Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Заходи боротьби з забрудненнями атмосфери. 1 страница




ВСТУП

ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНИЙ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

З ДИСЦИПЛІНИ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ

спеціальність 5.10010201 «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва»

5.10010102 «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комплексі»

 

Викладачі Царенко О.Д., Кабак Н.В..

 

Укладачі: Царенко Олена Дмитрівна, викладач хімії, біології, основ екології, спеціаліст першої категорії.

Кабак Наталія Валентинівна, викладач біології та основ екології,

спеціаліст вищої категорії.

 

Рецензент: Красноштан Людмила Миколаївна,.

Методичні рекомендації розроблено з метою полегшення набуття та закріплення знань студентів шляхом самостійної роботи над програмним матеріалом. Містить питання, які виносяться на самостійне опрацювання, завдання для розв’язання поставлених питань та тестові завдання для самоконтролю знань з основ екології, список рекомендованої літератури, якою студенти можуть користуватися в ході виконання самостійної роботи.

Методичні рекомендації розроблено відповідно діючої програми 2011 року з основ екології для студентів других курсів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів базової загальної середньої освіти.

ЗМІСТ КОМПЛЕКСУ

1. Методичні рекомендації для забезпечення самостійної роботи ………4

1.1. Вступ (пояснювальна записка)……………………………………….5

1.2. Тематичний план самостійної роботи ………………………………7

1.3. Список рекомендованої літератури………………………………….8

1.4. Програма самостійної роботи студентів…………………………….9

1.5. Методичні рекомендації……………………………………………...11

2. Завдання для контрольної роботи з тем, винесених на самостійне опрацювання……………………………………………………………….55

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ВНЗ «Кіровоградський технікум механізації сільського господарства»

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора з

навчальної роботи

____________О.Г.Маменко

«___»____________2014 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ»

спеціальність 5.10010201 «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва»

5.10010102 «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комплексі»

 

Викладачі Царенко Олена Дмитрівна,

Кабак Наталія Валентинівна

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії загальноосвітніх дисциплін

Протокол № ______ від ________________

 

Голова циклової комісії ________Черепеня Л.В.

(підпис, прізвище, ініціали)

 

До найактуальніших проблем сьогодення, від яких залежить існування людства, є екологічні проблеми. Для їх вирішення перш за все необхідні нові підходи до природного середовища. Із розвитком цивілізації і науково-технічного прогресу, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою й суспільством дедалі загострюються. Спричинений економічними, політичними та серйозними екологічними прорахунками стан природного середовища України оцінюється фахівцями як критичний.

В Україні загинули сотні малих річок, деградують Чорне та Азовське моря, знищена значна частина лісів Карпат, еродовані ґрунти, забруднені від промислових і автомобільних викидів великі міста тощо.

На сучасному етапі розвитку суспільства екологія вирішує коло проблем і використовує методи, матеріали і принципи, які виходять далеко за межі суто біологічних наук.

Сучасна екологія є однією з головних фундаментальних наук, своєрідною філософією виживання людства, стратегією перебудови цивілізації у XXI ст., яка має відповідати сьогоднішнім реаліям взаємовідносин населення планети і навколишнього середовища, головним чином моральної перебудови на базі розвитку колективного інтелекту, повного взаєморозуміння, взаємодії та взаємодопомоги усіх націй у справі збереження біосфери і стабільного розвитку.

Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства. Велике значення для його вирішення має організація всебічної екологічної освіти, виховання екологічної свідомості студентів.

«Основи екології» – це наукова дисципліна, що вивчає взаємодію господарської діяльності людини, зокрема промисловості, транспорту, енергетики, сільського господарства з навколишнім природним середовищем, і розробляє принципи та засоби, які виключають прямі і побічні негативні антропогенні впливи на біосферу.

Дисципліна «Основи екології» має світоглядно-професійний характер та використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук, зокрема: біології, географії, хімії, фізики.

Після вивчення дисципліни студент повинен знати:

− структуру екосистем і біосфери, еволюцію біосфери;

− основні поняття і закони екології;

− вплив факторів середовища на здоров’я людини;

− глобальні проблеми навколишнього середовища;

− екологічні принципи використання природних ресурсів і охорону природи;

− основи раціонального природокористування; елементи екозахисної техніки і технологій;

− основи екологічного права і принципи та засоби охорони навколишнього середовища.

