Загальні технології соціально педагогічної діяльності

Розділ 2

Глава 3. Технології індивідуальної та групової соціально-педагогічної роботи

1. Індивідуальна соціально-педагогічна робота, орієнтована на вирішення проблем суб'єкта Індивідуальна соціальна робота - метод, спрямований на надання допомоги індивідам і сім'ям у розв'язанні психологічних, міжособистісних, соціоекономічних проблем шляхом особистісної взаємодії з клієнтом. Цей метод дозволяє враховувати особливості розвитку, фізичного і духовного стану, рівень підготовки, інтереси і потреби, життєвий досвід клієнта. Індивідуальна соціальна робота -одна з найпоширеніших форм діяльності соціального працівника і соціального педагога. Ґрунтується на результатах систематичного вивчення клієнтів у ході спостереження, аналізу їхньої життєдіяльності, соціальної активності, працездатності, запитів та інтересів.

У практичній соціальній роботі прийнято визначати, що технологічний процес індивідуальної роботи повинен складатися з трьох основних етапів.

Перший етап - оцінка реальної ситуації. Основний принцип дій спеціаліста полягає в тому, щоб допомогти клієнту визначитися і з'ясувати для себе реальний стан справ з його проблемною ситуацією, а також побачити невикористані до цього часу можливості вирішення своїх проблем.

Другий етап - визначення до чого прагне клієнт, яких результатів він чекає. Основний принцип дій спеціаліста полягає в тому, щоб допомогти клієнту зрозуміти, усвідомити для себе, чого він прагне досягти, тобто визначитися.і цілями і задачами звернення за допомогою, насамперед, з'ясування для себе характер, проблемної ситуації і можливостей, які він не використав.

Третій етап - соціальна дія. Основний принцип дій спеціаліста на цьому етапі полягає в тому, щоб допомогти клієнту діяти у відповідності з поставленими цілями і реально досягти того, чого він прагне.

Всі три стадії за своєю суттю когнітивні, тобто пізнавальні. Техніка складається зі спілкування і планування дій. А спілкування повинно привести до дій. У процесі такої діяльності важливим є взаємодія двох учасників процесу індивідуальної роботи. Такий контакт визначається фазами взаємодії клієнта і спеціаліста:

Перша фаза. Усвідомлення проблемної ситуації і невикористаних можливостей. Вона поділяється на три етапи.

Перший етап. З'ясування ситуації. Основна мета: допомогти клієнту розповісти про свою ситуацію більш ясно і чітко. Сенс цього етапу в тому, щоб відверто обговорити ситуацію, в яку потрапив клієнт. Для успішного початку цього етапу, спеціаліст повинен уміти з самого початку встановити відповідні відносини зі своїм клієнтом.

Другий етап. Пошук і знаходження особистісних недоліків клієнтів. На цьому етапі завдання спеціаліста полягає в тому, щоб допомогти клієнту розкритися, побачити в собі різноманітні слабкості і слабкі місця, які заважають йому реально оцінити свої проблеми, невикористані до цього можливості.

Третій етап. Пошук варіантів досягнення мети. Основне завдання в роботі спеціаліста полягає в тому, щоб допомогти клієнту «працювати» зі своєю проблемою, визначити суперечливі питання, можливі наслідки, варіанти різноманітних можливостей, які б сприяли змінам у житті. При проходженні кожного етапу соціальний працівник постійно повинен активізувати дії клієнта та стимулювати його потенційні можливості, спонукати клієнта до активності. Клієнт повинен бути активним не тільки під час бесід із соціальним педагогом, але й у повсякденному житті. Мета надання допомоги: досягнення конструктивних змін в житті клієнта.

Друга фаза. Розробка плану дій. Під час цієї фази клієнт має справу з тим, що він би хотів отримати в результаті спільної роботи зі спеціалістом, тобто з гіпотетичними результатами виходу з проблемної ситуації.

Перший етап. Розробка можливих варіантів подій. Завдання спеціаліста на даному етапі в тому, щоб допомогти клієнту побачити широкий спектр можливостей, які можуть відкритися перед ним у майбутньому.

Другий етап. Переведення можливостей у реальну мету. Основне завдання дій спеціаліста складається в тому, щоб допомогти клієнту вибрати найбільш реальні потенційні перспективи і перетворити їх у дійсну мету.

Третій етап. Розробка програми конструктивних змін. На цьому етапі роль соціального працівника є визначальною, але у повній мірі з дієвістю та активністю самого клієнта.

Основне завдання дій спеціаліста полягає в тому, щоб допомогти клієнту визначитися зі спонукальними мотивами, які допоможуть йому реально захотіти досягти намічених результатів.

Якщо ця фаза завершується успішно, тоді клієнт чітко уявляє собі, чого він бажає, чого він прагне досягти, в якому напрямку йому йти, навіть якщо він поки і не знає, як конкретно повинен діяти.

Фаза третя. Визначення стратегії конкретних дій. Ця фаза пов'язана з відповіддю на запитання: «Як досягти бажаного?»

Перший етап. Оцінка стратегій. Основне завдання дій спеціаліста на цьому етапі полягає в тому, щоб допомогти клієнту розкрити перед собою карти з маршрутом шляхів до поставленої раніше мети.

Другий етап. Вибір найкращих варіантів дій. Основне завдання дій спеціаліста складається в тому, щоб допомогти клієнту вибрати такі варіанти дій, які б оптимально відповідали його можливостям, як внутрішнім, так і зовнішнім. Для вибору найбільш перспективних варіантів стратегії важливішою умовою є реалізм. Оцінювання можливостей та реальної ситуації повинно здійснюватись соціальним працівником з клієнтом покроково та детально.

Третій етап. Приведення в дію стратегії. Основне завдання дій спеціаліста на цьому етапі полягає в тому, щоб допомогти клієнту сформулювати докладний план дій, спрямованих на здійснення поставленої мети. Ключовим моментом цього етапу є відповідальність і самодисципліна. Після проходження останнього етапу може виникнути необхідність у корегуванні плану. Досвідчений спеціаліст повинен допомогти клієнту побачити і усвідомити складність шляху, який йому потрібно здолати, ті труднощі, з якими він може зустрітися та все таки побачити перспективу у початій справі.

Інше завдання спеціаліста на цьому етапі складається з того, щоб здійснити всебічну підтримку першим активним діям клієнта, його вибору. В реальній практиці фази, етапи можуть накладатися один на другий. Інколи, вже після того, як вже були визначені цілі, виникають нові обставини, і тоді потрібно повертатися на етап аналізу проблемної ситуації.

І останнє: підведення підсумків та оцінка якості процесу здійснення допомоги. Оцінка повинна даватися як спеціалістом, так і самим клієнтом. На завершення треба проаналізувати, яким чином людина реагує на завершення стосунків, як клієнт буде обходитись без допомоги соціального педагога чи соціального працівника. Заплановане завершення повинно бути достатньо тривалим, щоб подолати негативні емоції клієнта. Клієнт не повинен почувати себе покинутим. У деяких випадках соціальний педагог зустрічається з колишнім клієнтом через деякий час, аби пом'якшити перехідний період. Соціальний педагог у деяких випадках повинен проінформувати клієнта стосовно членства у групах самодопомоги та підтримки або навіть і ввести його до складу такої групи.

Не завжди процес індивідуальної роботи проходить одне коло. Наприкінці запланованої роботи може виникнути інша проблема, і соціальний педагог зобов'язаний продовжити співпрацю з клієнтом. Ситуація може мінятися, і тоді виникає потреба повернутися на попередню фазу і переглянути прийняті рішення. Нарешті, в процесі роботи актуальність запланованої мети може зникнути. Цей факт яскраво свідчить про те, що в соціально-педагогічній діяльності сам процес індивідуальної роботи є набагато важливішим за результат.

Дата добавления: 2015-05-23