Поняття явних і неявних вигід та затрат

№ з/п	К-сть годин	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення учнів	Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати

		Вступ Предмет географії України. Роль і місце України серед інших держав. Походження назви. Державні символи України.	Учні повинні знати: - загальну мету вивчення курсу географії України - походження назви “Україна” та державної символіки України. Учні повинні вміти: - відрізняти державні символи України від символів інших держав.	Розвиток зорової пам’яті та логічного мислення при встановленні причиново-наслідкових зв'язків. Розвиток логічного мислення.
		Географічне положення України Фізико–географічне положення України, його значення для розвитку господарства і життя людей. Розміри території, морські та сухопутні кордони. Практичні роботи Позначення на контурній карті кордонів України і її столиці, надписування назв найбільших міст. Визначення на карті України кордонів своєї області.	Учні повинні знати: - фізико-географічне положення України, його значення для розвитку господарства та життя людей. - морські та сухопутні кордони України. Учні повинні вміти: - порівнювати розміри території України з розмірами інших держав.	Розвиток уваги, образної пам'яті, операції аналізу та синтезу. Розвиток логічного мислення при порівнянні території України з іншими державами. Розвиток зорової пам’яті, уваги в процесі роботи з контурною картою.
Розділ І. Загальна характеристика природи України
		Особливості геологічної будови рельєфу; Корисні копалини Головні риси рельєфу України. Форми поверхні України. Корисні копалини. Роль природних процесів у формуванні рельєфу. Яри. Їх вплив на землеробство та будівництво. Боротьба з ярами. Сейсмічні явища на території України. Екологічні проблеми. Практичні роботи Визначення по карті основних форм поверхні та місцеположень корисних копалин України. Визначення розміщення корисних копалин своєї області.	Учні повинні знати: - основні форми рельєфу України; - визначати та відрізняти основні форми рельєфу в близькому оточенні та за їх зображенням; - про закономірності розміщення корисних копалин, умовні позначення на карті; - основні заходи боротьби з ярами. Учні повинні вміти: - знаходити і показувати височин та низовин на фізичній карті України; - визначати роль природних процесів у формуванні рельєфу; - пояснювати вплив ярів на землеробство та будівництво; - розкривати поняття “сейсмічні явища”, причини та наслідки екологічних проблем.	Розвиток уваги, образної пам'яті, операції аналізу та синтезу, порівняння під час роботи зі схемою основних форм рельєфу. Розвиток логічного мислення при розв’язанні пізнавальних завдань. Розвиток зв’язного мовлення в процесі відтворення нового матеріалу.
		Кліматичні умови Кліматоутворюючі фактори. Закономірності розподілу тепла та вологи. Кліматичні пояси та області. Стихійні природні явища: засухи, суховії, урагани, заморозки, ожеледиця, тумани, пилові бурі. Шляхи боротьби з ними. Прогноз погоди. Вплив клімату на господарську діяльність людини. Практичні роботи Опис стану погоди. Прогнозування погоди за місцевими прикметами.	Учні повинні знати: - про фактори, які визначають клімат України; - закономірності розподілу тепла та вологи. Учні повинні вміти: - показувати кліматичні пояси та області на території України; - пояснити, як долати наслідки стихійних природних явищ. - давати характеристику клімату своєї області за планом, складати прогноз погоди за певними ознаками.	Розвиток логічного мислення, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки під час аналізу та розв'язання уявних проблемних ситуацій. Розвиток усного монологічного мовлення.
