Згідно з діючим господарським законодавством, бартер­ні операції нині включаються у звітність з реалізації продукції під­приємств, що певною мірою викривляє реальний стан справ

Зростання бартерних операцій зумовлене кризовим станом платежів. Багато підприємств за браком коштів на рахунках змушені користуватися бартерними операціями.

Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:

1) кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;

2) рівня реалізаційних цін.

Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року. Асортимент реалізованої продукції справляє двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки.

Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін. У свою чергу, на рівень цін впливають якість і споживчі влас­тивості, строки реалізації продукції, попит і пропонування на ринку.

Таблиця 3.1

ОБСЯГ РЕАЛІЗОВАНОЇ ЗА БАРТЕРОМ ПРОДУКЦІЇ
В ОСНОВНИХ ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ, %^[2]

	IV кв.	І кв.	ІІкв.	ІІІ кв.	10 міс.
І. Промисловість — усього	42,4		41,7	41,4	43,3
в тім числі:
електроенергетика	45,8	48,1	50,6	50,3	50,6
паливна	50,1	46,7	48,1	47,9	60,2
чорна металургія	46,5	38,6		39,9	40,9
кольорова металургія	36,8	20,1	20,5	21,2	19,9
хімічна і нафтохімічна		50,6	48,5	46,9	46,7
машинобудівна і металообробна	46,7		45,5	46,1	45,3
лісова, деревообробна і целюлозно-паперова	54,3	49,9	52,1	51,1	50,8
промисловість будівельних матеріалів	59,5	64,2	64,3	64,7	65,3
легка	36,7	40,1	42,5	41,8
харчова	21,8	22,1	20,9	20,4	22,5
ІІ. Сільське господарство:
рослинництво	...	...	...	...
тваринництво	...	...	...	...

На окремі види продукції, робіт і послуг держава встановлює фік­совані чи регульовані ціни. Тоді виручка від реалізації продукції за­лежить від рівня прейскурантних цін.

За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульо­вані ціни.

Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою), переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються індикативні ціни — мінімальний і максимальний рівні цін. У решті випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропозицій за домовленістю сторін — постачальників і споживачів.

Установлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і при­буток (планову рентабельність). Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції) і податок на додану вартість.

Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:

Ц₁ = С + П,

де Ц₁ — ціна продукції (ціна виробника продукції); С — собівартість продукції; П — прибуток.

Ц₂ = С + П + ПДВ,

де Ц₂ — ціна продукції з податком на додану вартість; ПДВ — податок на додану вартість.

Ц₃ = С + П + АЗ + ПДВ,

де — Ц₃ ціна продукції з акцизним збором і податком на додану вартість; АЗ — акцизний збір.

Відтак повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:

Ц₄ = С + П + АЗ +ПДВ + ТН,

де Ц₄ — роздрібна ціна продукції; ТН — торгова націнка.

Дата добавления: 2015-05-23