Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи. Бібліографічний список

План

Бібліографічний список

Теми реферату

1. Проблеми становлення й розвитку української нації.

2. Національні меншини в Україні.

3. Міжнаціональні конфлікти: причини виникнення та шляхи подолання.

4. Мовна політика в Україні.

5. Проблеми перехідного розвитку України в етнонаціональній сфері.

6. Політико-правове забезпечення національного етнічного відродження України.

Обов’язкова література: 1,2,35,7,10,11,12

Додаткова література: 93,94,97.

Тема 10. Особистість і політика. Політичне лідерство

Мета роботи: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- людський вимір політики і напрями політичної соціалізації особи;

- сучасні концепції еліт;

- проблеми формування політичних еліт у сучасній Україні.

1. Людський вимір політики і напрями політичної соціалізації особи..

1.1. людина як об’єкт і суб’єкт політики.

1.2. Суть політичної соціалізації особи, її функції, етапи та мотиви.

2. Сучасні концепції еліт.

3. Проблеми формування політичних еліт у сучасній Україні.

При вивченні першого питання потрібно показати, яким чином людина пов’язана з політикою, що впливає на участь (або неучасть) громадянина в політичних процесах. Слід підкреслити, що людину можна розглядати як об’єкт політики та її суб’єкт.

В першому випадку вона є порівняно пасивним членом суспільства, практично не впливаючи на нього. Виступаючи ж суб’єктом політики, людина бере активну участь в політичних подіях. Політологія для розкриття процесу взаємодії людини із сферою політичного, політикою використовує поняття політична соціалізація. Це процес входження людини в сферу політичного формування політичних знань, уявлень, орієнтації, настанов, набуття навичок політичної поведінки, політичної культури. Необхідно відзначити функції, етапи, мотиви, фактори політичної соціалізації людини. Із соціально-культурних факторів суспільного життя на політичну участь людини найбільше впливають освіта та культура.

Більш глибоко це питання можна вивчити за навчальними посібниками:

1. В.І.Муляр. Політологія: Навчальний посібник. – К., 2002. – с. 137-147.

2. П.П.Шляхтун. Політологія: Підручник. – К., 2002. – с. 410-429.

3. Ф.М.Кирилюк. Політологія. Навчально-методичний комплекс К., 2004. – с.422-432.

4. М.І.Панов. Політологія: Підручник. – К., 2002. - с. 146-156.

5. І.С.Дзюбко. Політологія: Підручник. – К.. 2001. – с. 219-220.

При підготовці другого питання необхідно проаналізувати сучасні концепції еліт. Слід підкреслити, що політична еліта - це сукупність осіб, які виділяються з політичного середовища на основі більш вищого ступеня розвитку окремих політичних якостей.

Для якісної підготовки даного питання його доцільно розподілити на дві частини. У першу чергу необхідно звернути увагу на зміст перших теорій політичного елітаризму, таких як:

- теорія «політичного класу» Г.Моски;

- теорія «циркуляції еліт» В.Парето;

- теорія «залізного закону олігархічних тенденцій» Р.Міхельса.

Докладний розгляд цих теорій має виняткове значення, оскільки вони заклали основи спеціальної гілки політологічного знання – елітології, яка займається вивченням умов формування еліти, її ролі в суспільстві, засобів впливу на соціальні процеси.

У політичній науці виділяються такі сучасні концепції еліт як:

- теорія демократичного елітаризму;

- ціннісні теорії;

- концепції плюралізму еліт;

- ліволіберальні концепції.

Необхідно розкрити зміст вище означених концепцій та їх позиції стосовно ролі політичних еліт та народних мас у політичних процесах, критеріїв відбору та характерних рис політичних еліт тощо.

Додаткову інформаціюз цього питання можна знайти у посібниках:

1. В.М.Піча, Н.М. Хома. Політологія: Навчальний посібник. К., 2000. – с. 179-183.

2. М.Ф. Юрій. Основи політології: Навчальний посібник. К., 2003. – 122-129.

3. І.С.Дзюбко. Політологія: Підручник. – К., 2001. с. 219-225.

4. М.І.Панов. Політологія: Підручник. – К., 2002. – с.140-146.

5. О.В.Бабкіна, В.П. Горбатенко. Політологія: Підручник. К., 2002. с. 296-300.

При вивченні третього питання слід підкреслити, що політичні еліти в Україні існували завжди, особливо в періоди державності. Хоч і різнилися вони за своєю здатністю впливати на хід історичного процесу.

І генерація –ХІІІ – XVI ст.;

ІІ генерація – 1648 р. до кінця XVІІIст.;

ІІІ генерація (бездержавна, народницька) проіснувала близько 75 років, до краху гетьманщини (1918) та УНР (1919).

IV генерація проіснувала 75 року – українська радянська еліта.

Політична еліта сучасної України на думку М.Михальченка, розпадається на такі специфічні еліти:

- еліти класів, прошарків, професійних груп населення;

- еліти політичних партій, громадських організацій, рухів;

- еліти державних інститутів;

- еліти регіонів (автономія, місто, область, район);

- еліти надпартійні (незалежні, які опираються на недержавні економічні структури та засоби масової інформації).

Необхідно акцентувати увагу на тому, що сучасна політична еліта, яка виникла на теренах колишнього СРСР, формувалася за «номенклатурним принципом», а також має досить «клановий характер поведінки».

За висновками А.Пахарєва, в Україні поки що правляча верхівка виступає як формальна політична еліта, відповідаючи лиши окремим якісним рисам цього поняття.

Це питання більш глибокого можна вивчити за навчальним посібниками:

1. В.М.Піча, Н.М.Хома. Політологія: Навчальний посібник. – к., 2000. – с.183-186.

2.О.В.Бабкіна В.П. Горбатенко. Політологія: Підручних. – К., 2002. с. 296-303.

3. Панов М.І. Політологія: Підручник. – К., 2002. с. 140-159.

4. І.С.Дзюбко. Політологія: Підручник. – К., 2001. с. 224-225.

Питання для самоконтролю

1.Як Ви розумієте поняття «еліта»?

2. Які види еліт Ви знаєте?

3. Коли і ким був введений в обіг термін «еліти»?

4. Назвіть авторів перших наукових концепцій еліт?

5. Які типи партійних еліт виділяв Г.Моска?

6. Які види еліт виділив В.Парето?

7. Які риси характеризують сучасну політичну еліту України?

Дата добавления: 2015-05-23