Теми 14-19. Практична політологія

План

План

Тема 12. Політичні конфлікти і політичні кризи

Тема 11. Геостратегія і національна безпека України

Основні питання для самостійного вивчення:

1. Поняття геополітики та геостратегії.

2. Місце і роль України у сучасному геополітичному просторі світу: сутність геостратегії України, геостратегічний статус і вибір України, геостратегічні альтернативи і національна безпека України.

3. Проблеми національної безпеки України в умовах нового світового ладу: концепція національної безпеки; пріоритети національної безпеки України; структура національної безпеки; система забезпечення національної безпеки.

4. Геостратегічна вісь системи забезпечення національної безпеки України.

Визначення понять та термінів: геополітика, геополітичний простір, геостратегічний простір, геостратегічний статус, національні інтереси, стратегічні цілі, геостратегічні перспективи, національна безпека, новий світовий лад.

Питання для самоперевірки:

1. Дайте характеристику геополітичних особливостей України.

2. Яким чином геополітичний фактор впливає на зовнішню політику України?

3. У чому полягає сутність національних інтересів України?

4. Які існують загрози національній безпеці України?

5. Проаналізуйте досягнення української держави в галузі зовнішньої політики за роки незалежності.

Рекомендована література: Концепція (основи державної політики) національної безпеки України. – К., 1997; Бжезинский З. Великая шахматная доска (Господсво Америки и его геостратегические императивы).- М., 2006; Білорус О.Г., Лук’яненко Д.Г. Глобалізація і безпека розвитку. – К., 2001; Будкін В. В умовах “ширшої Європи”. Україна-ЄС: складні підсумки і можливі перспективи // Політика і час. – 2004. – №1; Василенко И.А. Политическая глобалистика. – М., 2003; Васильєва-Чекаленко Л. Україна в міжнародних відносинах. – К., 1998; Національна безпека України. – К.,1997.

1. Сутність політичного конфлікту.

2. Типологія політичних конфліктів.

3. Шляхи і способи вирішення політичних конфліктів.

4. Особливості політичних конфліктів в сучасній Україні.

Визначення понять і термінів:політичний конфлікт, методи регулювання конфлікту, тип політичного конфлікту, політична напруга, конфліктний потенціал, функції політичного конфлікту, політична боротьба, компроміс.

Підготовка до семінарського заняття потребує зосередження уваги на наступних проблемах:

§ поняття конфлікту як зіткнення та протиборства суб’єктів політичного процесу з метою реалізації своїх інтересів;

§ аналіз причин виникнення політичних конфліктів, в основі яких лежить боротьба за владу та використання її ресурсів;

§ визначення типології політичних конфліктів: зовнішньополітичні та внутрішньополітичні; дійсні, випадкові; приховані і штучні (К.Боулдінг). Порівняння типології політичних конфліктів К.Боулдінга з типологіями, які базуються на інших критеріях;

§ аналіз шляхів, механізмів, методів регулювання політичних конфліктів, а окремо – механізмів локалізації міжнаціональних конфліктів;

§ аналіз специфіки політичних конфліктів в сучасній Україні може бути здійснений при урахуванні: а) перехідного характеру сучасного українського суспільства, що обумовлює його високу конфліктність; б) тісного переплетінням економічних, соціальних, соціокультурних та політичних конфліктів; в) помилок, які були допущені при реформуванні українського суспільства.

Теми доповідей і рефератів:

1. Роль конфліктів у політичному процесі.

2. Методи вирішення конфліктів.

3. Конституційні основи та правові норми вирішення конфліктних ситуацій.

4. Прогнозування і діагностика політичних конфліктів.

5. Внутрішньополітична криза: стани виникнення та прояви.

Контрольні питання:

1. Дайте визначення політичного конфлікту?

2. Проаналізуйте характер етнополітичних конфліктів.

3. Які причини породжують політичні конфлікти та сприяють їх вирішенню?

4. Які основні функції політичного конфлікту?

Рекомендована література:

1. Бурлачук В. Десакралізація влади і сучасна політична криза в Україні //

Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007.- №3.

2. Валевський О.Л. Політичний конфлікт в сучасній Україні. – К., 1997.

3. Конфлікт у політичному житті сучасної України. – К., 1998.

4. Мацієвський В. Теорія конфлікту. – К., 1998.

5. Фельдман Д.М. Конфликты в мировой политике. – М., 2007.

Теми 13. Демократія як цивілізаційна цінність

1. Поняття демократії. Сучасні концепції демократії.

2. Громадянське суспільство і правова держава як основи демократії.

3. Загальні принципи і цінності демократії.

4. Демократичні права і свободи людини.

Визначення понять і термінів: демократія, безпосередня демократія, представницька демократія, громадянське суспільство, правова держава, групи інтересів, суверенітет народу, права людини, більшість, мажоритарна виборча система, пропорційна виборча система, змішана виборча система.

У сучасній політичній науці термін “демократія” має кілька значень: 1) основоположне – влада народу, “правління” народу, обране народом і для народу” (А.Лінкольн);

2) – форма устрою будь-якої організації, заснованої на рівноправній участі її членів в управлінні і прийнятті рішень за більшістю голосів; 3) – ідеал суспільного устрою, заснований на певній системі цінностей, певному світогляді (до складових цього ідеалу відносять свободу, рівність, справедливість, права людини та ін.);

4) – соціальний і політичний рух народовладдя, здійснення демократичних цінностей та ідеалів.

Аналізуючи сучасні концепції демократії, необхідно дати визначення критеріїв демократії, охарактеризувати типи концепцій демократії: колективістські та конкурентні; розкрити, як представлена конкурентна демократія у її сучасних концепціях: традиційно-ліберальній, плюралістичній, елітарній, партиципальній.

Зробити характеристику і аналіз громадянського суспільства і правової держави як основ демократії.

Характеризуючи демократичні перетворення в Україні за тринадцять років її незалежного існування, простежити реалізацію загальних принципів і цінностей демократії в суспільному житті, вказати на досягнення та проблеми.

Теми доповідей і рефератів:

1. Різновиди традиційних форм демократії в історії українського суспільства.

2. Критерії розвитку демократії.

3. Дискусія щодо шляхів подальшої демократизації українського суспільства.

Контрольні питання:

1. Охарактеризуйте сутність і зміст терміна “демократія”.

2. Дайте характеристику основних форм демократії. Визначте їх сильні та слабкі сторони.

3. Визначте основні ознаки класичної ліберальної демократії.

4. Зробіть порівняльний аналіз сучасних теорій демократії.

5. Зробіть аналіз основних передумов переходу до демократії.

Рекомендована література:

1. Арон Р. Демократия и тоталитаризм. – М., 1993.

2. Громадянське суспільство у світовому та українському вимірах. Матеріали засідання Дискусійного клубу української науково-педагогічної інтелігенції. – 22 листопада 2002 р. – К., УАЗТ, 2002. – 68 с.

3. Даль Р. Введение в теорию демократии. – М., 1998.

4. Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994. – Т.1–2.

5. Токвиль А. Демократия в Америке. – М., 1994.

6. Філп М. Політична корупція, демократизація і реформа // Політична корупція перехідної доби. – К., 2004.

ТЕМИ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ КУРСУ

Колоквіум

Основні питання для вивчення:

1. Вибори та виборчі системи.

1.1. Поняття виборів та їх місце у формуванні та функціонуванні демократичної держави.

1.2. Типи виборчих систем.

1.3. Технологія виборчих кампаній.

1.4. Інформаційно-аналітичне супроводження виборчої кампанії.

2. Політичний менеджмент та маркетинг.

Поняття «політичний менеджмент».

Технологія прийняття політичного рішення.

Політичне життя суспільства як об’єкт рекламної діяльності.

3. Політичне прогнозування.

Можливості, межі, техніка, методика та процедури прогнозування в політиці.

Основні типи та напрямки політичного прогнозування.

Політичний ризик у діяльності суб’єктів політики.

Визначення понять та термінів: вибори, виборчі системи, політичні технології, політичний менеджмент, політичне рішення, політичний ризик, політичний маркетинг, політичне прогнозування, засоби масової інформації (ЗМІ).

Питання для самоперевірки:

1. Пропорційна виборча система сприяє:

а) збереженню існуючої кількості політичних партій;

б) зменшенню існуючої кількості політичних партій;

в) зростанню існуючої кількості політичних партій;

г) взагалі не впливає на ці процеси.

2. Чим визначається склад і електорат партій?

3. Розкрийте суть і співвідношення понять: „політичне прогнозування”, „футурологія”, „передбачення”, „політичне управління”.

4. Прокоментуйте вислів досвідченого політичного і державного діяча У. Черчілля: „Було б помилково дивитись далеко вперед”.

5. Що є об’єктом внутрішньополітичного і зовнішньополітичного прогнозування?

6. Чим відрізняється нормативний прогноз від пошукового прогнозу?

7. Найбільш перспективним методом наукового прогнозування в політичній сфері є:

а) екстрапомилка; б) історична аналогія;

в) сценарії майбутнього; г) моделювання; д) експертні оцінки.

8. Проаналізуйте основні методи виборчої інженерії, що застосовувалися в Україні під час виборчих кампаній.

9. Розкрийте особливості менеджменту в різних сферах людської діяльності.

10. Сформулюйте основні вимоги до організації роботи правлячої команди.

11. Беручи за основу діяльність найпопулярніших українських політичних лідерів, обгрунтуйте перемогу одного з них на майбутніх політичних президентських виборах.

12. Яким є механізм прийняття політичного рішення?

13. Які особливості ЗМІ дають підстави вважати їх однією з гілок влади („четвертою владою”)?

14. Наскільки незалежними є українські ЗМІ наприкінці ХХ – початку ХХІ ст.?

Рекомендована література: Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент. – К., 1996; Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, практика. – К., 2000; Варій М.Й. Психологія та виборчі технології. – Львів, 2002; Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики. – К., 2001; Закон України „Про вибори народних депутатів” // Голос України. – 25 жовтня, 1997; Горбатенко В. Принципи, методи і основні стани політичного прогнозування // Людина і політика. – 2003. - № 5; Кочубей М. Виборчі технології як механізм досягнення політичного результату // Людина і політика. – 2003. - № 4; Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование. – М., 2002; Ребкало В.А. Політична аналітика та прогнозування. Навч. посіб. – К., 2002; Рябов С.Г. Політичні вибори. – К., 1998; Телешун С.О. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації. Курс лекцій. – К., 2001; Політологія. Навчально-методичний комплекс / За ред. Ф.М. Кирилюка. – К., 2004; Юрій М. Основи політології. – К., 2004.

Дата добавления: 2015-05-23