Види економічних циклів

Не всі коливання ділової активності поясню­ються дією економічних циклів. Є сезонні коливання ділової активності, наприклад, значне підвищення купівельного попиту напередодні свят: Но­вого року, 8 Березня, Великодня тощо. Також до сезонних коливань схиль­ні такі галузі, як: сільське господарство, будівництво, автомобільний тран­спорт тощо.

З точки зору факторів економічних циклів виділяють два основних підходи до визначення причин циклів.

Перший пов'язують з зовнішніми (екзогенними) факторами, які перебувають за межами економічної системи:

- політичні й випадкові події (війни, революції, перевороти, «перебудова» в СРСР та перехідний період у нових незалежних державах);

- зміни чисельності населення (міграція);

- поява значних наукових і технічних винаходів і нововведень (автомобіль, залізниці, комп'ютери);

- відкриття нових земель та родовищ корисних копалин;

- виникнення сонячних плям;

- погодно-кліматичні зміни тощо.

Другий - з внутрішніми (ендогенними) факторами, які притаманні даній економічній системі, такими як:

- нестабільність споживчих витрат;

- нестабільність інвестиційних витрат;

- зміна цін на ресурси (нафту, газ та інші види сировини);

- діяльність держави у сфері регулювання економіки (зміни у кредитногрошовій, податковій політиці) тощо.

Синтез або комбінація зовнішніх та внутрішніх факторів і стають причинами економічних циклів.

Види економічних циклів:

Короткі цикли (3-4 роки) - пов'язані з відновленням економічної рівноваги на споживчому ринку. При формуванні тривалого дефіциту здійснюєть­ся перепрофілювання виробництва, створюється нова структура економіки, нова пропорційність. Досліджували короткі цикли американці Веслі Мітчелл (1874-1948) і Джозеф Китчин (1861-1932). Економісти монетаристської школи короткі або малі цикли визначають як грошові цикли.

Середні цикли (промислові) (8-12 років) - пов'язані зі зменшенням попиту на устаткування і споруди. Сам попит, його величина і направленість залежать від впровадження нових технічних та технологічних засобів виробництва, що відбувається через механізм переливу капіталу з наступним інвестуванням. Причини виникнення середніх циклів уперше описав французький економіст Клемент Жугляр (1819-1908).

Довгі цикли (Кондратьєва) (45-60 років) - їх головна рушійна сила - радикальні зміни у технологічній базі суспільного виробництва, його струк­турна перебудова. Автором цієї теорії був російський економіст Микола Кондратьєв (1892-1938).

М. Кондратьєв у великих циклах (хвилях) виділяв дві фази:

1 фаза - висхідна хвиля (25-30 рр.) - це довгострокове піднесення, що виникає на базі нових наукових відкриттів, змін технології. її супроводжу­ють значні соціальні коливання (війни, революції);

2 фаза - низхідна хвиля (20-25 рр.), криза виникає тоді, коли стара структура економіки вступає в конфлікт з потребами нової технології, але ще не готова до змін.

Підйом першого циклу він пов'язував з промисловою революцією в Англії; підйом другого - з розвитком залізничного транспорту; третього - з винахода­ми та впровадженнями електроенергії, телефону, радіо; четвертого - з автомобілебудуванням. П'ятий цикл сучасні економісти пов'язують з розвитком електроніки, генної інженерії, мікропроцесорів.

Хвилі великих циклів Кондратьєва впливають і на інші цикли. Якщо хвиля висхідна, то Інші цикли характеризуються незначними депресіями і інтенсивними піднесеннями. Якщо хвиля низхідна, то відбуваються зворотні явища.

Також виділяють аграрні, сировинні, електроенергетичні, екологічні кризи.

Дата добавления: 2015-05-23