Студент повинен вміти:

− встановлювати взаємозв’язок елементів в екосистемах і моделювати екосистеми;

− оцінювати стан екосистем і вміти прогнозувати наслідки своєї професійної діяльності з погляду біосферних процесів;

− планувати заходи щодо охорони природи стосовно до конкретних умов регіону.

Важливе значення у навчальному процесі має самостійна робота, яка сприяє розвитку та творчому мисленню студента. Вона націлена на розширення знань, які студенти отримують на лекційних заняттях.

На вивчення дисципліни «Основи екології» відводиться програмою 54 години, з яких 24 години виділяється на самостійне вивчення матеріалу. За нормативами кредитно-модульної системи (ECTS) у навчальному навантаженні студентів відведено значну частку на самостійну роботу. Такий підхід дає можливість враховувати всі досягнення студента не тільки у виконанні обсягу навчальної програми, а й участь його в наукових дослідженнях. Самостійне вивчення матеріалу рекомендовано проводити за методичними вказівками, користуючись наведеною нижче літературою. Контроль за самостійною роботою студентів здійснюється викладачем, який проводить лекційні та практичні заняття, через усне опитування на практичних заняттях, тестування, перевірку зошитів для самостійної роботи, написання контрольної роботи.

Методичні рекомендації для самостійної роботи з дисципліни «Основи екології» складений згідно діючої програми 2011 року з основ екології для студентів других курсів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів базової загальної середньої освіти.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ»

№ те-ми Назва теми програми № СР темА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Кіль-кість годин самостійної роботи
         
ІІ семестр
  Організація і функціонуван-ня екологічних систем   Агробіоценози (агроекосистеми) та їх ознаки  
  Сучасні проблеми охорони природи в сільському господарстві   Зниження і застереження забруднень  
  Забруднення в сільськогосподарському виробництві  
  Шкідлива дія забрудненої атмосфери  
  Правова охорона атмосферного повітря  
  Водні ресурси України та їх охорона   Правова охорона вод  
  Раціональне використання і охорона земельних ресурсів України   Забруднення та засмічення ґрунтів  
  Правова охорона земель і мінерально-сировинних ресурсів  
  Охорона рослинного і тваринного світу України   Правова охорона рослинного світу  
  Правова охорона тварин  
  Організаційна і стратегічна система раціонального природокорис-тування   Біотехнологія  
  Системи раціонального природокористування  
         
         
         
  ВСЬОГО ГОДИН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ  

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 408 с.

2. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000. – 272 с.

3. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – 368 с.

4. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, ТОВ, 1998. – 248 с.

5. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – 500 с.

6. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 240 с.

7. Потіш Л.А. Екологія: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – С. 9 – 31.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

8. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 160 с.

9. Водний кодекс України – від 6 червня 1995 р.

10. Закон України «Про тваринний світ»

11. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» - від 16 жовтня 1992р.

12. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» - від 25 червня 1991 р.

13. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» - від 16 червня 1992р.

14. Закон України від 19 червня 2003 року «Про охорону земель»

15. Земельний кодекс України – від 13 березня 1992 р.

16. Кодекс України «Про надра» - від 27 липня 1994 р.

17. Лісовий кодекс України – від 21 січня 1994 р.

18. Одум Ю. Экология: В 2 т. – М.: Мир, 1986.

19. Руснак П.П. Економіка природокористування. – К.: Вища школа, 1992. – с.

ПРОГРАМА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

 

