Моделі фінансових відносин у суспільстві

Вивчаючи дане питання, слід зазначити, що вибір фінансової моделі – це вибір шляху розвитку суспільства. Розподіл і перерозподіл ВВП може здійснюватись за різними схемами, згідно з якими й будуються моделі фінансових відносин у суспільстві. Моделі розрізняються за двома ознаками:

1) за послідовністю розподілу ВВП:

§ ринкової економіки;

§ адміністративної економіки.

Модель ринкової економіки є основною, вона пройшла значний шлях розвитку й домінує у світі. Щодо її суті, то спочатку вартість реалізованого національного доходу розподіляється між тими, хто зайнятий у його створенні. Це власники засобів виробництва, котрі отримують прибуток, і робітники і службовці, яким виплачується заробітна плата. Характерна ознака моделі полягає в тому, що держава отримує свої доходи насамперед на основі перерозподілу національного доходу.

Сутність моделі адміністративної економіки, яка застосовувалась у колишньому СРСР та інших соціалістичних країнах, полягає в тому, що переважна частина національного доходу одразу централізувалась у бюджеті та виключалась із розподільних відносин. Характерною ознакою є те, що переважну частину своїх доходів держава отримує в процесі первинного розподілу національного доходу.

2) за рівнем державної централізації ВВП у рамках фінансовї моделі ринкової економіки:

§ американську;

§ західноєвропейську модель;

§ скандинавську модель.

Американська модель характеризується незначним рівнем бюджетної централізації – 25-30%. Фінансове втручання в економіку зведене до мінімуму. У соціальній сфері забезпечуються тільки ті верстви населення, які не в змозі обійтися без державної допомоги. Модель створює максимальну фінансову стимуляцію: з одного боку, вона дає можливість заробляти, з іншого вимагає цього. Це досить жорстка і жорстока модель, але вона водночас і високоефективна, оскільки заснована, по суті, на примусовій фінансовій стимуляції.

Західноєвропейська модель характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті – 35-45%. Сутність моделі зводиться до паралельного функціонування державних і комерційних установ у соціальній сфері.

Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП – 50-60%. Вона характеризується розгалуженою державною соціальною сферою як у галузі освіти, так і охорони здоров'я. Вона створює клімат упевненості й соціальної врівноваженості. Однак така модель можлива тільки за умов високого рівня ВВП на душу населення та високого рівня культури й свідомості народу, відповідного ставлення до праці й поваги до державного сектора.

Дата добавления: 2015-05-23