Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях ХХ ст

Масова культура — це явище, що виникло у XX ст. внаслідок розвитку засобів масової інформації, які мають величезну аудиторію. У результаті культурні тексти (у широкому сенсі — необов'язково мовні) сталидоступними одночасно для дуже великого кола людей. Масова культурадоступна для всіх верств, прошарків і соціальних груп. Вона може бутияк національною, так і загальною. Термін "масова культура" часто-густопов'язується з індустрією культури і вживається у зневажливому змісті.

Науково-технічна революція на сучасному етапі суспільного розвиткустимулювала широке поширення саме масової культури. Сама ідея масової культури виникла у 20-х роках XX ст. в рамках доктрини масовогосуспільства. Теорія масового суспільства виходить з того, що у XX ст.класова поляризація зникає і важливу роль в історичному процесі починаєграти "маса". Поняття "маса" має не тільки кількісні характеристики (більшість членів суспільства), а й якісні: знеособленість, перевага почуття,втрата інтелекту й особистої відповідальності за свої рішення і вчинки.Так, згідно з Тардом і Лебоном, суспільство поділяється на масу (чи юрбу),яка не розуміє суті того, що відбувається; публіку, яка дещо розуміє; еліту, що має доступ до вищих культурних цінностей. Звідси "масовим" називають таке суспільство, у якому людина стає безликим елементом соціальної машини, "гвинтиком", підігнаним під її потреби. А масовою культурою називають те, що протистоїть справжній культурі.Сутність масової культури, таким чином, полягає в тому, що вона створюється переважно для цілей споживання. Головна її функція — розважально-компенсаторна. Це культура, яка позбавлена внутрішнього джерела розвитку і функціонує на основі соціального замовлення. Вона ємасовою за обсягом, тобто за охопленою аудиторією, і за часом, тобтовиробляється постійно, із дня на день. У масовій культурі одержує гіпертрофоване вираження одна зі сторін культури — адаптивна, причому вполегшеному, поверхневому варіанті. У результаті масова культура перетворюється в особливий вид бізнесу. При цьому вона не стільки споживається людиною, скільки споживає саму людину, заслоняючи від неї ізамінюючи їй інші пласти культури. Типовим прикладом масової культуриможуть служити нескінченні телевізійні серіали, так звані мильні опери.Найконцентрованішим втіленням масової культури є кітч (від німецької халтура, штамп). Він виник у період масової урбанізації яквідповідь на запит сільського мешканця, який перебрався у місто і позбавлений внаслідок цього свого звичного середовища. Задача кітчу — створення ілюзії щастя. Широке поширення кітчу привело західних соціологів до висновку про те, що може спостерігатися зворотна залежність міжматеріальним і культурним рівнем населення: досить швидке масове підвищення рівня життя супроводжується зменшенням духовних запитів.Період 60-х років XX ст. можна назвати переломним для змістовноїсторони масової культури на Заході. Бунт молоді в західноєвропейськихкраїнах показав, що масова культура впливає на людину не дуже ефективно, оскільки вона "безадресна" та розрахована відразу на всіх. Був такожзроблений висновок, що одні й ті самі суспільні ідеали варто доводити дорізних соціальних груп (вікових, професійних, територіальних тощо) йрізними способами. У зв'язку з цим перед соціологами постали такіавдання: 1) диференціювати соціальні групи за культурними ознаками;2) визначити їх особливе коло інтересів і знайти їх можливі дотичні точки;3) винайти шляхи, способи і засоби впливу на ту чи іншу соціальну групу.Масова культура, таким чином, модифікується з урахуванням специфічних характеристик різних соціальних груп. При цьому змінюються іспособи її впливу: вона не тільки стає більш вибірковою, технічно досконалою, винахідливою, а й використовує механізм статусного споживанняяк основний інструмент. Так, купівля тих або інших речей зумовлена нестільки їх технічними характеристиками і розумінням їх функціональності, скільки розумінням престижності та значущості.

Дата добавления: 2015-05-23