Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методичні поради до семінарських занять




Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

 

навчальна дисципліна: Політологія

напрям підготовки: 6.030102 "Психологія"

форма навчання: денна

Дніпропетровськ – 2014

 

 


Плани семінарських занять з політології / Укладач: Марасюк Сергій Станіславович, к.філос.н. – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2014. – 26 с.

Плани семінарських занять затверджено на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Протокол від "____" ________________ 2014 року № ___

 

Завідувач кафедри __________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

 

 

"____" ___________________ 2014 року

 

Схвалено Вченою радою

Протокол від "____" ________________ 2014 року № ___

 

 

© ДГУ, 2014 рік

© ______________, 2014 рік

"Політологія" є однією з нормативних соціально-гуманітарних дисциплін, що вивчаються у вищих навчальних закладах України.

Мета дисципліни полягає у формуванні у студентів базових знань щодо суті політики, закономірностей та специфіки функціонування політичних суб'єктів, динаміки політичного життя та суспільно-політичних процесів і тенденцій розвитку України та світового співтовариства. Вивчення політології сприяє опануванню студентами загально цивілізаційних цінностей, формуванню справді демократичного мислення і світобачення, розумінню ними політики не тільки як арени боротьби, протистояння, виникнення конфліктів, але й як засобу інтегрування і погодження інтересів різних соціальних суб'єктів, досягнення громадянського миру, соціальної та національної злагоди, визначенню свого місця в політичних процесах як громадянина.

Вивчення курсу "Політологія" має також на меті поєднання систематизованих наукових уявлень про політику з сучасними вимогами до знань та умінь студентів. Це вивчення сприяє формуванню власної політичної позиції студента, розвиткові його політичної свідомості та культури. Без певного рівня останніх неможливе прийняття в майбутньому відповідальних рішень за долю інших людей. На формування відповідних цьому політологічних знань, уміння їх застосувати в повсякденному житті та професійній діяльності і орієнтоване викладання політології. Вивчення курсу Політологія" надає можливості

знати:

- об'єкт, предмет і метод політології, її понятійно-категорійний апарат;

- світові і вітчизняні політологічні школи, концепції і напрямки;

- сутність політики, її структуру, основні риси та функції;

- політичні феномени і цінності: політична діяльність, політичний процес, політична влада, політичний режим, політична система. політичне лідерство, політичний конфлікт, політична культура, демократія, консенсус, громадянське суспільство;

- політичні партії, громадські організації і рухи;

- суть і функції держави в політичній системі суспільства.

вміти:

- розпізнавати різні види владних відносин, специфіку політичної влади, її сутність, структуру, характер і функції, прояви прямої і представницької демократії;

- орієнтуватися в проблемах поділу влад, формах державного устрою і державного правління;

- орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, мати уявлення про місце і статус України в сучасному світі;

- формувати і відстоювати політичну позицію, чітко розуміти свої громадянські права, свободи і обов'язки, аргументовано відстоювати принципи громадянського суспільства і правової держави;

- працювати в умовах політичного плюралізму, формувати толерантність, вносити посильний вклад в гармонізацію людських, міжнаціональних, міжпартійних відносин.

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення дисциплін та опанування їх методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.

Семінари мають сприяти розвиткові самостійної роботи студентів, поглибленню їх інтересу до політичної науки і наукових досліджень, розвиткові культури мовлення і політичної культури, формуванню навичок та вмінь публічною виступу, участі в дискусії.

Семінарські заняття є важливим засобом не тільки для перевірки знань студентів, але й для формування високого рівня політичної свідомості та світогляду на основі правильних суджень та висновків.

Головна мета семінарських занять допомогти студентам опанувати курс, засвоїти предмет.

Основні завдання семінарських занять полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень дисципліни. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки. застосовувати теоретичні положення.

Основою ефективного розгляду положень дисципліни на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів, конспектування навчальної і наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, основні положення якої мають бути засвоєними.

Самостійну роботу варто починати з вивчення конспекту, або тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши незрозуміле поняття, вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього студент ризикує сприйняти неправильно значення терміну, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатись словниками чи іншими допоміжними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати джерела і особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак певного явища, але й розуміння різних точок зору щодо цього.

Готуючись до семінару, необхідно звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам, та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники:

- чітке формулювання теоретичного положення;

- обґрунтування цього положення і розкриття його характерних ознак і властивостей;

- аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, явищами суспільно-політичного, економічного, культурного життя;

- доведення значимості питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Обсяг реферату має відповідати 7-8 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Вони обов'язково оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в інших формах: співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які вивчалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в залікові білети.

 

 

ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

 

Поточний контроль – проведення семінарських занять, усні опитування, доповіді, написання рефератів, відпрацювання академічних заборгованостей тощо.

Модуль-контролі – 2.

Підсумковий контроль – модуль 1, виконання контрольної роботи з тем 1-5.

Підсумковий контроль – модуль 2, залік.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 305; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.