Проаналізуйте поняття політичної поведінки і участі в політиці. Основні форми політичної участі

Охарактеризуйте політичну участь, політичне функціонування та політичну взаємодію.

ПОЛІТИЧНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ – забезпечення участі політичних інституцій (державних установ, політичних партій, громадських організацій) в управлінні спільними справами.

ПОЛІТИЧНА УЧАСТЬ – добровільна діяльність, завдяки якій члени суспільства беруть участь у виборі правителів і, прямо чи опосередковано, у формуванні державної політики.

Вирізняють політичну участь активну і пасивну, індивідуальну і ко­лективну, добровільну і примусову, традиційну і новаторську, легітим­ну і нелегітимну.

Рівень політичної участі, її масштаби є показниками ступеня демо­кратичного розвитку суспільства, рівня загальної та політичної культури його громадян, найрізноманітніших суб'єктів політики.

Політична участь реалізується через відповідну політичну пове­дінку, діяльність. Тому необхідно визначити психологічні особливості взаємозв'язку особи і політики.

Політична участь не тільки забезпечує реалізацію інтересів і за­питів громадянина в процесі політичної діяльності, а водночас, як уже зазначалося, є дієвим засобом політичної соціалізації, формування політичної культури, громадянської позиції особи.

Політична взаємодія є складовою суспільної взаємодії і охоплює різні види діяльності суб'єктів політичного процесу. Вона передбачає здобуття влади як основного засобу задоволення одночасно багатьох потреб людини. Успіх політичної взаємодії значною мірою залежить від цінностей і норм суб'єктів політичних дій (особливо лідерів), їхнього вміння правильно оцінити історичну ситуацію та відповідно до неї реалізувати суспільну мету.
Форми політичної взаємодії — це усталені, інституціонально або психологічно зумовлені способи поведінки взаємодіючих суб'єктів. Їх можна умовно поділити на дві групи: функціонування (співпраця, конкуренція, консолідація (ринкові) і панування, експлуатація (неринкові); розвитку (революція, переворот, реформа).

Політична участь — це втягнений (залучення) членів соціально-політичної спільноти в існуючі всередині неї політичні відносини і структуру влади. Більш конкретно політична участь роз­глядається як участь громадян у певних справах держави. Політична участь насамперед має на меті формування у процесі політичної діяльності певних позицій, вимог, настроїв, а політичне функ­ціонування — це професійна політична діяльність, мета якої — розро­бити правові норми, управляти різними політичними інститутами.

Політична поведінка – це сукупність реакцій соціальних суб’єктів (осіб, груп, спільнот) на певні форми, засоби і напрямки функціонування політичної системи. Виокремлюють два основних типи політичної поведінки: закритий і відкритий.

Для закритого типу політичної поведінки характерна політична бездіяльність, або так звана нульова політична активність. її причиною є те, що окремі люди реально не можуть займатися політичною діяль­ністю, не мають для цього відповідних можливостей. Політична бездіяльність — складне і неоднозначне явище, значною мірою зумовлене особистісними рисами і характеристиками людини.

Для другого типу політичної поведінки — відкритого — властива здебільшого вмотивована, цілеспрямована, раціональна, відповідно пси­хологічно і емоційно зумовлена політична діяльність.

Існують такі форми політичної участі людини у політичному житті суспільства:

• узгодження свого життя, діяльності з органами влади відповідно
до основних конституційно-правових норм;

• участь у виборчих кампаніях, референдумах, формуванні пред­
ставницьких органів різних рівнів — від місцевих до центральних;

• участь у демонстраціях, мітингах, пікетуваннях, інших масових
політичних акціях;

• участь у діяльності політичних партій, громадських об'єднань, в
інших організованих формах політичного процесу;

• безпосередня політична діяльність у формах і на посадах, пов'я­
заних з виконанням функцій представника влади, депутатського корпусу
тощо;

• політична діяльність, яка фактично є для людини основним занят­
тям, джерелом її існування.

Дата добавления: 2015-05-23