№ СР   Тема самостійної роботи Кількість годин Форми контролю Література
1. Агробіоценози (агроекосистеми) та їх ознаки   Перевірка завдань для самостійного опрацювання, тестування [3; 74-86], [6; 46-49], [2; 39-40], [5; 290-333], [7; 118-135].
2. Зниження і застереження забруднень   Тестування, співбесіда, перевірка конспекту [3; 107-114, 118-121], [6; 65-72, 160-170], [1; 221-225], [2; 81-93], [4; 204-208].
3. Забруднення в сільськогосподарському виробництві   Перевірка зошитів для самостійного опрацювання, тестування [3; 118-121], [6; 65-72, [1; 221-225], [2; 84-89, 93], [4; 169-188].
4. Шкідлива дія забрудненої атмосфери   Експрес-контроль, тестування, перевірка виконання письмових завдань [3; 146-158], [6; 73-86], [1; 130-148], [2; 101-108], [4; 146-148], [5; 381-383].
5. Правова охорона атмосферного повітря   Співбесіда, опитування, тестування [3; 264-278], [6; 89-91], [11], [5; 464-465].
6. Правова охорона вод     Співбесіда, перевірка розв’язання екологічної задачі [3; 264-278], [6; 100-101], [9], [5; 463-464].
7. Забруднення та засмічення ґрунтів   Тестування, перевірка зошитів для самостійного опрацювання [3; 171], [6; 180], [1; 161-176], [2; 83-93], [4; 148-149], [5; 463].
8. Правова охорона земель і мінерально-сировинних ресурсів   Співбесіда, індивідуальне опитування, тестування [3; 264-278], [6; 113-118], [14].
9. Правова охорона рослинного світу   Перевірка зошитів для самостійного опрацювання, тести [3; 264-278], [6; 144-149], [17].
10. Правова охорона тварин   Перевірка розв’язання екологічних задач, співбесіда, тестування [3; 264-278], [6; 149-151], [10].
11. Біотехнологія   Тестування, співбесіда, перевірка розв’язання екозадач [3; 324], [6; 199-205], [1; 264], [4; 182-184, 204-207].
12. Системи раціонального природокористування   Співбесіда, перевірка конспекту, тестування [3; 212-215], [6; 205-219], [19], [1; 260-281], [2; 164-166], [4; 224-239], [5; 463-468].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

(структура методичних рекомендацій)

Самостійна робота №1

Тема: «Агробіоценози (агроекосистеми) та їх ознаки»

Мета: сформувати та поглибити знання студентів про агроекосистеми як один із напрямків прикладної екології; розкрити основні компоненти агроекосистем; розглянути особливості взаємовідносин видів в агробіоценозах, ознайомитись з факторами, які визначають продуктивність агробіоценозів.

План:

1.. Різновиди агробіоценозів.

2. Взаємовідносини видів в агробіоценозах.

3. Продуктивність агробіоценозів і методи управління нею.

Основна література:

1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – С. 74 – 86.

2. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – С. 46 – 49.

Додаткова література:

3. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000. – С.39 – 40.

4. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – С. 290 – 333.

5. Потіш Л.А. Екологія: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – С. 118 – 135.

Завдання:

1. Порівняти природні біоценози та агробіоценози. Результати порівняння занесіть у таблицю:

Основні показники Природний біогеоценоз Агробіоценоз
1. Видова різноманітність    
2. Стійкість    
3. Кругообіг речовин    
4. Саморегуляція    
5. Біоценотичні зв’язки    
6. Продуктивність    

2. Наведіть конкретні приклади екологічно чистих технологій сільськогосподарського виробництва.

3. Визначить екологічні принципи функціонування агроекосистем і агроландшафтів.

4. Напишіть екологічні наслідки хімізації сільського виробництва.

Методичні рекомендації:

При вивченні даної теми необхідно звернути увагу, що у природі під впливом діяльності людини все більше проявляються зміни. При цьому природні біогеоценози витісняються штучно створеними агробіоценозами, що є спрощеною, збідненою, а тому і нестійкою екологічною системою.

Зазначається, що агробіоценози існують не ізольовано від загального природного середовища. Цю особливість необхідно твердо пам’ятати тому, що в сільськогосподарському виробництві не завжди враховуються складні взаємозв’язки і взаємозумовленість явищ природи.

Нерозуміння того, що в природі все взаємопов’язане і взаємозумовлене, часто призводить до пагубних наслідків. Наприклад, вирубування водоохоронних і полезахисних лісів завжди негативно відбивається на навколишньому природньому середовищі.

Важливо чітко визначити основні компоненти агроекосистеми:

· культурні рослини, які висіваються чи висаджуються за для отримання врожаю або підвищення якості ґрунту;

· свійські тварини;

· бур’яни, які є поки що неминучим супутником культурних рослин;

· мікроорганізми ґрунту і гною;

· різноманітні тварини (головним чином безхребетні, але також багато гризунів і птахів), які пов’язані ланцюгами живлення з посівами і фермами;

· паразитичні бактерії, гриби і віруси, що викликають захворювання культурних рослин і свійських тварин.

