Фотографування без фотоапарата

Апельсин, лимон, яблуко.

Щоб показати чарівне перетворення «апельсинового соку» на «лимонний» та «яблучний», приготуйте водний розчин калій дихромату К₂Сr₃О₇ та розчин лугу NaOH. У крайньому разі підійде й розчин соди Na₂CО₃.Також вам знадобиться розбавлена сульфатна кислота H₂SО₄ та розчин натрій сульфіту Na₂SO₄.

Спочатку покажіть глядачам колбу або стакан з розчином калій дихромату. Цей розчин — оранжевого кольору, кольору апельсина. Потім, додавши луг або розчин соди, перетворіть «апельсиновий сік» на «лимонний». Це відбувається тоді, коли оранжевий дихромат-аніон перетворюється на жовтий хромат-аніон. Мож­на зробити й навпаки: з лимонного соку — апельсиновий. Щойно ви додасте невелику кількість сульфатної кислоти, відбудеться реакція перетворення хромат-іонів на дихромат-іони.

K₂Cr₂О₇+2NaOH®K₂CrО₄+Na₂CrО₄+H₂О

А якщо до розчину калій дихромату К₂Сг₂О₇ додати невели­ку кількість розбавленої сульфатної кислоти й натрій сульфіту, то рідина відразу ж позеленіє, оскільки відбуватиметься окисно-відновна реакція. Калій дихромат К₂Сr₂О₇ — сильний окисник, а натрій сульфіт Na₂SО₃ — відновник. Унаслідок реакції виходить яблучно-зелений розчин хром (III) сульфату Сr₂SО₄, а натрій сульфіт Na₂SО₃ перетворюється на натрій сульфат Na₂SО₄ (обидва безбарвні).

К₂Сr₂О₇+3Na₂SО₃+4H₂SО₄ ® Cr₂(SО₄)₃+3Na₂SО₄+K₂SО₄+4H₂О.

Зворотного ходу від яблук до апельсинів та лимонів немає: окисно-відновну реакцію повернути назад не вдасться.

І спосіб.

Розчиніть 0,6г ферум (ІІ) оксалату Fe₂(СrО₄)₃ (замість цієї солі можна взяти 0,4г FeCl₃ і таку саму кількість щавлевої кислоти) у 100мл води та 1,4г купрум (II) хлориду в 100мл води. У суміші, що складається з 10мл першого й 0,6мл другого розчину, промий­те фільтрувальний папірець і висушіть його. Для приготування про­явника розчиніть 3,5г CuSО₄∙5Н₂О,17г сегнетової солі (подвійної калій-натрієвої солі винної кислоти) та 5г натрій гідроксиду в 100мл води. Змішайте 4 об'єми отриманого розчину з 1об'ємом 40%-го роз­чину формальдегіду.

Покладіть на оброблений фільтрувальний папірець трафарет з чорного паперу й засвітіть прямим сонячним світлом або ультрафіолето­вою лампою (1хв). Зображення на папері не з'явиться. Опустіть па­пірець у проявник (на 15хв), потім промийте його великою кількістю води — ви отримаєте зображення трафарету. Воно вийшло внаслідок утворення дрібних частинок, на які при проявленні осіла мідь. Ціка­во з'ясувати, як впливатимуть зміна концентрації проявника, співвідношення кількості солей Феруму та Купруму, час засвічування на якість зображення. При цьому може з'явитися «вуаль», або плямисте зображення, або відбудуться якісь інші зміни. Пропонуємо вам зро­бити це самостійно.

ІІ спосіб.

У стакан місткістю 500мл налийте 100мл 5%-го розчину калій (ІІІ) гексаціаноферату К₃[Fe(CN)₆] та 100мл 5%-го розчину ферум (ІІІ) хлориду FeCl₃. Після перемішування додайте 100мл розчину щавле­вої кислоти такої самої концентрації. Опустіть у стакан кружечок фільтрувального паперу, просочіть його розчином і висушіть у темряві. На сухий папір покладіть трафарет з чорного паперу й засвітіть світлом, як у попередньому досліді. Освітлені місця забарвлюються в темно-синій колір. Після цього промийте папірець великою кількістю води, щоб змити реактиви, які не прореагували. При опромінюванні відбувається реакція між ферум (ІІІ) хлоридом та щавлевою кислотою:

2FeCl₃+Н₂С₂О₄®2FeСІ₂+2СО₂­+2НСІ.

Двовалентний Ферум в засвічених місцях утворює з калій (ІІІ) гексаціанофератом берлінську лазур.

23.Феєрверк.

Для новорічної ілюмінації ви можете власноруч виготовити свіч­ку, яка «розкидає» іскри. Для досліду скористайтеся калій пер­манганатом. Візьміть невелику кількість цієї речовини й подріб­ніть її на аркуші паперу яким-небудь твердим предметом так, щоб вийшов дрібний порошок. Потім подрібніть на порошок таку саму кількість деревного вугілля. Ретельно перемішайте ці порошки, додавши до них порошок заліза. Висипте суміш у металевий ков­пачок (або наперсток) і внесіть його за допомогою дроту в полум'я. Коли ковпачок нагріється, маса розжариться й почне «викидати» красивий дощ іскор.

24. «Вогненний» порошок.

Запаліть у спиртному полум’ї дерев'яну тріску (або скіпку), а потім погасіть її полум'я — вона продовжуватиме тліти. Сипніть на тліючу скіпку подрібненого калій перманганату. Скрізь, куди потраплять крупинки перманганату, спалахне вогонь. Калій перманганат сприяє горінню.

25. Мішечок з грошима не горить.

Візьміть 5—10 мідних монет (можна взяти шматок міді, мідний важок) і загорніть у хустку (в один шар). Мішечок з грошима нагрійте в полум'ї спиртівки. Тканина не загориться. Чому? Мідь - хороший провідник тепла. Тепло від полум'я спиртівки відразу передається міді, і тканина не встигає загорітися.

Дата добавления: 2015-05-23