		Моря, поверхневі і підземні води Особливості Чорного та Азовського морів. Господарське значення. Головні річкові системи та басейни річок. Гідротехнічне будівництво. Використання річок, ставків, лиманів, озер. Водосховища та ставки. Підземні води. Особливості їх розміщення. Стихійні природні явища, пов’язані з внутрішніми водами. Екологічні проблеми. Практичні роботи Визначення за картою основних річок та озер України.	Учні повинні знати: - про головні річкові системи та басейни річок України, їх комплексне використання; - про значення Чорного та Азовського морів для природи та головні напрямки використання в господарській діяльності населенням України: - місця розміщення водосховищ та їх господарське значення; - заходи раціонального використання і охорони водойм. Учні повинні вміти: - пояснювати причин та наслідків стихійних явищ, пов'язаними із внутрішніми водами; - розповідати про використання внутрішніх вод у господарській діяльності; - знаходити і показувати на фізичній карті та позначати на контурній - моря, найбільші річки та озера України; - показувати основні морські порти і розповідати про їх значення для України.	Розвиток просторового мислення під час фізико-географічного опису річок та річкових систем по карті. Розвиток логічного мислення, пам’яті і самостійності під час роботи з картами.
		Ґрунти Основні типи ґрунтів. Карти ґрунтів. Роль меліорації в підвищенні врожайності грунту. Боротьба з ерозією, хімічним забрудненням та засоленням ґрунту.	Учні повинні знати: - основні типи ґрунтів; - значення меліорації для підвищення врожайності. Учні повинні вміти: - давати визначення поняття “ґрунт”; - користуватися картою ґрунтів.	Розвиток причинового мислення під час аналізу впливу діяльності людини на якість ґрунтів; Розвиток вміння визначати раціональні прийоми землекористування в різних регіонах України.
		Рослинний і тваринний світ Рослинність України, її склад та закономірності розповсюдження. Широтна зональність та висотна поясність. Карта рослинності. Основні лісові райони. Луки та сінокоси. Різноманітність тваринного світу. Вплив людини на зміни рослинного та тваринного світу України. Практичні роботи Креслення у зошиті схем розміщення природних зон на території України. Оформлення альбому з ілюстраціями тваринного та рослинного світу кожної зони.	Учні повинні знати: - типових представників рослинного та тваринного світу України; - закономірності поширення рослинності та фактори, які їх зумовлюють; Учні повинні вміти: - описувати по карті поширення різних видів рослинності на території України. - встановлювати причиново-наслідкові зв'язки між рослинним і тваринним світом, діяльністю людини.	Розвиток образної пам'яті, уяви, порівняння та узагальнення. Розвиток логічного мислення при встановленні причиново-наслідкових зв'язків. Розвиток мови при складанні опису по карті.
		Природні комплекси в Україні Природні зони: лісова, лісостепова, степова, гірські області Карпат і Криму. Географічне положення та кордони природних зон. Риси, які відрізняють природний комплекс, його компоненти. Негативні фізико-географічні процеси: заболочування, повітряна та водяна ерозії, засухи. Природоохоронні заходи. Практичні роботи Нанесення на контурну карту кордонів фізико-географічних зон України.	Учні повинні знати: - фізико-географічне положення та кордони природних зон. - особливості природних зон на території України; - складові природних комплексів; Учні повинні вміти: -показувати кордони природних зон на карті; - проводити фізико-географічний опис природних зон по карті. - пояснювати причини негативних фізико-географічних процесів, вірогідності їх виникнення в тих чи інших регіонах України; - знаходити напрямки природоохоронної діяльності й обґрунтувати її необхідність.	Розвиток образної пам'яті, просторового мислення, уяви. Розвиток монологічного мовлення під час роботи з картою. Розвиток причиново-наслідкового мислення, уяви. Розвиток зорової пам'яті під час роботи з контурною картою України. Розвиток зв’язного усного монологічного мовлення при відтворенні вивченого матеріалу.
		Раціональне природокористування Основні екологічні проблеми України. Прогнози впливу на природу діяльності людини. Природозахисне законодавство. Природоохоронні території України.Заповідники. Практичні роботи Позначення на контурній карті заповідників України.	Учні повинні знати: - причини створення заповідників та інших засобів збереження рослинного і тваринного світу. - визначати правила особистої природозахисної поведінки людини у трудовій та побутовій сферах. Учні повинні вміти: - встановлювати прогнози впливу на природу діяльності людини; - показувати на карті заповідні природоохоронні об’єкти лісової та степової зон; - позначати на контурній карті заповідники України.	Розвиток активного словника учнів, поповнення новими словами і словосполученнями. Розвиток логічного мислення при складанні плану природоохоронних заходів. Розвиток пом’яті та уяви при роботі з картою.
