Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Якість лакофарбових матеріалів




Лакофарбові товари призначені для створення на поверхні тіл лакофарбового покриття, щоб захистити продукцію від руйнівного впливу оточуючого середовища та надати гарного зовнішнього вигляду.

Загальна класифікація та чинники, що формують їх властивості

До лакофарбових товарів відносять оліфи, лаки, фарби, емалі, ґрунтовки, шпаклівки, а також допоміжні матеріали (розріджувачі, розчинники, сикативи, порозаповнювачі, морилки).

· До складу композиції лакофарбових товарів входять плівкоутворювачі, фарбові речовини, розчинники і розріджувачі, сикативи.

Плівкоутворювачі - нелеткі синтетичні, штучні і природні продукти, які здатні створювати на поверхні тіл суцільну тонку, відносно міцну і стійку до атмосферного впливу плівку. Плівкоутворювачі водночас є зв'язуючими: вони змочують, зв'язують і скріплюють у плівці інші компоненти.

Фарбові речовини вводять у лакофарбові композиції у вигляді пігментів і фарбників.

Пігменти не розчиняються в плівкоутворювачах, органічних розчинниках і у воді. Пігменти додають плівці непрозорість, підвищують механічну міцність, твердість, зносостійкість, теплостійкість, антикорозійні властивості, затримують "старіння" плівок, відбивають або поглинають світлове випромінення, підвищуючи тим самим дов­говічність лакофарбового покриття.

У виробництві фарб, емалей, шпаклівок, ґрунтовок переважно застосовують мінеральні пігменти (природно або штучно одержані солі й оксиди заліза, свинцю, кадмію та інших металів).

Органічні пігменти мають більш інтенсивний колір, але помітно поступаються мінеральним за атмосферо- і світлостійкістю, тому мають декоративне призначення і застосовуються для внутрішніх робіт.

Фарбники розчиняються в плівкоутворювачах, тому їх використовують для прозорого оздоблення.

Наповнювачі вводять до складу лакофарбових матеріалів для часткової заміни пігментів і фарбників та покращання деяких властивостей. Це дешеві мінеральні речовини білого кольору (крейду, тальк, каолін, вапняки). Внаслідок низького показника заломлення наповнювачі мають незначну покривність. Наповнювачі забезпечують покривність без пігментів тільки у водорозчинних зв'язуючих (казеїнових, клейових, вапняних).

Розчинники і розріджувачі. Розчинники вводять у лакофарбові матеріали для переведення плівкоутворювачів у рідкий стан. Як розчинники використовують бензин, скипидар, ароматичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол), спирти (етиловий, бутиловий, метиловий), ефіри, кетони (ацетон, циклогексанон), хлоровані вуглеводні (дихлоретан, хлорбензол) та їх суміші.

Розріджувачі не розчиняють плівкоутворювачі, але добре змішуються з концентрованими розчинами лакофарбових матеріалів і розріджують їх до потрібної в'язкості. Розріджувачами є дешеві легколеткі органічні розчинники, які мають відносно високу швидкість випаровування.

 

v Оліфи

Оліфа - це масляниста рідина, здатна після висихання створювати еластичні міцні плівки.

Залежно від вихідної сировини оліфи поділяють на натуральні й штучні, а залежно від складу - на натуральні чисті та з розчинниками.

o Натуральні чисті оліфи мають 95% масел і 5% сикативу. Називають їх за видом використаного масла: лляні, конопляні, соняшникові. Вони мають високі споживні властивості: висихають від пороху за 12 год, повністю - за 24 год, створюють тверді, блискучі, еластичні, прозорі, з високою адгезією, атмосферостійкі плівки, що мають високі захисні властивості. Використовують їх для виготовлення і розведення фарб, одержання ґрунтовок, шпаклівок, масляних лаків, які застосовують для фарбування підлоги, дахів, вікон, засобів транспорту тощо.

