Розмноження та розвиток рослин

117. Під вегетативним розмноженням розуміють тип:

а) статевого розмноження;

б) нестатевого розмноження.

118. Вони розвиваються з додаткових бруньок, які закладаються на корені:

а) кореневі паростки;

б) кореневища;

в) бульби.

119. Бульбу мають:

а) тюльпан;

б) топінамбур;

в) валеріана.

120. Кореневими паростками розмножуються:

а) шипшина, акація біла, хрін;

б) акація біла, хрін;

в) нарцис, шипшина.

121. Живці бувають:

а) літні, зимові;

б) літні, зимові, весняні;

в) літні, весняні.

122. Зимовими живцями вегетативне розмноження проводять у таких рослин:

а) винограду, смородини, аґрусу (без листя);

б) бегонії, глоксинії.

123. Вегетативне розмноження можна провести за допомогою таких живців:

а) листкових, стеблових та кореневих;

б) листкових та кореневих;

в) стеблових та кореневих.

124. Малину, сливу, вишню, айву розмножують:

а) кореневими живцями;

б) листковими живцями;

в) стебловими живцями.

125. Для мохів та папоротей характерне розмноження за допомогою:

а) бульб;

б) виводкових бруньок;

в) кореневих паростків.

126. Калину, виноград, аґрус можна розмножувати:

а) відводками;

б) живцями;

в) кореневищами.

127. Вегетативне розмноження, де прищепою є брунька з частиною деревини – це:

а) копулювання;

б) окулірування;

в) щеплення.

128. Зрощування прищепи та підщепи однакової товщини – це:

а) копулювання;

б) окулірування;

в) щеплення.

129. Рослину, з якої беруть живець для щеплення називають:

а) підщепою;

б) прищепою.

130. Рослину, до якої прищеплюють живець називають:

а) підщепою;

б) прищепою.

130. Органами вегетативного розмноження є:

а) листок, бульба;

б) цибулина, кореневище;

в) листок, бульба, цибулина, кореневище.

131. Цибулину мають:

а) конвалія, лілія;

б) лілія, нарцис;

в) топінамбур, жоржина.

132. Видами нестатевого розмноження є:

а) спорове, вегетативне;

б) вегетативне;

в) спорове.

133. Генеративний орган – це:

а) квітка, стебло;

б) квітка, листок;

в) квітка.

134. Чашолистики разом із пелюстками утворюють:

а) оцвітину;

б) віночок;

в) квітку.

135. Головні частини квітки – це:

а) тичинки й маточки;

б) пелюстки та чашолистики;

в) тичинки та пелюстки.

137. Подвійну оцвітину мають:

а) жасмин, вишня;

б) шипшина, жасмин, вишня.

138. Маточка складається з:

а) приймочки, стовпчика, зав’язі;

б) приймочки, зав’язі;

в) приймочки та стовпчика.

139. Усі частини квітки розташовані на:

а) квітконіжці;

б) квітколожі;

в) стеблі.

140. Квітка має тичинки і маточки у:

а) яблуні, кукурудзи, дуба;

б) яблуні, огірків, вишні;

в) яблуні, шипшини, вишні.

141. Одностатеві квітки – це ті, що мають:

а) маточки;

б) тичинки;

в) маточки або тичинки.

142. Однодомними рослинами є:

а) дуб, береза, огірок;

б) тополя, огірок;

в) тополя, дуб, береза.

143. Залежно від будови квітки поділяються на:

а) одностатеві;

б) двостатеві;

в) одностатеві та двостатеві.

144. Суцвіття мають такі рослини:

а) ромашка, конюшина, морква;

б) горобина, шипшина;

в) бузина, тюльпан.

145. Суцвіття початок мають такі рослини:

а) кукурудза, рогіз;

б) кукурудза;

в) рогіз.

146. Вишня, примула, цибуля мають таке суцвіття:

а) простий зонтик;

б) складний зонтик;

в) щиток.

147. Суцвіття китицю мають:

а) смородина, конвалія;

б) черемха, конвалія;

в) капуста, конвалія, черемха, смородина.

148. Пижмо, деревій мають суцвіття:

а) щиток;

б) складний зонтик;

в) складний щиток.

149. Утворення суцвіть – це пристосування:

а) до запилення;

б) для краси;

в) до приваблювання комах.

150. Суцвіття складний колос мають такі рослини:

а) пшениця, бузок, жито;

б) пшениця, жито;

в) бузок, осот, пшениця.

151. Розрізняють такі способи запилення:

а) самозапилення;

б) перехресне запилення;

в) самозапилення та перехресне запилення.

152. До комахозапильних рослин належать:

а) петунія, матіола, яблуня;

б) яблуня, береза, вільха;

в) петунія, тимофіївка, вишня.

153. Для підвищення урожайності соняшника люди використовують запилення:

а) штучне;

б) перехресне;

в) самозапилення.

154. Характерні ознаки для вітрозапильних рослин:

а) відсутність нектарників, великі пиляки, маточки з великими приймочками;

б) відсутність нектарників;

в) маточки з великими приймочками.

155. Комахозапильні рослини мають:

а) яскраву оцвітину, привабливий запах;

б) яскраву оцвітину, привабливий запах, зібрані у суцвіття квітки.

