Рівні політичної культури

Високий рівень політичної культури, як правило, може бути лише у тих, хто безпосередньо бере участь в політиці, і чим більш бере активну участь, тим рівень політичної культури вище.1. За рівнем прояву: - індивідуальна; - групова; - масова.У наш час найбільш поширена масова політична культура, що з'явилася з утвердженням буржуазного ладу. Це культура широких верств населення. Виступає вона у двох видах – демократична і автократична.

Для демократичної культури характерна висока політична активність громадян, їх включення в політичну систему, визнання громадянських прав і свобод, принцип контролю громадянами діяльності уряду, визнання політичних відмінностей та гри політичних сил. У цілому це культура громадянського суспільства правової держави.

Розрізняються два види демократичної культури: консервативно-ліберальна, при якій визначаються громадянські права і свободи, але забезпечується суспільно-реформістський аспект, та ліберально-демократична. яка передбачає соціальні реформи з боку держави. На нинішньому етапі цивілізації це загальнолюдське надбання і цінність.

Індивідуальна політична свідомість – це свідомість кожного окремого індивіда як учасника політичного процесу. Групова політична свідомість – це свідомість різних соціальних спільностей людей (соціально-класових, етнічних, демографічних, професійних, територіальних). Соціальну базу масової політичної свідомості складає маса як сукупність індивідів, котрі належать до різних соціальних спільностей і беруть участь у конкретних політичних процесах. За своїм змістом масова політична свідомість є сукупністю ідей, поглядів, уявлень, почуттів, настроїв, що відображають доступні й відомі масам політичні явища і процеси. Масова політична свідомість формується під впливом не лише соціально-економічних і політичних чинників, а й за допомогою ідеологічних засобів. Однією з істотних рис масової політичної свідомості є її динамізм – здатність до швидких змін залежно від дії різноманітних чинників, особливо агітації і пропаганди. Ця особливість слугує підставою для маніпулювання масовою політичною свідомістю, яке досить поширене в політиці.

53. Різноманітні форми авторитаризму.

1) Традиційний режим: закритий, з моноелітою, виключальний. (Саудівська Аравія, країни Перської затоки.) Тут влада передаєься у спадок, а інколи завойовується силою 2) Змагальна олігархія: відкритий, виключальний. Існує в умовах конкуренції між економічною елітою. (Англія у ХVII- I пол. XVII ст., більшість латиноамериканських країн.) 3) Авторитарно-бюрократичний режим: закритий, із диференційованою елітою, виключальний. Його різновид – військовий режим. (Заїр,Уганда,Чилі.) 4) Егалітарно-авторитарний: закритий, з моно елітою, виключальний. Егалітаризм –ідеологія, що обстоює подолання політ. нерівності. Характерно ламання відносин власності. СРСР, країни, що стали на шлях соц. розвитку. (Китай, В’єтнам, Пн. Корея, Куба.)5) Авторитарно - інегалітарний режим: будується на ідеї нерівності, закритий, з диференц. елітоюю, включальний. Не прагне до повної зміни власності. Найдовше проіснував в Італії. Такі режими зазнали поразки в ІІ Св. Війні.

54.Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі. Однією з ознак тоталіт. режиму є панування офіц. ідеології у всіх сферах сусп. життя і примусове нав’язування її членам с-ва. Тут всесильна влада виступає головним гарантом ідеолог. контролю над населенням. Саме в ідеології тоталіт. с-ма. черпає життєві сили. Ідеологія покликана виконувати соц.-інтеграційну ф-ю., служити ціннісним орієнтиром, мотивувати поведінку громадян і держ. політику. Телеологізм тоталіт. ідеології розглядає історію як закономірний рух до певної мети, як ціннісний пріоритет мети над засобами її досягнення. За змістом ця ідеологія революційна. Вона обґрунтовує необхідність формування нового с-ва та людини. Всі її знання базуються на соц. міфах про капіталізм, комунізм, керівну роль робочого класу та ін. Ці міфи не підлягають критиці і мають х-р. реліг. символів. На їх основі дається пояснення всіх подій с-ва. Ідеологія як єдиноправильна носить обов’язковий для всіх х-р. Вождізм. Ідеологія однієї парпії є керівною і спрямовуючою.

Дата добавления: 2015-05-23