Розділ ІІ. Економічна та соціальна географія України
		Населення та трудові ресурси Чисельність та густота населення. Міграція населення. Етнічний склад, стан національної культури та мови. Умови життя та діяльності людей. Відмінності в густоті населення областей. Міське та сільське населення. Поняття “трудові ресурси”. Розподіл трудових ресурсів за галузями господарства. Практичні роботи 1. Схематичне позначення на контурній карті кількісного складу населення (за регіонами) 2. Виготовлення альбому, присвяченого життю та праці населення України.	Учні повинні знати: - про чисельність та щільність населення України, його національний склад; - співвідношення міського та сільського населення, закономірності розподілу трудових ресурсів за галузями господарства; - причини, які зумовлюють міграцію населення. Учні повинні вміти: - розкривати поняття “міграція населення”, “трудові ресурси”;. - пояснювати відмінності в щільності населення областей; - встановлювати причиново-наслідкові зв'язки між щільністю населення та розвитком виробництва.	Розвиток логічного мислення при встановленні причиново-наслідкових зв'язків між щільністю населення та розвитком виробництва. Розвиток самосвідомості учнів при визначенні життєвих планів. Розвиток активного словника учнів.
		Структура народногосподарського комплексу України. Географія галузей промислових комплексів Складові частини та структура господарства. Фактори, що визначають розвиток господарства. Форми організації виробництва. Структура та спеціалізація міжгалузевих комплексів України. Практичні роботи 1. Складання схеми галузевої структури народного господарства. 2. Розробка схеми зв’язків між природними ресурсами та галузями промисловості.	Учні повинні знати: - складові частини та структуру господарства; - фактори, що визначають його розвиток; - структуру міжгалузевих промислових комплексів. Учні повинні вміти: - пояснювати зв'язки між природними ресурсами та галузями промисловості.	Розвиток узагальнення, оперативної пам'яті. Розвиток причиново-наслідкового мислення.
		Паливно – енергетичний комплекс Структура комплексу та його роль. Вугільна промисловість. Райони добування та використання вугілля. Нафтова та газова промисловість. Основні райони добування та переробки нафти та газу. Забезпечення України нафтою, нафтопродуктами. Основні нафто - та газопромисли на території України. Електроенергетика, її склад. Типи електростанцій. Потужні ЛЕП. Екологічні проблеми комплексу. Практичні роботи Позначення на карті основних родовищ паливних ресурсів України, нафто - та газопроводів, найбільших електростанцій, ЛЕП.	Учні повинні знати: - про структуру паливно-енергетичного комплексу та його компоненти; - основні райони видобутку вугілля, нафти та газу; - про типи електростанцій, їх відмінність. Учні повинні вміти: - розповідати про розвиток вугільної, газової та нафтової промисловості на території України; - показувати на карті найбільші електростанції; - уміння пояснювати причини основних екологічних проблем комплексу; - позначати на контурній карті основні родовища паливних ресурсів України, нафто - та газопроводів, найбільших електростанцій, ЛЕП.	Розвиток пам'яті, логічного мислення. Розвиток самостійного мислення під час розв'язання практичних завдань, вправ з картою. Розвиток вміння встанавлювати причиново-наслідкові зв’язки. Розвиток пам’яті, просторової уяви при роботі з контурною картою.
		Металургійний комплекс Структура комплексу. Умови для розвитку чорної металургії. Географія чорної металургії України. Великі комбінати Придніпров’я, Криворіжжя, Приазов’я, Донбасу. Кольорова металургія. Особливості виробництва. Географія кольорової металургії. Екологічні проблеми металургії. Практичні роботи 1. Складання схеми зв’язків між великими родовищами корисних копалин і промисловими центрами. 2. Позначення на контурній карті районів чорної та кольорової металургії.	Учні повинні знати: - про структуру металургійного комплексу; - чинники, які сприяють розвиткові металургійної промисловості в Україні; - територіальне розміщення підприємств чорної та кольорової металургії, особливості виробництва. Учні повинні вміти: - пояснювати наслідки впливу металургійної промисловості на навколишнє середовище; - встанавлювати зв’язки між великими родовищами корисних копалин і промисловими центрами; - показувати на карті розташування великих металургійних комбінатів.	Розвиток пам'яті, причиново-наслідкового мислення. Розвиток монологічного мовлення під час роботи з картою.
