факт отримання робіт (послуг).

3. За бартерних (товарообмінних) операцій з нерезидентами датою виникнення податкового зобов’язання є:

· дата оформлення експортної митної декларації, що підтверджує вивезення товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що підтверджує факт надання робіт (послуг) нерезиденту;

· дата оформлення імпортної митної декларації, що підтверджує отримання товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, який підтверджує факт отримання робіт (послуг) платником податку.

4. За продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою виникнення податкових зобов’язань є дата над­ходження коштів на розрахунковий рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації в будь-якому вигляді, включаючи зменшення заборгованості платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

5. За імпорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення ввізної митної декларації з указаною в ній сумою податку, що підлягає сплаті. За імпорту робіт (послуг) датою виникнення податкових зобов’язань є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом.

Відтак можна дійти висновку, що між формуванням вхідного ПДВ (виникнення податкового кредиту) та його відшкодуванням минає час. Цей період є періодом іммобілізації оборотних коштів на сплату вхідного ПДВ. Чим він триваліший, тим більш тривалою є іммобілізація оборотних коштів, тобто негативний вплив на фінансовий стан підприємств (рис. 5.9).

Рис. 5.9. Умови і фактори, що впливають на формування й відшкодування
вхідного ПДВ (податкового кредиту) на підприємстві

Час іммобілізації оборотних коштів підприємства — платника податку на сплату вхідного ПДВ залежить від часу списання коштів з його банківського рахунку за куплені товари (роботи, послуги) і часу надходження ПДВ від продажу продукції (робіт, послуг), тобто зарахування коштів від покупця, замовника на банківський рахунок платника податку, а також від часу отримання відшкодування з дер­жавного бюджету.

Час перерахування коштів для сплати вхідного ПДВ і час надходження ПДВ від продажу продукції (робіт, послуг) залежить від форм розрахунків, що застосовуються, умов купівлі товарів, напрямків продажу продукції, платоспроможності покупця.

Час іммобілізації оборотних коштів підприємства на сплату вхід­ного ПДВ також залежить від умов його відшкодування з бюджету (виплата компенсації з бюджету або залік у наступні платежі в бюджет). Впливає також тривалість податкового періоду.

Коли ПДВ, сплачений підприємством під час купівлі товарів (робіт, послуг), включається до складу витрат виробництва, реальне відшкодування вхідного ПДВ відбувається не після його віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг), а тільки після реалізації цієї продукції. Отже, збільшується період іммобілізації оборотних коштів.

Відповідно до Указу Президента України від 7 серпня 1998 р. «Про деякі зміни в оподаткуванні» відбуваються певні зміни порядку сплати ПДВ та відшкодування вхідного ПДВ з Державного бюд­жету.

По-перше, визначену за результатами звітного періоду суму ПДВ до відшкодування передбачається зарахувати на зменшення податкових зобов’язань платника податку протягом трьох наступних за звітним податкових періодів. Однак це не стосується випадків, коли сума ПДВ до відшкодування виникає за здійснення операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Ця зміна негативно вплине на фінансовий стан платників ПДВ, оскільки буде супроводжуватись збільшенням періоду іммобілізації оборотних коштів на сплату вхідного ПДВ. Чинна згідно із Законом про ПДВ норма зобов’язує провести відшкодування вхідного ПДВ за рахунок коштів Державного бюджету протягом 40 днів.

По-друге, з метою скорочення заборгованості (недоїмки) платників податків передбачено зарахувати суму бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок інших податків і зборів, що сплачуються відповідним платником податків до Державного бюджету. Чинна згідно із Законом про ПДВ норма передбачає використання суми бюджетного відшкодування лише в рахунок платежів за ПДВ. Передбачувана зміна може позитивно вплинути на фінансовий стан підприємств.

Згідно з вищеназваним Указом уже з 1 жовтня 1998 року (замість 1 січня 1999 року) вносяться зміни щодо дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту. Виникнення податкових зобов’язань матиме місце з моменту відвантаження товарів, фактичного надання послуг. Датою виникнення права на податковий кредит буде час отримання товару, а не його оплати. Це має зменшити іммобілізацію оборотних коштів підприємства на оплату вхідного ПДВ.

При цьому передбачається зберегти порядок визначення дати ви­никнення податкових зобов’язань (за датою оплати) для таких груп товарів: вугілля та вугільні брикети, електрична, теплова енергія, газ, послуги з водопостачання.

Дата добавления: 2015-05-23