Кривої

ВИВЧЕННЯ МІНЛИВОСТІ У РОСЛИН. ПОБУДОВА ВАРІАЦІЙНОГО РЯДУ ТА ВАРІАЦІЙНОЇ

Методичні рекомендації до виконання роботи

Завдання 1. Підготуйтесь до роботи. Ознайомтесь з біологією і розведенням дрозофіли. (В теоретичному обґрунтуванні наведені короткі відомості з цих питань).

Завдання 2:

- Розгляньте під мікроскоп (лупу) нормальну форму дрозофіли. Зверніть увагу на колір та форму очей, довжину і будову крил, пігментацію тіла..

- Запишіть результати спостережень в таблицю.

- Розгляньте під мікроскоп (лупу) мутантну форму дрозофіли. Зверніть увагу на колір та форму очей, довжину і будову крил, пігментацію тіла..

- Запишіть результати спостережень в таблицю.

- У висновку зробіть спробу пояснити причини виникнення мутацій.

Таблиця 1. Ознаки нормальної та мутаційної форм дрозофіли:

Ознаки	Нормальна форма	Мутантна форма
1. Колір очей
2.Форма очей
3. Будова крил (наявність та відсутність, довжина, форма)
4. Пігментація тіла

Завдання 3. Схематично замалюйте нормальну та мутаційну форму дрозофіли.

	Мал. 1. Нормальна форма		Мал.2.Мутаційна форма

Висновок:___________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________

¨? Питання для самоперевірки вмінь:

1. Які особливості нормальної форми дрозофіли?__________________________

____________________________________________________________________

2. Який характер розщеплення ознаки при повному домінуванні?____________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Який характер розщеплення ознаки при неповному домінуванні?___________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які практичні аспекти аналізуючого схрещування?_______________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Яке успадкування називається незалежним?____________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

6.Яке успадкування називається зчепленим?_____________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

*7.В чому проявляється генетична суть гіпотези чистоти гамет?_____________

____________________________________________________________________

☻Дата …….

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №

Мета роботи: 1. Сформувати знання про модифікаційну мінливість.

2. Навчитись оцінювати ступінь і характер мінливості.

3. Ознайомитись із статистичними закономірностями модифікаційної мінливості.

4. Навчитись будувати модифікаційний ряд і графік мінливості досліджуваної ознаки.

Обладнання: 1.Гербарні зразки різних видів рослин (лавровишні).

2. Насіння зернових культур.

3. Лінійки

& Теоретичні відомості

Модифікаційна мінливість — масове явище: зміни стосуються не одного організму, а групи. Всю групу об'єктів, яка підлягає вивченню, називають генеральною сукупністю. Часто буває важко і навіть практично неможливо її дослідити. Тому вивчають частину особин — вибіркову сукупність, за якою дають загальну характе­ристику (вибірковий метод): вибірку слід брати з одно­рідного матеріалу і без спеціального підбору, тобто так, щоб вона відбивала генеральну сукупність. Модифіка­ційна мінливість залежно від характеру ознаки, що ва­ріює, буває якісна і кількісна.

При якісній мінливості різниця між об'єктами виражена якісним показником, який у одних об'єктів є, а в інших його немає, наприклад пилкові зерна життєздатні (фертильні) і нежиттєздатні (стерильні); рослини, уражені якоюсь хворобою, і неуражені і т. д. Кількість об'єктів з певною якісною ознакою звичайно виражають у процентах від загальної кількості.

Кількісна мінливість характеризується різною мірою вираженості ознаки. Вона поділяється на перервну (дис­кретну) і неперервну. У першої ознаки виражаються в ці­лих абстрактних числах, між якими немає переходів (кількість листків на рослині, кількість колосків у коло­сі і т. д.). У другої ознака, що варіює, вимірюється міра­ми, між якими можливі будь-які переходи (вага, довжи­на тощо). Об'єктивну характеристику кількісної мінли­вості можна дати лише при використанні статистичного методу дослідження: складання варіаційного ряду і обчислення його параметрів.

Окреме значення ознаки, що варіює, прийнято у ва­ріаційній статистиці називати варіанта (як і в підручни­ку домовимось позначати її через V). Число, яке озна­чає, скільки разів повторюється варіанта, називається частотою зустріваності варіанти—р. Сума всіх частот дорівнює кількості об'єктів у ряду і позначається через п. Основні показники ряду ознаки, що варіює — середнє арифметичне (ІІІ) і середнє квадратичне відхилення (σ). Середнє арифметичне

дає загальне уявлення про групу об'єктів, але воно не розкриває ступеня варіювання ознаки, що вивчається. Середні арифметичні можуть бу­ти однакові для двох груп об'єктів тоді, коли між ними є істотна різниця. Наприклад, середнє арифметичне чис­ло зернівок у колосі сорту А — 33,5 і сорту В — 33,5. Перше знайдено з даних, що варіювали в кількостізернівок від 29 до 39, а друге — за даними, що мали варію­вання від 25 до 45. Для характеристики варіювання сукупності об'єктів, за якими обчислювалось середнє арифметичне, використовується другий показник — се­реднє квадратичне відхилення. Формула середнього квад­ратичного:

σ = ∑P(V-M) ²

n, де

σ — квадратичне відхилення, або сигма;

р — частота повторюваності варіанти;

V — М — відхилення варіанти від се­реднього арифметичного;

(V — М)² — квадрат відхилення;

∑P(V-M)² — сума добутків частот на квадрати відхи­лень;

п — кількість об'єктів.

М – середня величина, - знак суми.

Будь-яка ознака при варіюванні практично відхиляється від середнього арифметичного в основному не біль­ше, ніж на 3 А (акстреми). Тому потрійне значення квадратичного відхилення прийнято вважати крайньою помилкою окре­мого спостереження. Шестикратне значення сигми (від —Зσ до + 3 σ) є амплітудою коливання ознаки, що ва­ріює. За цими двома основними показниками (М і σ) обчислюють інші статистичні величини — коефіцієнт ва­ріації і похибку середнього арифметичного.

Як уже зазначалося, модифікаційна мінливість — яви­ще масове. Якщо фенотипові виявлення генотипу в одній особині має випадковий характер і залежить від кон­кретних умов середовища, то ознаки, що варіюють у сукупності об'єктів, виявляють певну статистичну зако­номірність, характерну для багатьох випадкових явищ. Цю закономірність називають нормальним розподілом. Нормальним — тому, що вона в природі трапляється дуже часто.

Відповідно до нормального розподілу, середнє зна­чення ознаки зустрічається найчастіше. Чим ближче варіанта до середнього значення ряду, тим частіше во­на зустрічається, тобто є більша ймовірність її виник­нення. В міру відхилення від середнього значення в той чи інший бік, імовірність появи їх стає меншою. Отже, варіанти розподіляються по обидва боки від середнього арифметичного, як правило, симетрично.

Виконуючи лабораторну роботу, Ви легше засвоюєте статистичний метод дослідження і наочно переконаєтесь в закономірностях модифікаційної мінливості.

В ході лабораторної роботи можна дослідити один об'єкт і скласти загальний варіаційний ряд на підставі підсумовування даних усієї групи.

!Увага: особливості роботи полягає в тому, що варіаційний ряд, який складається із значної кількості екземплярі, наближається до нормального розподілу.

Дата добавления: 2015-05-23