		Машинобудівний комплекс Провідна роль комплексу. Структура. Взаємозв’язок з іншими галузями. Розміщення та географія виробництва обладнання для різних галузей народного господарства. Практичні роботи 1. Складання схеми взаємозв’язків машинобудівного комплексу з іншими галузями народного господарства. 2. Позначення на контурній карті центрів машинобудування.	Учні повинні знати: - роль машинобудівного комплексу в економіці України; - найважливіші галузі машинобудування, їх територіальне розміщення; - міжгалузеві та внутрішньо-галузеві зв'язки машинобудування. Учні повинні вміти: - уміння показувати на карті центри машинобудування; - встановлювати зв'язки машинобудівного комплексу з паливно-енергетичним.	Розвиток причиново-наслідкового мислення. Розвиток уваги, просторового мислення.
		Хімічна промисловість Значення галузі. Сировинна база. Стислий аналіз географії хімічної промисловості. Виробництво мінеральних добрив. Хіміко – фармацевтична промисловість. Основні райони хімічної промисловості: Донбас, Придніпров’я, Прикарпаття. Екологічні проблеми районів з розвинутою хімічною промисловістю. Практичні роботи 1. Позначення на контурній карті центрів хімічного виробництва. 3. Складання плану природоохоронних заходів.	Учні повинні знати: - про сировинну базу хімічної промисловості; - територіальне розміщення центрів хімічного виробництва; Учні повинні вміти: - уміння пояснювати значення галузі для розвитку народного господарства - показувати на карті райони хімічної промисловості; - розкривати причини та наслідки екологічних проблем у районах із розвинутою хімічною промисловістю.	Розвиток пам'яті та причиново-наслідкового мислення при виконанні завдань з картами. Розвиток логічного мислення, уміння самостійно встановлювати причиново-наслідкові зв'язки.
		Лісова, деревопереробна та целюлозно – паперова промисловість Склад галузі. Райони заготівлі лісу. Географія деревопереробної промисловості. Меблева промисловість. Раціональне використання відходів деревини. Проблеми охорони природи та перспективи розвитку галузі.	Учні повинні знати: - склад галузі; - територіальне розміщення центрів лісової промисловості; - призначення целюлозно-паперової промисловості та основних перспектив її розвитку. Учні повинні вміти: - обґрунтовувати розташування лісової промисловості в окремих регіонах України; - показувати райони заготівлі лісу на території України; - розповідати про раціональне використання відходів деревини.	Розвиток уяви, пам'яті при роботі з картами. Розвиток уміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки. Розвиток монологічного мовлення.
		Промисловість будівельних матеріалів Структура. Значення галузі. Розміщення підприємств з виробництва цегли, цементу, залізобетонних конструкцій, скла. Практичні роботи Позначення на контурній карті центрів промисловості центрів промисловості будівельних матеріалів.	Учні повинні знати: - структуру галузі; - значення промисловості будівельних матеріалів для господарства України. Учні повинні вміти: - показувати на карті центри розміщення підприємств із виробництва цегли, цементу, залізобетонних конструкцій, скла на території України.	Розвиток просторового мислення під час роботи з картою.
		Сільське господарство України Агропромисловий комплекс України. Галузі спеціалізації сільського господарства. Рослиництво. Значення меліорації.Тваринництво. Заготівля, збереження, транспортування та переробка сільськогосподарської продукції. Харчова промисловість. Практичні роботи Складання схеми структури сільського господарства України.	Учні повинні знати: - про основні галузі сільського господарства; - розташування основних компонентів агропромислового комплексу в України, своєї області; - роль переробної промисловості у сільському господарстві. Учні повинні вміти: - пояснювати причини збору, збереження, транспортування сільськогосподарської продукції на переробні підприємства. - встановлювати причиново-наслідкові зв'язки між галузями сільського господарства та відповідними агропромисловими комплексами	Розвиток причиново-наслідкового мислення учнів. Розвиток аналітичного мислення учнів. Розвиток логічного мислення учнів.
