Білет №17

Білет

Партія регіонів

Ціль: така стратегія розвитку країни, яка ґрунтується на кращих досягненнях світового досвіду з урахуванням реалій та особливостей українського суспільства. Запорукою своєї суспільної вагомості партія вважає міцний зв'язок із громадськістю усіх регіонів.

Комуністична партія України (КПУ)

Ціль: збереження соціалістичної спрямованості розвитку суспільства, утвердження в ньому гуманістичних, демократичних, колективістських засад, верховенства закону, забезпечення рівності прав громадян усіх національностей; сприяння зміцненню суверенітету України і забезпечення її всебічного розвитку.

ВО "Свобода"

Метою є сприяння розбудові незалежної Української Соборної Держави на засадах соціальної і національної справедливості, гармонійного поєднання інтересів суспільства і держави.

16-1. Поясніть зміст парламентської форми правління та її функції.

Парламентська республіка характеризується формуванням уряду на парламентській основі, з пропорційним партійним представництвом за підсумками виборів. Уряд формально відповідальний перед парламентом, що наділений правом контролю за діяльністю уряду та його розпуску. Уряд наділяється виконавчою владою, а нерідко і законодавчою ініціативою, а також правом клопотання перед президентом про розпуск парламенту. В більшості країн членство в уряді сумісне зі збереженням депутатського мандату. Це дозволяє залучати до уряду не тільки лідерів політичних партій, але й інших впливових депутатів парламенту і, отже, контролювати парламент. Хоча керівник уряду (прем' єр-міністр, канцлер) офіційно не є главою держави, однак реально в політичній ієрархії - головна особа. Президент, як глава держави, фактично займає у ній скромніше місце: може обиратися або парламентом, або зборами виборців, або безпосередньо народом. Вотум недовіри уряду викликає його відставку. Президент у парламентській республіці має в основному представницькі повноваження, а головне - функцію глави держави виконує за вказівкою уряду. Парламентська республіка зберігається в Гталії, Німеччині, Австрії та ін. Відчутніші відмінності парламентаризму проявляються в системі державного регулювання, де вони відображаються в конкретних формах політичної взаємодії різноманітних політичних сил.

В діяльності будь-якого парламенту виділяються три основні функції: законодавча творчість, контроль над фінансами держави, контроль над урядом. Парламент, як виразник інтересів народу, який проживає на певній території і об' єднаний певною державністю, правосильний висловлювати волю суспільства, що бажає узаконення порядку та справедливості. Здійснює парламент і контроль над фінансами держави, контролює діяльність виконавчої влади в межах і компетенції, що встановлені конституцією.

Звичайно ж, система президентства і парламентаризму, природно, є наслідком бурхливого розвитку демократичних форм державного устрою і правління. У правовій державі немає ніякої необмеженої влади, не регламентованого принципами та нормами конституції права. Через розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову досягається взаємний контроль, система стримування і противаг, що виступають гарантією від зловживання владою і запобігання перетворення її на авторитарну, абсолютну владу.

16-2. Назвіть елементи структури політичної культури та їх зміст.

Вперше термін «політична культура» вжив в ХVIII столітті німецький просвітитель І.Гердер. Політична культура є сукупністю цінностей, установок, переконань, орієнтацій і виражаючи їх символів, які є загальноприйнятими і служать впорядкуванню політичного досвіду і регулюванню політичної поведінки всіх членів суспільства. Вона включає не тільки політичні ідеали, цінності і установки, але і діючі норми політичного життя.

До політичної культури можна віднести:

• знання політики, фактів, зацікавленість ними;
• оцінку політичних явищ, оцінні думки, що стосуються того, як повинна здійснюватися влада;
• емоційну сторони політичних позицій, наприклад, любов до батьківщини, ненависть до ворогів;
• визнання в даному суспільстві зразків політичної поведінки, які визначають, якомога і слід поступати.

Структурно політична культура є єдністю:

• політичних знань;
• політичної свідомості, політичних переконань і цінностей;
• політичних дій.

Можна виділити три показники, які визначають відповідні рівні сформованості політичної культури особи.
Показником першого рівня політичної культури особи є політичне пізнання, що включає наступні елементи:

• рівень уваги до політичних подій;
• володіння інформацією і наявність власної думки;
• рівень компетентності у сфері політики.