Звертається увага на те, що порівняння природних екосистем та агроекосистем показує, що за багатьма параметрами відрізняються лише кількісно, а в сукупності це веде до глибокої якісної своєрідності агроекосистеми.

 

Запитання для самоконтролю:

1) Що таке біоценоз?

2) Яка структура біогеоценозу?

3) Що таке агроценози? Навести їх приклади.

4) Чи відрізняються агробіоценози від природних біоценозів?

5) Яка структура агроекосистем?

6) Що є основою агробіоценозу?

7) Які екологічні принципи функціонування агроекосистем і агроландшафтів?

8) Чому агробіоценози існують не ізольовано від загального природного середовища?

9) Що є умовою стабільності простих екосистем?

10) Як можна досягти стабільності для господарської стійкості агроекосистеми?

 

Форми контролю:

Перевірка завдань для самостійного опрацювання, тестування.

Тести:

1. Екологічні фактори, що пов’язані з різними видами господарської діяльності людини:

А) едафічні;

Б) абіотичні;

В) антропогенні;

Г) біотичні.

2. Ознака, яка є спільною для природних та штучних угрупувань:

А) однаковий видовий склад рослин;

Б) однаковий видовий склад тварин;

В) здійснення коло обігу речовин;

Г) однакова стійкість до несприятливих факторів;

Д) близькі значення біологічної продуктивності.

3. Структурною одиницею біоценозу є:

А) вид;

Б) популяція;

В) сукцесія;

Г) дивергенція.

4. Співвідношення понять «екосистема» та «агробіоценоз» є такими:

А) це ідентичні поняття;

Б) поняття «екосистема» ширше, ніж поняття «агробіоценоз»;

В) поняття «агробіоценоз» ширше, ніж поняття «екосистема»;

Г) поняття «екосистема» тотожне поняттю «агробіоценоз».

5. Сільськогосподарські рослини, в структуру яких методами генної інженерії впроваджені гени стійкості до шкідників, можуть бути небезпечними тим, що:

А) вживаючи їх в їжу, людина поїдає чужорідні гени;

Б) при їх отриманні або вирощуванні, стійкість може передатися іншим рослинам або тваринам;

В) для їх вирощування необхідні пестициди;

Г) такі рослини можуть перетворюватися на генетичні химери;

Д) самі можуть стати стійкими до гербіцидів.

6. Неорганічним компонентом агробіоценозу є:

А) біом;

Б) біотип;

В) біотоп;

Г) продуценти.

7. До агробіоценозів відноситься:

А) лісосмуга;

Б) ліс;

В) поле;

Г) тваринницька ферма.

8. Основною причиною нестійкості агроекосистем є:

А) невеликі розміри цих систем;

Б) невдале територіальне розміщення агроекосистем;

В) монокультура агроекосистеми повна їхня залежність від людини;

Г) збіднілі ґрунти, на яких розміщенні агроекосистеми.

9. У біогеоценозі, на відміну від агробіоценозу:

А) колообіг не замкнутий;

Б) ланцюги живлення короткі;

В) елементи з ґрунту, які рослини поглинають, із часом повертаються до нього;

Г) елементи з ґрунту, які рослини поглинають, із часом майже не повертаються.

10. Здатність агроекосистеми підтримувати постійну швидкість відтворення живих організмів – це:

А) інтенсивність фотосинтезу;

Б) біологічна продуктивність;

В) передача енергії ланцюгами живлення;

Г) швидкість розмноження.

Самостійна робота №2

Тема: «Зниження і застереження забруднень»

Мета: сформувати та поглибити основні поняття про забруднення навколишнього середовища, виявити причино-наслідкові зв’язки між видом забруднення та його впливом на навколишнє середовище та живі організми. Формування у студентів наукового розуміння проблем з даної теми як природної закономірності розвитку живої природи й людини у тому числі.

План:

1. Міграція та кумуляція шкідливих речовин у рослинах, тваринах і людині.

2. Очистка, знезараження, утилізація відходів.

3. Використання гною як добрива, палива, поживного середовища у виробництві кормової продукції для тваринництва.

Основна література:

1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – С. 107 – 114, 118-121.

2. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – С. 65 – 72, 160 – 170.

Додаткова література:

3. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – С.221 – 225.

4. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000. – С.81 – 93.

5. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, ТОВ, 1998. – С. 204 – 208.

