Анкетування як метод соціологічного дослідження

Анкетування - процес збору первісних матеріалів у соціологічних, економічних, демографічних, маркетингових та інших дослідженнях. Анкетування організовується спеціальними службами, лабораторіями, науково-дослідними підрозділами.

Розрізняють легальне анкетування у вигляді інтерв'ю з опитуванням респондентів та анонімне (без зазначення особи опитуваного). Анкетування може проводиться за місцем проживання опитуваного (перепис населення), за місцем роботи, у місцях придбання товарів чи послуг, у транспорті, а також за допомогою поштового зв'язку, Інтернету, засобів масової інформації. Шляхом узагальнення заповнених анкет одержується об’єктивна інформація про ставлення населення, окремих соціальних груп, регіону споживачів до певних товарів, послуг чи до окремих явищ, подій тощо. Ця інформація може використовуватись при розробці програм впливу на певні соціально-політичні події, розвиток ринку, формування попиту населення, при здійсненні заходів щодо вдосконалення виробництва товарів та розширення послуг.

При анкетуванні респондент сам у письмовій формі відповідає на стандартизовані запитання, зведені у такий інструмент дослідження, як анкета. Анкетне опитування або анкетування може відбуватися в очній або заочній формі. При очному анкетуванні відбувається безпосередній контакт соціолога з респондентами – він роздає анкети, пояснює правила їх заповнення, а також цілі й завдання дослідження.

Заочними формами анкетування є поштове та пресове опитування. У поштовому опитуванні анкети розсилаються й повертаються поштою. У пресовому анкета публікується у періодичній пресі. Незважаючи на простоту та економічність, заочні форми анкетування практично не застосовні для репрезентативних обстежень. Вони характеризуються низьким рівнем повертання анкет, незважаючи на застосування соціологами різних стимулів, які спонукають брати участь в опитуванні (сувеніри, які надсилають разом з анкетою при поштовому опитуванні, або призи для тих, хто відповідає на пресову анкету), й, головне, при цих формах опитування відбуваються настільки істотні зміщення у вибірці, що для її ремонту найчастіше потрібне проведення додаткового очного опитування. Застосування цих форм анкетування доцільне для розв'язання специфічних завдань, які не вимагають отримання репрезентативної інформації.

У залежності від кількості одночасно опитуваних анкетування може бути індивідуальним або груповим. Групове анкетне опитування є економічним методом, його порівняно легко провести на підприємствах, у навчальних закладах, громадських організаціях. Воно дозволяє швидко зібрати значні обсяги інформації. Але необхідно враховувати, що при груповому опитуванні на відповіді кожної окремої людини діє те, що у соціальній психології називають ефектом присутності групи. Саме ж опитування деякою мірою перетворюється на явище громадського життя опитуваної групи, на обговорення й переживання проблем. Але цей чинник соціологи можуть навмисне використовувати для розв'язання проблемних ситуацій, які виникають у групі, привертання уваги до питань, які їх цікавлять.

Плануючи групове анкетування, треба бути впевненим, що обстановка, в якій воно відбуватиметься, дозволить кожному респондентові самостійно відповісти на запитання анкети. Необхідно виключити можливість колективного заповнення анкет, узгодження позицій кількох членів групи, порушення принципу анонімності.

Дата добавления: 2015-05-23