Наступний, другий, більш високий рівень - це відношення до політики і політичної системи. Тут важливі наступні моменти:

• оцінка діяльності властей;
• частота обговорення політичних проблем з друзями, родичами, знайомими і др.;
• рівень національної гордості за політичну систему країни, за її успіхи в різних областях, за положення країни на міжнародній арені.

Показник третього, найвищого рівня - це ступінь участі в політичному житті суспільства. Даний рівень політичної культури припускає:

• рівень політичної активності особи;
• форми участі в політичному житті;
• участь в державній політиці або в органах місцевого самоврядування;
• ступінь віри людей в те, що вони здатні робити вплив на політичні рішення і вибір методів такого впливу.

Високий рівень політичної культури, як правило, може бути лише у тих, хто безпосередньо бере участь в політиці, і ніж більш це бере активну участь, тим рівень політичної культури вище.

16-3. Назвіть основні ідеології політичних партій в Україні, дайте їм характеристику

Ліва складова партійної ідеології ґрунтується на засадах суспільної солідарності, обмеження або заперечення приватної власності, домінування державного сектору економіки, рівного доступу до суспільних благ, соціально орієнованої економічної політики.(Комуністична партія України, Соціалістична партія України)

Права складова партійної ідеології спирається на засади недоторканності приватної власності, вільного ринку, розвитку підприємництва та зниження податкового навантаження, приватизації соціальної сфери, обмеження сфери адресатів соціальних послуг та їх мінімізації.

Ліберальна складова партійної ідеології ґрунтується на засадах пріоритету індивідуальних прав і свобод над колективними нормами та потребами, конкурентності, обмеження впливу держави, децентралізації і дерегуляції, посилення ролі громадянського суспільства.

Консервативна складова партійної ідеології ґрунтується на засадах пріоритету колективних норм та інститутів, культурних традицій та релігійних норм над індивідуальними правами, свободами та цінностями, етатизму, політичної централізації. Ми розглядаємо націоналізм як різновид консерватизму, що проголошує суверенітет нації, пріоритет національних традицій і культурних норм над універсальними.

1. Поясніть зміст світової політики у контексті міждержавних відносин у світовому співтоваристві.

Міжнародні відносини - це система економічних, політичних, соціальних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних зв'язків і відносин між основними суб‘єктами світового співтовариства, до яких відносяться держава, народ, суспільні та громадські рухи, організації. Ведуча роль тут по праву належить державі, оскільки саме вона здійснює зовнішню політику кожної країни, тобто визначає її загальний курс в міжнародних справах і регулює її відносини з іншими державами і народами.

Види міжнародних відносин:

- за сферами суспільного життя - економічні, політичні, воєнно-стратегічні,

культурні, ідеологічні;

- на основі взаємодіючих суб’єктів - міждержавні, міжпартійні, відносини між

різними неурядовими асоціаціями, приватні та ін.

Міжнародні відносини здійснюються на таких рівнях, як глобальний (загально планетарний), регіональний (африканський, азіатський та ін.). З точки зору ступеня напруженості міжнародних відносин можна говорити про їхні стани - стабільності, суперництва, ворожнечі, довіри, співробітництва, війни та ін.

Міжнародна політика - це система економічних, правових, дипломатичних, ідеологічних, військових, культурних та інших зв‘язків і відносин між народами, державами та групами держав, провідними соціальними, економічними і політичними силами й організаціям, що діють на світовій арені.

Суб'єктами світової політики виступають держави, міжнародні об'єднання, політичні партія і рухи і т.п. Держави як і раніше залишаються основними суб'єктами світової політики. Разом з тим зростання числа міжурядових і міжнародних неурядових організацій робить правомірним твердження про формування нового світового політичного простору, в якому всі суб'єкти світової політики тісно взаємозв'язані. Цей термін відображає взаємодію всіх політичних сил в глобальному масштабі при рішенні питань забезпечення загального миру, безпеки, рівної для всіх прав і можливостей вільного розвитку і т.д. (рис 60.1).

Дата добавления: 2015-05-23