		Транспорт та економічні зв’язки Види транспорту. Залізничний транспорт, його роль. Головні магістралі і залізничні вузли. Морський транспорт. Найбільші порти. Види вантажів. Експортні та імпортні вантажі. Річковий транспорт. Автомобільний транспорт. Повітряний транспорт. Трубопровідний транспорт. Магістральні нафто- і газопроводи. Зовнішні та внутрішні зв’язки, роль їх у формуванні народногосподарського комплексу України. Міжнародні економічні зв’язки. Практичні роботи Визначення за картою основних залізничних вузлів, важливих річкових та морських портів. “Подорож” за картою основними автомобільними магістралями України.	Учні повинні знати: - основні види транспорту; - роль транспорту у формуванні народногосподарського комплексу України. Учні повинні вміти: - пояснювати причини і можливості розвитку транспортної мережі на території України; - показувати на карті великі транспортні вузли; - обгрунтувати вплив широкої транспортної мережі на міжнародні транспортні зв’язки.	Розвиток пам'яті, уваги при роботі з картою. Розвиток уяви, пам'яті.
		Комплекс виробництва промислових товарів народного споживання та сфери послуг Легка промисловість. Галузева структура. Розміщення підприємств текстильного виробництва. Швейна, обувна, трикотажна та галантерейна промисловість. Виробництво товарів культурно – побутового та господарського призначення. Практичні роботи Виготовлення альбому “Продукція легкої промисловості”.	Учні повинні знати: - про структуру галузі; - розміщення підприємств текстильного виробництва на території України. Учні повинні вміти: - пояснювати значення легкої промисловості в господарстві України й житті громадян; - характеризувати виробництво товарів культурно-побутового та господарського призначення.	Розвиток уміння узагальнювати та систематизувати інформацію. Розвиток логічного мислення, зорової пам’яті шляхом виготовлення альбому.
		Своя область Положення на карті, кордони. Історія утворення області. Основні форми поверхні. Корисні копалини. Клімат (на основі власних спостережень, аналізу календарів погоди). Ріки та озера області, їх господарське використання Рослинний та тваринний світ. Екологічні проблеми, охорона природи. Населення, його склад. Промисловість, її провідні галузі. Особливості природних умов розвитку сільського господарства. Рослинництво та тваринництво, їх спеціалізація. Транспорт. Перспективи розвитку своєї області. Обласний центр, великі міста, населений пункт, де живуть і навчаються учні. Екскурсії до місцевих водоймищ, місць добування та переробки корисних копалин, на промислове чи сільськогосподарське підприємство для ознайомлення з трудовою діяльністю населення. Практичні роботи Складання тематичних альбомів, що відображають істотні особливості своєї області.	Учні повинні знати: - географічне положення своєї області та історію її утворення; - про основні форми поверхні; - фактори, що визначають клімат області; - типових представників рослинного і тваринного світу; - про кількість населення області та, його національний склад; - особливості розвитку народного господарства області; - основні види транспорту та пояснювати причини і можливості розвитку транспортної мережі на території області; - причини екологічних проблем, та основні шляхи їх вирішення. Учні повинні вміти: - визначати географічне положення області по карті; - складати фізико-географічну характеристику своєї місцевості; - визначати основні шляхи охорони природних багатств області.	Розвиток процеси аналізу і синтезу у встановленні географічного положення області по карті. Розвиток усного монологічного мовлення. Розвиток зорової пам’яті та логічного мислення. Розвиток логічного мислення, пам'яті при аналізі календаря погоди. Розвиток причиново-наслідкового мислення при вирішенні пізнавальних завдань. Розвиток уміння узагальнювати та систематизувати інформацію.