o Натуральні оліфи з розчинниками (ущільнені) містять 50-75% плівкоутворювача і 25-50% розчинників. Масла для одержання цих оліф піддають тривалій термічній обробці. Ущільнені в такий спосіб оліфи розріджують до робочої в'язкості розчинниками. Випускають оліфи під назвами: "Оксоль" (лляна, конопляна, соняшникова, змішана), гліфталеві, пентафталеві, комбіновані. У процесі виготовлення оліф заощаджуються рослинні олії. Оксолі створюють плівки тверді, блискучі, водостійкі, але менш довговічні, ніж натуральні оліфи. Використовують їх переважно для внутрішніх робіт. Алкідні і комбіновані оліфи використовують як для внутрішніх, так і для зовнішніх робіт.

o Штучні оліфи - розчини продуктів переробки нафти, сланців, каніфолі в органічних розчинниках. Вони створюють плівки тверді, темного кольору, недостатньо водо- і атмосферостійкі, такі, що повільно висихають (за 72 год). Використовують їх для покриття поверхонь, що не підлягають дії води і атмосфери.

v Лаки

Лаки - це розчини плівкотвірних речовин в органічних розчинниках, які утворюють після висихання тверду, прозору (рідко непрозору) плівку.

За природою плівкотвірних речовин лаки поділяють на смоляні, ефіроцелюлозні й масляні.

§ Лаки смоляні - це розчини синтетичних рослинних і бітумних смол у розчинниках. На основі рослинних смол виготовляють шелакові І каніфольні лаки, що утворюють тверді, блискучі, але недостатньо водостійкі плівки. Застосовують смоляні лаки для покриття меблів, Іграшок, музичних інструментів.

Лаки на основі синтетичних смол поділяють на лаки на основі термопластичних і на лаки на основі термореактивних полімерів.

Лаки на основі термореактивних полімерів утворюють лакову плівку внаслідок зшивання макромолекул, тому лакова плівка після твердіння не розчиняється і не плавиться. Покриття на основі цих лаків мають підвищені твердість, блиск, атмосферостійкість і стійкість до стирання, але вони не ремонтопридатні. Найбільшого розповсюдження отримали алкідні, поліефірні і поліуретанові лаки. Використовують їх для оздоблення меблів, паркетної підлоги, для внутрішніх і зовнішніх робіт по масляній фарбі, дереву.

Лаки на основі бітумних смол - це розчини природних і штучних бітумів у скипидарі, бензині та інших розчинниках. Вони утворюють тверді блискучі плівки чорного кольору, водо- і хімічно стійкі, з високими діелектричними й антикорозійними властивостями, але недостатньо тепло-, зносо- і атмосферостійкі. Якщо до складу цих ла­ків входять масла, то такі лаки більш атмосферостійкі.

Бітумні лаки використовують для покриття металевих виробів, трубопроводів, садового інвентарю; масломісткі - для антикорозійного захисту деталей машин, засобів транспорту, інструментів для електроізоляції поверхонь тощо.

§ Ефіроцелюлозні лаки - це розчини нітроцелюлози або ЇЇ суміші з синтетичними смолами в органічних розчинниках (ацетоні, етилацетаті та ін.). Вони утворюють плівки, що швидко висихають (за 10-60 хв), блискучі, тверді, міцні, водо- і атмосферостійкі, але недостатньо теплостійкі і вогненебезпечні. Використовують нітролаки для оздоблення меблів, олівців, шкір, деталей машин і приладів, виробів із ко­льорових і чорних металів, паперу та інших матеріалів.

§ Масляні лаки - це розчини масломістких смол або суміші рослинних олій або синтетичних смол в органічних розчинниках. Ці лаки створюють плівки, які повільно сохнуть (8-24 год), еластичні, блискучі, водо- і атмосферостійкі, з високими антикорозійними властивостями. Використовують їх для внутрішніх і зовнішніх робіт по дереву, металу і масляних фарбах.

 

v Фарби

Фарби - це суспензії пігментів або їх суміші з наповнювачами в плівкоутворювачах, які після висихання утворюють непрозорі покриття.

За видом плівкотвірної речовини розрізняють фарби масляні, водоемульсійні, клейові та силікатні.

Фарби групують за призначенням, консистенцією, кольором та іншими ознаками.

ü Фарби масляні - це суспензії пігментів в оліфах. Масляні фарби висихають повністю за 24 год, створюють плівки високої адгезії, еластичні, міцні, водо- і атмосферостійкі, помірного блиску. Випускають таких марок: МА-ІІ, МА-22 та ін. Використовують масляні фарби для внутрішніх і зовнішніх робіт по дереву, металу, штукатурці.

