КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Перелік контрольних запитань з курсу “Екологія”
Методи контролю
1. Поняття Екології. Екологія як наука та навчальна дисципліна. 2. Екологія як навчальна дисципліна, її взаємозв’язок з іншими навчальними дисциплінами. 3. Освіта і виховання в галузі охорони довкілля. Диференціація екологічної освіти у вищих навчальних закладах освіти України. 4. Екологічна етика та гуманізм. Джерела екологічної етики. 5. Історія та перспективи екологізації суспільства. Зміна економічних пріоритетів екологічними. 6. Антропогенний вплив як екологічний фактор. 7. Екосистеми та умови їх існування, як базові дефініції екології. 8. Види факторів навколишнього природного середовища, їх класифікація. Абіотичні та біотичні фактори. 9. Конституційні засади державної (регіональної) політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів. 10. Зовнішні та внутрішні екологічні функції держави. 11. Охорона та використання довкілля як сфера практичної діяльності для правознавців. 12. Функції правоохоронних органів в галузі охорони довкілля. 13. Нормативне регулювання охорони та використання навколишнього природного середовища. 14. Поняття та особливості нормативних актів, що регулюють відносини по охороні та використанню довкілля: їх система. 15. Конституційні екологічні норми, їх зміст. 16. Загальна характеристика законодавства, що регулює суспільні відносини в сфері екології. 17. Право громадян на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище. Його реалізація. 18. Екологічні права та обов’язки громадян. 19. Право громадян на доступ до екологічної інформації. 20. Природні ресурси Землі як обмежуючий фактор розвитку людства. 21. Раціональне використання та охорона земель. 22. Тваринний світ, збереження біорізноманіття. Мисливство та рибальство. 23. Охорона, використання та відтворення рослинного світу та лісів. 24. Збереження водного фонду України. 25. Охорона та використання надр. Корисні копалини, як вичерпні природні об’єкти. 26. Екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря. 27. Охорона та використання рекреаційних ресурсів. 28. Червона книга України. Зелена книга України. 29. Екологічні проблеми урбанізації. 30. Обмеження негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище. 31. Охорона навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту. 32. Охорона довкілля в агропромисловому комплексі. 33. Екологічна безпека в енергетиці та ядерній галузі. 34. Енергозбереження та альтернативні джерела енергії. 35. Збереження, раціональне використання та відтворення природних ресурсів при здійсненні військової діяльності і конверсії військово-промислового комплексу. 36. Запобігання аваріям, катастрофам та надзвичайним екологічним ситуаціям. 37. Реагування та ліквідація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. 38. Економічний механізм природокористування. 39. Класифікація основних впливів на довкілля та шляхи їх мінімізації. 40. Співвідношення екологічних і економічних вимог. 41. Стан довкілля і здоров’я населення. 42. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище та екологічна експертиза. 43. Інтеграція стратегічної екологічної оцінки в секторальну політику держав. 44. Концепція збалансованого використання і відновлення природних ресурсів (сталий розвиток). 45. Історія розвитку поглядів на проблему взаємовідносин у системі “людина – суспільство – природа”. 46. Вчення В.І.Вернадського про біосферу. Ноосфера як нова стадія еволюції біосфери. 47. Сучасні екологічні сценарії і прогнози. Характеристика екологічних проблем сучасності. 48. Контроль за використанням генетично-модифікованих організмів та біобезпека. 49. Міжнародне співробітництво з питань зміни клімату. 50. Міжнародне співробітництво з питань збереження озонового шару. 51. Екологічна політика Європейського Союзу, СНД, міжнародних організацій та органів. 52. Екологічна діяльність міжнародних та національних неурядових організацій. 53. Участь України у вирішенні екологічних проблем на міжнародному рівні. 54. Попередження транскордонного забруднення довкілля. 55. Попередження міжнародної торгівлі зникаючими та тими, що знаходяться під загрозою зникнення видами флори і фауни. 56. Глобальна екологічна мережа: проблеми створення і функціонування. 57. Проблеми забруднення довкілля внаслідок збройних конфліктів. 58. Екологічні проблеми освоєння космосу. 59. Бідність і екологія: взаємозв’язок проблем та шляхи їх вирішення. 60. Екологічні проблеми глобалізації.
8. Розподіл балів, які отримують курсанти, слухачі, студенти з При розрахунку успішності курсантів (студентів, слухачів) з кожного модулю враховуються такі види робіт: аудиторна робота (семінарські, практичні, лабораторні тощо); самостійна та індивідуальна роботи (виконання домашніх завдань, ведення конспектів першоджерел та робочих зошитів, виконання розрахункових завдань, підготовка рефератів, наукових робіт, публікацій, розроблення спеціальних технічних пристроїв і приладів, моделей, комп’ютерних програм, виступи на наукових конференціях, семінарах та інше); модульний контроль (виконання тестів, контрольних робіт з конкретного модулю або в іншому вигляді передбаченому в робочій навчальній програмі дисципліни). Вони оцінюються за національною системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Результат аудиторної роботи за конкретний модуль розраховується як середньоарефметичне значення з усіх виставлених оцінок під час аудиторних занять цього модулю та виставляється викладачем у журналі обліку роботи академічної групи курсантів (студентів, слухачів) окремою графою.
Результат самостійної та індивідуальної роботи розраховується за такою ж формулою як і результат аудиторної роботи та виставляється викладачем у журналі обліку роботи академічної групи курсантами (студентами, слухачами) окремою графою. Курсант (студент, слухач), який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її. За 100-бальною шкалою максимальна кількість балів з вищезазначених видів робіт, які використовуються при розрахунку успішності курсантів (слухачів, студентів) з кожного модуля, становить: - аудиторна робота – 15; - самостійна та індивідуальна робота – 10; - модульний контроль – 25. Для переводу результатів вищевказаних видів робіт з національної системи оцінювання в 100-бальну вводиться такі коефіцієнти: - для аудиторної роботи – 3; - для самостійної та індивідуальної роботи – 2; - для модульного контролю – 5. Якщо курсант (студент, слухач) має за будь-який вид робіт оцінку «незадовільно», то ця оцінка помножається на коефіцієнт, який дорівнюється
Формула розрахунку балів з модулю
Підсумковий контроль Підсумкові бали з навчальної дисципліни визначаються як сума середньоарифметичного значення результатів засвоєння модулів та балів, набраних на підсумковому контролі (екзамені, заліку). Підсумковий модульний контроль (екзамен, залік) оцінюється за національною шкалою. Для переводу результатів, набраних на підсумковому контролі (екзамені, заліку) з національної системи оцінювання в 100-бальну вводиться коефіцієнт 10, таким чином максимальна кількість балів на підсумковому контролі (екзамені, заліку), які використовуються при розрахунку успішності курсантів (студентів, слухачів) становить 50.
Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни
Якщо дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів з семестровим контролем у формі підсумкового модульного контролю (екзамену чи заліку), то результат вивчення дисципліни в поточному семестрі визначається як середньоаріфметичне значення балів, набраних у поточному та попередньому семестрах».
Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни, яка вивчається протягом двох і більше семестрів В цьому розділі також повинні бути розроблені чіткі критерії оцінювання модулів (роботу на семінарських, практичних, лабораторних й інших аудиторних заняттях, виконання самостійних навчальних та індивідуальних творчих завдань, модуль-контролів за шкалою ЕСТS). Кафедра визначає вимоги до курсантів (студентів, слухачів) щодо засвоєння змісту модулів, а саме: кількість оцінок, яку він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні модулю. Наприклад:
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 263; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |