Економічні потреби. Їх суть та класифікація

а) Економічні блага.

Динамічність суспільного виробництва найповніше проявляється в зростанні та оновленні національного багатства, що відбувається постійно за рахунок створюваного сукупного продукту.

Національне багатство - це сума матеріальних та духовних благ, які є в розпорядженні суспільства. Воно нагромаджувалося суспільством протягом усієї історії його виробничої діяльності. Основну його частину становлять матеріальне багатство, тобто сукупність нагромаджених засобів виробництва й предметів споживання. Крім того, національне багатство включає також нематеріальні, духовні цінності, такі як виробничий досвід, освітній потенціал, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, культурні цінності.

Необхідний продукт являє собою предметне, вречевлене втілення необхідної праці, відокремлену частину чистого продукту, яка забезпечує відтворення робочої сили трудящих, зайнятих продуктивною працею.

За своєю натурною формою - це насамперед сума матеріальних благ, споживання яких забезпечує відновлення працездатності робітника, певний рівень його кваліфікації та утримання непрацездатних членів його сім'ї.

Для підтримання життєдіяльності працівника за сучасних умов дедалі важливішим стає також задоволення його духовних потреб, причому частка останніх у бюджеті трудящих зростає.

Отже, економічні блага слід розглядати як суму матеріальних та духовних благ та різноманітних послуг, які створюються й споживаються працівниками сфер матеріального та нематеріального виробництва.

Тоталітарна держава здійснювала твердий контроль за розподілом благ, встановлюючи конкретні норми їх надходження різним категоріям громадян. У правовій державі розподільчі відносини регулюються законами (наприклад, мінімальна зарплата встановлюється державою на рівні, що відповідає мінімальній межі вартості робочої сили), а у командно-адміністративній системі керуються суб'єктивними уявленнями про рівень необхідного продукту, який у вигляді засобів існування мав надходити в розпорядження трудящих.

До економічних благ крім матеріальних та нематеріальних (духовних) благ які створює сама людина своєю працею відноситься заробітна платня. Зарплата розглядалася як прямий трудовий доход, який планомірно визначається на основі врахування суспільного значення результатів праці даного колективу й робітника.

З усього зазначеного можна зробити висновок, що заробітна плата - це об'єктивно необхідний для відтворення робочої сили та ефективного функціонування виробництва обсяг вираженої в грошовій формі основної частини життєвих засобів, що відповідає досягнутому рівневі розвитку продуктивних сил і зростає пропорційно підвищенню ефективності праці трудящих.

б) Поняття корисності: (поняття, гранична та сукупна корисність продукту).

Суть товару розкривається при розгляді його властивостей. Товар можна розглядати з боку його якості, що відображає корисні властивості товару, і кількості, що характеризує його суспільну міру.

Відповідно до цього одна властивість товару полягає в здатності його задовольняти яку-небудь соціально-економічну потребу людини, друга - обмінювати в певних пропорціях на інші товари. Корисність речі-товару, завдяки якій вона може задовольняти ту чи іншу потребу людей, робить її споживною вартістю, причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна вартість.

Корисність речі полягає у здатності задовольняти ту чи іншу потребу людини витягати з товару корисні властивості які можна використати для задоволення потреб особи.

Об'єднує всі товари те, що вони - продукт праці. Як згустки певної кількості людської праці вони є вартості.

Саме вартість як уречлива в товарах праця робить всі товари порівняльними, спільномірними.

Гранична корисність продукту полягає у максимальній концентрації суспільне корінних властивостей які можна виділити з товару. Гранична корисність являє собою границю яка є максимально властивим і можливим показником яка є присутня у продукту.

Сукупна корисність являє собою сукупну корисність товару або товарів які використовуються або споживаються людиною для задоволення своїх власних потреб та інтересів.

Для підтримання життєдіяльності працівника за сучасних умов дедалі важливіше стає задоволення його духовних потреб, причому частка останніх у бюджеті трудящих зростає.

Отже, необхідний продукт слід розглядати як суму матеріальних і духовних благ та різноманітних послуг, які створюються й споживаються працівниками сфер матеріального і нематеріального виробництва.

Важливим моментом будь-якого продукту є його корисність. Саме завдяки корисності продукту виражається його купівельна спроможність. Реалізація продукту залежить від величини корисності продукту, тих можливостей які здатні задовільними продукт.

3. Економічний інтерес. Його функції.

Головним у виробничих відносинах є те, що це завжди відносини між певними соціальними суб'єктами - виробниками та споживачами матеріальних благ. А ці суб'єкти мають певні потреби й інтереси, тобто, цілу гаму спонукальних мотивів до господарської діяльності.

Дата добавления: 2015-05-23