ü Фарби водоемульсійні - це суспензія пігментів у водній емульсії плівкоутворювачів. За видом плівкоутворювача розрізняють фарби вінілацетатні (ВА), стиролбутадієнові (КЧ), поліакрилові (АК) та ін, Водоемульсійні фарби мають низку переваг перед іншими: економічність {можливість розріджувати фарбу водою); безпечність і нешкідливість завдяки відсутності органічних розчинників; високу швидкість висихання (1-2 год); довговічність, їх недоліками є відносно невелика міцність (особливо до стирання), низька водо- і морозостійкість, недостатня стабільність при зберіганні, здатність до пожовтіння під впливом світла.

Використовують емульсійні фарби для оздоблення фасадів будівель, внутрішніх робіт по штукатурці, для фарбування шкір, меблів та ін.

ü Фарби клейові і силікатні - це суспензії пігментів у водних розчинах клеїв і силікатів натрію та калію. У продаж вони надходять у вигляді пасти або порошкової суміші пігментів, наповнювачів, зв'язуючих, антисептиків та інших домішок. Робочу суспензію фарб готують безпосередньо перед використанням, ретельно перемішують пасти або суміші з розчином клею або силікатів. Ці фарби відносно дешеві, мають достатню міцність. Використовують їх для оздоблення стін, стелі, будівель. Недоліком є недостатня водо- і атмосферостійкість. Силікатні фарби та фарби на основі казеїнового клею мають більшу атмосферостійкість та довговічність покрить (казеїнові - 4-5 років, силікатні - більше 10 років), тому їх застосовують для фарбування фасадів будівель і вогнезахисного фарбування дерева.

v Емалі

Емалі - це суспензії пігментів або їх суміші з наповнювачами у лаках.

Емалі швидко висихають, створюють блискучі водо- і атмосферостійкі плівки. За видом лаку емалеві фарби підрозділяють на алкідні (ГФ, ПФ, МЛ, АС), нітроемалі (НЦ-25, НЦ-132К), кремнієорганічні (КО); масляні, перхлорвінілові. Використовують емалі для внутрішніх (ГФ-230, НЦ-25) і зовнішніх робіт (ПФ-115, КО-174, НЦ-132), для фарбування дерева, металу, шкір, засобів транспорту, приладів, побутових машин, будівельних конструкцій. Вогнестійкі КО-емалі придатні для фарбування опалювальних печей, радіаторів, для підвищення вогнетривкості виробів з паперу, дерева і тканин.

Доброякісні лакофарбові матеріали повинні виготовлятися з відповідних матеріалів, забезпечуючи задану в'язкість, щільність, укриття, час висихання та інші показники споживних властивостей. Колір лакофарбових матеріалів повинен відповідати еталону.

Покриття після затвердіння повинні бути рівними, без тріщин, відшарувань, бульбашок, мазків від пензлів, мати задану твердість, міцність на згин і удар, стійкість до стирання.

Лакофарбові матеріали пакують у скляні й пластмасові, металеві банки, пляшки, флакони, фляги, бочки, фанерні барабани, пакети, коробки та ін. У всіх випадках необхідно забезпечити герметичність пакування, а також їх збереження в процесі транспортування і зберігання.

Банки, пляшки і флакони складають у дерев'яні ящики з гніздами, а бутлі - у плетені кошики. Аерозольні балончики спочатку складають у картонні коробки, а потім у ящики. Вільні місця в ящиках і кошиках заповнюють пакувальними матеріалами

Вимоги до маркування

Транспортна тара повинна мати бирки, етикетки або трафаретне маркування з такими позначками: назва або товарний знак підприємства, назва і марка матеріалу, маса брутто і нетто, номер партії, дата виготовлення, номер ДСТУ. Легкозаймисті вироби додатково маркуються вказівкою "Вогненебезпечно", шкідливі - "Отрута". Споживна тара маркується такими самими позначками, крім маси брутто. Вказують також кодове позначення лакофарбового матеріалу, його призначення і особливості використання.