1. Баранский Н.Н. Методика преподавания экономической географии.- М.: Учпедгиз, 1960. - 451 с.

2. Буданов В.П. Карта в преподавании географии.- М.: Учпедгиз, 1948.- 138 с.

3. Гамезо М.В., Ломов Б.Ф., Рубахин В.Ф. Психологические проблемы переработки знаковой информации. М.,1977.

4. Герасимова Т.П. Основы методики обучения начальному курсу физической географии.- М.: Педагогика, 1978.- 120 с.

5. Герасимова Т.П., Коринская В.А. Методы и формы организации обучения географии.- М.: Просвещение, 1964. - 223 с.

6. Грузинская В.А. Методика географии для вспомогательной школы.- М.: Учпедгиз, 1949.- 224 с.

7. Даринский А.В. Методика преподавания географии.- М.: Просвещение, 1975. - 391 с.

8. Дорн В., Ян В. Формирование представлений и понятий при обучении географии: Пер. с нем.- М.: Педагогика, 1970.-240 с.

9. Липа В.О., Одинченко Л.К. Вивчення географії України в допоміжній школі/ Дефектологія, №2, 1998, К. - С. 11-14.

10. Липа В.О., Одинченко Л.К. Вивченння економічної та соціальної географії України в допоміжній школі/ Дефектологія, №4, 1998. - К. - С. 33-35.

11. Липа В.О., Одинченко Л.К. Географія України. Підручник для 9 класу допоміжної школи.– К.: Благовіст, 2004.- 175с.

12. Пороцкая Т.И. Обучение географии во вспомогательной школе.- М.: Просвещение, 1977.- 159 с.

13. Синев В.Н., Стожок Л.С. Коррекционная работа на уроках естествознания и географии во вспомогательной школе.- Киев: Рад. школа, 1977.- 88 с

Досить часто аналітики до затрат відносять те, що знижує можливість досягнення цілей проекту, а до вигід — те, що сприяє їх досягненню. Однак такий підхід зумовлює появу проблеми визначення цілей для кожного учасника проекту. Для приватних компаній або державних корпорацій основною гою є максимізація прибутку, але разом з тим вони мають й інші важливі цілі. Наприклад, вони можуть бути заінтересовані у диверсифікації своєї діяльності, що дасть змогу знизити власний ризик. Для суспільства в цілому основною метою є підвищення суспільного добробуту, але воно дбає і про розподіл доходу, збільшення кількості робочих місць для зниження рівня безробіття, посилення регіональної інтеграції або забезпечення національної безпеки.

Для більшості країн підвищення доходу є найважливішим завданням будь-якої ініціативи в економічній галузі, а примноження національного доходу— метою національної економічної політики. Отже, у даній системі економічного аналізу все. знижує національний дохід, вважається затратами, а все. що його підвищує, — одами.

У проектному аналізі розрізняють явні і неявні вигоди і затрати.

Явними називають матеріальні вигоди (затрати, обумовлені зменшенням збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких, правило, очевидна, що дозволяє досг.ть легко визначити їх фінансове значення, вичай явні затрати і вигоди використовують для розрахунків фінансового аналізу проекту, оскільки вони базуються на оцінні вигід і затрат з урахуванням ринкових

До неявних вигід (затрат) належать побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект. Вони пов'язані, як правило, з економічними або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер. Неявні вигоди затрати) обов'язково відображаються в економічній оцінці проекту, коли його:вабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому. Для оцінки вигід і затрат >чки зору економічного аналізу бажано використовувати альтернативну вартість ресурсів і продукції.

Методика оцінки неявних вигід і затрат передбачає застосування таких прийомів:

визначення цін товарів і послуг споріднених ринків, на яких дані неявні вигоди затрати мають кількісний вимір. Наприклад, для оцінки незручностей, що викликані шумом та забрудненням автомагістралі можна використовувати ціни на ринку житла;

непряма оцінка, або оцінка цін товарів гіпотетичного ринку, що полягає в опитуванні людей, яких стосується проект, чи були б вони готові заплатити (за отримання вигоди або усунення затрат) або одержати компенсацію (за відмову від вигід або за затрати), якби існував ринок для даних неявних вигід або затрат;

максимальна — мінімальна величина — визначення кількісної величини неявних затрат, яку вигоди повинні перебільшити. Наприклад, можна оцінити витрати на очищення забруднених вод, а потім вирішити, чи перевищуватимуть годи цю суму затрат.

Неявні вигоди і затрати досить часто супроводжують проекти із зовнішніми ефектами. Такі побічні витрати оцінюються або:

1)за величиною мінімальної компенсації, яку вони вимагали б для того, щоб відновити попередній рівень добробуту без даного зовнішнього ефекту;

2) за тією максимальною сумою, яку вони готові заплатити, щоб припинити й зовнішній ефект. Вибір такого підходу залежить від того, чи має право підприємство забруднювати воду взагалі або до певного рівня, чи мають мешканці абсолютне право користуватися цілком незабрудненою водою, а також чи існує нормативна база для компенсації населенню збитків.