156. Вітрозапильні рослини – це:

а) вільха, соняшник, ліщина;

б) вільха, ковила, береза, ліщина;

в) береза, ліщина, тюльпан.

157. Основні частини насінини – це:

а) зародок;

б) ендосперм, насінна шкірка та зародок.

158. Подвійне запліднення у рослин відкрив:

а) К.Л.Тімірязєв;

б) С.Г.Навашин;

в) І.В.Мічурін.

159. Із заплідненої яйцеклітини розвивається:

а) зародок насінини;

б) ендосперм;

в) насінна шкірка.

160. Кожний насінний зачаток має:

а) зародковий мішок;

б) центральну клітину;

в) зиготу.

161. Квітковим рослинам властиве:

а) подвійне запліднення;

б) запліднення;

в) самозапилення.

162. Насінина розвивається:

а) після запилення;

б) після запліднення;

в) після запилення та запліднення.

163. Плоди здебільшого утворюються із:

а) зав’язі маточки;

б) інших частин квітки;

в) яйцеклітини.

164. Плід – це:

а) вегетативний орган;

б) генеративний орган;

в) генеративний та вегетативний орган.

165. Плоди, які не мають насінини:

а) утворилися при поганій погоді;

б) утворилися без запліднення;

в) утворилися без запилення.

166. Плід ягода мають такі рослини:

а) горобина, черемха;

б) вишня, смородина;

в) помідор, смородина.

167. Однонасінні плоди мають такі рослини:

а) соняшник, вишня;

б) соняшник, горох;

в) огірок, вишня.

168. М’ясисте супліддя мають:

а) яблуко, апельсин, інжир;

б) інжир, ананас, шовковиця;

в) інжир, айва, шовковиця.

169. Сухий плід біб мають такі рослини:

а) біла акація, конюшина;

б) квасоля, ріпа, біб;

в) гірчиця, горох, квасоля.

170. Соняшник, кульбаба та ромашка мають такий плід:

а) зернівка;

б) сім’янка;

в) кістянка.

171. Всередині цього плоду є багато насіння, яке висипається через отвори:

а) коробочка;

б) стручок;

в) сім’янка.

172. Бавовник, мак та льон мають плід:

а) коробочка;

б) стручок;

в) сім’янка.

173. Плід яблуко мають такі дерева:

а) яблуня;

б) яблуня, груша;

в) яблуня, груша, айва.

174. Плід, який має дерев’янистий оплодень, який не зростається з насіниною й лежить вільно:

а) горіх;

б) сім’янка;

в) коробочка.

175. У в’яза, клена плоди розповсюджуються:

а) вітром;

б) само скидання;

в) птахами.

176. Найбільш простий спосіб поширення плодів та насіння – розкидання мають такі рослини:

а) жовта акація, розрив-трава;

б) жовта акація, вівсюг, ковила;

в) розрив-трава, вівсюг.

177. Поширення плодів тваринами характерне для:

а) горобини, калини, черемхи;

б) горобини, ліщини, верби;

в) іван-чаю, калини, черемхи.

178. Насінина утворюється з:

а) насінного зачатку;

б) після запліднення;

в) з насінного зачатку після запліднення.

179. Зародок пшениці, цибулі, конвалії:

а) містить запас поживних речовин;

б) не містить запас поживних речовин.

180. До дводольних рослин належать:

а) горох, грицики, морква;

б) горох, морква, цибуля;

в) гарбуз, конвалія, горох.

181. Процес проростання насіння починається із:

а) видовження зародкового корінця та перетворення на головний;

б) появи листочка;

в) появи проростка.

182. Для проростання насіння потрібні:

а) вода, повітря;

б) вода, повітря, тепло;

в) тепло, вода, світло.

183. Шлях якісних перетворень у рослині називають:

а) ріст;

б) розвиток;

в) ріст і розвиток.

184. Життєвий цикл рослин – це:

а) сукупність стадій розвитку;

б) розвиток від появи сходів до відмирання.

185. Після сходів у злаків спостерігають такі фази:

а) кущіння, вихід в трубку;

б) кущіння, колосіння, цвітіння, утворення плодів;

в) кущіння, вихід в трубку, колосіння, цвітіння, утворення плодів.

186. У дерев та чагарників весняне пробудження починається з:

а) сокоруху, набрякання бруньок, появи листків;

б) сокоруху, появи бруньок та листків;

в) сокоруху та появи листків.

187. Ріст – це:

а) збільшення маси;

б) збільшення маси та розмірів тіла;

в) формування організму, збільшення маси та розмірів тіла.

188. Опаданню листків передує:

а) руйнування хлорофілу;

б) утворення відокремлюючого шару між основою і черешком листка;

в) руйнування хлорофілу, утворення відокремлюючого шару між основою і черешком листка.

189. Регуляторами росту рослин є:

а) гормони, вітаміни;

б) ферменти, гормони;

в) гормони, вітаміни, ферменти.

190. У квіткових рослин розвиток починається з:

а) першого поділу заплідненої яйцеклітини;

б) запліднення яйцеклітини;

в) зиготи.

Дата добавления: 2015-05-23