Пенсійне забезпечення, сутність та особливості

Про пенсійне забезпечення: Закон України вiд 05.11.1991 № 1788-XII

Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України вiд 09.07.2003 № 1058-IV

У Верховній Раді України 16 лютого 2011 року відбулися парламентські слухання на тему "Стан пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення". З доповіддю виступив Віце-прем’єр-міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, а з співдоповіддю – голова комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич.

Сергій Тігіпко на початку своєї доповіді описав стан пенсійної системи в Україні, дефіцит бюджету Пенсійного фонду (у 2009 році – 31,1 млрд. грн., у 2010 р. – 34,4 млрд. грн., а на 2011 р. передбачається приблизно 18 млрд. грн.), високі розміри внесків (до Пенсійного фонду – 35%, до всіх фондів соціального страхування – в середньому 41,2%), "загрозливі демографічні тенденції" (на кінець 2010 р. було 14,4 млн. платників внесків та 13,7 млн. пенсіонерів), відсутність соціальної справедливості як щодо пенсій чоловіків та жінок (середній розмір пенсії у чоловіків 1327 грн., а у жінок – 872 грн.), так і пенсій, що призначаються за окремими законами.

Створення ефективної пенсійної системи дуже гостре й актуальне питання для будь-якого суспільства. Для України існуюча система пенсійного забезпечення була і залишається одним з найсерйозніших чинників напруженості в суспільстві. її необхідно реформувати, причому так, щоб забезпечити людям похилого віку гідне життя.

Саме поняття про пенсію виникло ще в Древньому Римі та в Древній Греції, де інститут держави був тоді найрозвинутішим. Свій правовий статус близький до сучасного розуміння пенсія знайшла в законодавстві Франції в 1790 році.

Взагалі вперше у світі проект Закону про обов'язкове пенсійне страхування за віком був внесений Томасом Пейном в 1772 р. в англійському парламенті, але прийнятий цей проект закону не був. Перші прийняті Закони про пенсійне забезпечення були в Німеччині, і заснували вперше в історії систему компенсацій втрати заробітної плати внаслідок зносу робочої сили в зв'язку із досягненням пенсійного віку. Перші пенсійні фонди в Росії були впроваджені у 1888 році, а у 1894 році імператором було затверджено "Положення про пенсійні каси службовців і робітників у приватних кредитних установах", в якому були викладені основні принципи пенсійного забезпечення в імперії.

В Україні з 1 січня 2004 року набрали чинності два закони, які забезпечують здійснення пенсійної реформи: Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Разом ці закони охоплюють регулювання пенсійного забезпечення на трьох рівнях.

1. Солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Розмір пенсії за солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в першу чергу залежить від стажу та розміру заробітної плати застрахованої особи, які беруться для розрахунку коефіцієнту страхового стажу та пенсії загалом для застрахованої особи. На розмір заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії, впливають розмір середньої заробітної плати працівників, зайнятих в усіх сферах економіки за календарний рік, що передує року виходу застрахованої особи на пенсію, а також показники середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за період, який відповідає періоду, вказаному в заяві застрахованої особи.

2. Накопичувальна пенсійна система - це цільовий позабюджетний фонд, який утворюється Пенсійним фондом. Активи зазначеного фонду використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових пенсійних виплат. Наприклад, після виходу працівника на пенсію він зможе отримувати, крім пенсійних виплат із солідарної системи, доплату з тих коштів, які нагромаджувалися на його персональному рахунку в позабюджетному фонді.

3. Недержавні пенсійні фонди - окремі юридичні особи, які укладатимуть контракти пенсійного страхування з своїми клієнтами-вкладниками. Якщо такий контракт укладений, застрахований одночасно повинен сплачувати внески не тільки до солідарних і накопичувальних фондів, а й до недержавних пенсійних фондів.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

1. Забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів країни.

2. Збирання і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги.

3. Розширене відтворення коштів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування.

4. Участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення та у страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії.

5. Організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення.

6. Контроль за своєчасним надходженням страхових внесків до цього фонду.

7. Контроль за правильним витрачанням коштів фонду.

8. Участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку.

9. Участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на удосконалення системи пенсійного забезпечення та порядку підвищення розміру пенсій.

Бюджет Пенсійного фонду затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасово вільні засоби за відсутності заборгованості з виплати пенсій можуть бути використані фондом виключно на придбання державних цінних паперів. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Пенсійний фонд України формується з таких джерел:

1. Обов'язкові внески на пенсійне страхування підприємств та громадян.

2. Інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах.

3. Кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду.

4. Суми від фінансових санкцій за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень.

5. Благодійні внески підприємств, організацій, установ, населення.

6. Інші надходження.

Найбільшу частину в бюджеті Пенсійного фонду України посідають обов'язкові платежі на державне пенсійне страхування (таблиця 10.1).

Кошти Пенсійного фонду України використовуються на:

1. Виплату пенсій:

- за віком;

- за інвалідністю;

- за вислугу років;

- інших випадків.

2. Надання соціальних послуг відповідно до чинного законодавства.

3. Фінансування адміністративних виплат, пов'язаних із виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду.

4. Оплата послуг з виплати та доставки пенсій.

5. Формування резерву коштів Пенсійного фонду.

6. Реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій громадян, що потребують допомоги.

Дата добавления: 2015-05-23