Завдання:

1. Проаналізувати вплив забруднень на навколишнє середовище. Результати аналізу занести до таблиці:

Вид забруднення Забруднювачі Вплив на навколишнє середовище
     
     
     
     

 

2. Визначити основні шкідливі речовини, які здатні накопичуватись у тваринах, рослинах, людині.

3. Порівняти переваги та недоліки шляхів утилізації відходів, заповнюючи таблицю:

 

Шлях утилізації Переваги Недоліки
Складування    
Захоронення    
Спалювання    
Переробка    
Зливання в водойми    

Методичні рекомендації:

Під час розглядання даної теми студент повинен чітко усвідомити, що таке забруднення. Забруднення – це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь-яких інших агентів, які безпосередньо чи опосередковано негативно впливають на людину і на створене нею для власних потреб штучне середовище.

Наголошується, що речовини, які спричиняють забруднення навколишнього природного середовища, називають забрудниками або полютантами.

Існують різні принципи класифікації забруднень навколишнього природного середовища. Найпотужнішими джерелами практично всіх видів забруднень є передусім великі промислові комплекси, але і сільське господарство теж може негативно впливати на навколишнє середовище.

Зазначається, що можна визначити наступні варіанти надходження хімічних речовин в організм людини:

• Ґрунт → людина. При виконанні польових робіт за умови недотримання техніки безпеки або просто у польових умовах.

• Ґрунт → атмосферне повітря → людина. Можливо через випаровування і співвипаровування пестицидів, а також сублімації хімічних речовин з ґрунту в атмосферу.

• Ґрунт → підземні води → людина. Така міграція спостерігається при внесенні пестицидів на поверхню ґрунту, а згодом вони вимиваються опадами в більш глибокі шари, де досягають ґрунтових і підземних вод, які часто використовуються людиною як питні джерела.

• Ґрунт → відкрита водойма → людина. З дощовими і талими водами пестициди змиваються у водойми, які часто використовують як централізовані джерела водопостачання.

• Ґрунт → рослинні продукти харчування → людина. Пестициди або їх вторинні продукти всмоктуються рослинами, з яких виробляються продукти харчування.

• Ґрунт → рослина → тварина → людина. Рослини, що нагромадили хімічні речовини поїдаються тваринами. Шкідливі речовини можуть акумулюватися в організмі тварини і так дістатися до людини.

З огляду на закономірності міграції хімічних речовин у навколишньому середовищі, особливого значення набуває охорона ґрунту і води від антропогенного забруднення.

Актуальною проблемою міст світу є запобігання утворенню великої кількості відходів. У промисловості для цього необхідно застосовувати особливі технології У побуті в багатьох випадках досить змінити характер упаковки товарів, щоб різко знизити кількість побутових відходів.

Звільнення від відходів ведеться в трьох напрямках:

- складування або навіть захоронення таким чином, щоб вони не впливали негативно на навколишнє середовище;

- знищення відходів шляхом їхнього спалювання;

- очистка від шкідливих речовин, що становить найбільш складний процес, який здійснюється різними способами.

 

Запитання для самоконтролю:

1) Які основні форми і наслідки антропогенного впливу на навколишнє середовище?

2) Що таке антропогенне забруднення довкілля?

3) Які речовини називаються полютантами?

4) Які забруднювачі називаються стійкими?

5) Яку шкоду довкіллю завдає антропогенне забруднення?

6) Які є види забруднень навколишнього середовища?

7) Які є варіанти надходження хімічних речовин в організм людини?

8) В яких напрямках ведеться звільнення від відходів?

9) Як утилізують гнойові стоки?

10) Які заходи необхідно дотримуватися при використанні безпідстилкового гною?

Форми контролю:

Тестування, співбесіда, перевірка конспекту.

Тести:

1. Поділ забруднень на механічні, фізичні, хімічні та біологічні – це їх поділ за ознакою:

А) об’єкту забруднення;

Б) часу дії забруднювача;

В) способу впливу забруднювача;

Г) джерела забруднення;

Д) всі відповіді невірні.

2. Найбільш масштабним і небезпечним забрудненням для людини та екосистем є:

А) фізичне;

Б) біологічне;

В) хімічне;

Г) радіаційне.

3. Хімічне забруднення включає:




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 693; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.133 сек.