Охарактеризуйте сутність, структуру, функції політичної системи суспільства

Розкрийте поняття, принципи та форми демократії

Слово «демократія» відоме ще від часів Давньої Греції і у перекладі з грецької означає «владу народу». У ранній період свого існування в Давній Греції демократія розумілася як особлива форма або різновид організації держави, при якому владою володіє не одна особа (як при монархії, тиранії), і не група осіб (як при аристократії, олігархії), а всі громадяни, що користу­ються рівними правами на управління державою.

Демократія — політична організація влади народу, при якій забезпечується: рівна участь усіх і кожного в управлінні держав­ними і суспільними справами; виборність основних органів держави і законність у функціонуванні всіх суб'єктів політичної системи суспільства; забезпечення прав і свобод людини і меншості відповідно до міжнародних стандартів.

Основні принципи демократії:

1) політична свобода — свобода вибору суспільного ладу і форми правління, право народу визначати і змінювати конституційний лад

2) рівноправність громадян — означає рівність усіх перед законом, рівну відповідальність за скоєне правопорушення, право на рівний захист перед судом.

3) виборність органів держави і постійний контакт із ними населення — допускає формування органів влади і місцевого само­врядування шляхом народного волевиявлення, забезпечує їх змінюваність, підконтрольність і взаємоконтроль, рівну можливість кожного реалізувати свої виборчі права.

4) поділ влади — означає взаємозалежність і взаємне обмеження різних гілок влади

5) прийняття рішень за волею більшості при обов'язковому дотриманні прав меншості — означає поєднання волі більшості з гарантіями прав особи, яка перебуває в меншості

6) плюралізм — означає багатоманітність суспільних явищ, розширює коло політичного вибору,

Функції демократії реалізуються через її форми та інститути.

Форма демократії — це її зовнішнє вираження. Форм демократії можна назвати чимало, але основні з них такі:

1. Участь народу в управлінні державними і суспільними справами (народовладдя)

2. Формування та функціонування системи органів держави на основі демократичних принципів законності, гласності, виборності, змінюваності, поділі компетенції, які запобігають зловживанню службовим становищем і суспільним авторитетом:

3. Юридичне (насамперед конституційне) закріплення системи прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх охорона і за­хист відповідно до міжнародних стандартів.

Політична система суспільства – відносно новий термін, з’вився в 50-60-х рр., тому що необхідність його появи відбивала різке розширення сфери політики, збільшення кількостя політичних організацій.

Політична с-ма – інтегрована сукупність:

- політ відносин в сус-ві

- політ інститутів

- норм політ життя

- політ культури сус-ва

- політ режимів... які забезпечують в сус-ві соціальну стабільність та соц порядок.

У вузькому значенні це держава та державні інструменти.

політичні відносини – ті відносини в сус-ві, що виникають з приводу влади. Виступають на різних рівнях (у масштабі держави, регіону, глобальному м)

Мають різні форми: співробітництво, компроміс, суперництво, бортьба...

політичні інститути – держава, партії, суп організації – всі вони виникають щоб виражати та захищати інтереси лудей

норми політ життя – правові (закони, укази, акти), астутні, неписані політичні традиції (протистояння лібералів та консерваторів), етико-моральні норми політики (чесність, благородство, терпимість, відповідальність)

політична культура – існування в сус-ві певних поглядів та ідей

політичний режим – сукупність методів та засобів політичного владарювання

Функції політичної системи — основні напрями впливу політичної системи

на політичне життя суспільства:

1. вироблення політичного курсу держави та визначення цілей та завдань

розвитку суспільства;

2. організація діяльності суспільства на виконання цілей, завдань

політичної програми держави;

3.координація окремих елементів суспільства;

4.легітимація (діяльність спрямована на узаконення політичної системи);

5.політична соціалізація (включення людини в політичну діяльність);

6. артикуляція інтересів (пред'явлення вимог до осіб, що приймають

політичні рішення);

7. агрегування інтересів (узгодження та впорядкування інтересів і потреб

соціальних верств населення);

Дата добавления: 2015-05-23