Кодове позначення фарб, емалей, ґрунтовок і шпакльовок складається з п'яти, а для лаків - з чотирьох груп знаків.

Перша група знаків визначає групу лакофарбового матеріалу і позначається словом "фарба", "емаль". Для фарб алкідних і масляних замість слова "фарба" вказують найменування пігменту, наприклад "сурик залізний".

Друга група знаків визначає вид основного плівкоутворювача, що кодується двома буквами; МА - масла рослинні або оліфи, ГФ - гліфталеві та ін.

Третя група знаків відокремлюється від другої знаком тире, що вказує на призначення матеріалу, і позначається цифрами від 1 до 9 (1 - атмосферостійкі, 2 - експлуатуються під навісом або всередині приміщень, 4 - водостійкі та ін.).

Четверта група знаків визначає різновид лакофарбових матеріалів і позначається одною, двома або трьома цифрами, наприклад 32, 18.

П'ята група знаків вказує на колір лакофарбових матеріалів і позначається словом "блакитна", "жовта".

Допускається додаткове позначення особливостей лакофарбових матеріалів. Після першої групи знаків буквами можуть позначати різновид лакофарбових матеріалів, які не містять органічних розчинників: П - порошкова фарба, В - водорозчинна, Е - емульсійна. Після порядкового номеру буквами можуть позначати метод затвердіння: ГС - гарячої, ХС - холодної сушки; гладкість і блиск: М - матовий, ПМ - напівматовий.

Код "Емаль НЦ-218 червона" розшифровується так: емаль нітроцелюлозна гранично атмосферостійка, з порядковим номером 18, червоного кольору.

Контроль якості лакофарбових матеріалів у торгівлі проводиться за відібраною пробою від кожної партії (3-10% кількості пакувальних місць) і має за мету вибірково оцінити відповідність продукції вимогам ДСТУ. Перевіряють цілісність і щільність закриття тари, повноту і чіткість маркування, однорідність кольору і консистенції, в'язкість продукту, ступінь перетирання, прозорість (оліф і лаків), відсутність відстою або розшарування.

Визначення складу і показників якості покрить проводять за заявками торговельних підприємств спеціальні лабораторії, обладнані необхідними приладами для перевірки.

До засобів для миття і прання відносять сполуки, призначені для виведення забруднень з поверхні гнучких волокнистих матеріалів, наприклад тканин або трикотажу.

Засоби для прання і миття об'єднують групи миючих, вибілюючих, водопом'якшувальних засобів, антистатиків.

= Миючі засоби за природою миючої речовини поділяють на мила і синтетичні миючі засоби.

Рис. Схематичне зображення миючого процесу:

/ - частинки бруду на поверхні матеріалу; 2 - адсорбція миючої речовини на частинці бруду; 3 - відрив частинки бруду у мийний розчин; 4 - частинки бруду з адсорбованою миючою речовиною у мийному розчині; 5 - піна (бульбашки повітря з адсорбованими молекулами миючої речовини); 6 - частинки бруду і бульбашки піни, які з'єдналися і рухаються вгору; 7 - адсорбційний шар миючої речовини на межі розподілу "повітря – вода.

 

v Мило господарське

Мило є миючим засобом, основною активною частиною якого є натрієві або калієві солі жирних кислот.

- За призначенням господарські мила підрозділяють на мила для ручного прання, для миття посуду і господарських виробів; на мила спеціального призначення (дезінфекційні мила).

- За консистенцією господарські мила можуть бути тверді (кускові, порошкові, гранульовані), рідкі, пасти.

- За концентрацією миючих речовин мила випускають: кускові - 60, 66, 70, 72%, порошкові й рідкі - 10-72%.

Мила мають високу миючу здатність, добре утримують бруд у миючому розчині, створюють стабільну піну. Вони нешкідливі для організму людини й оточуючого середовища.

Недоліками мила є те, що вони добре миють тільки при підвищеній температурі миючого розчину (50-70 °С), є неефективними в жорсткій воді (необхідне пом'якшення), створюють на поверхні тканин плівки, що погіршують гігієнічні властивості і надійність матеріалів.

v Синтетичні миючі засоби

Синтетичні миючі засоби - це складні сполуки на основі синтетичних миючих речовин.

Крім останніх, до складу синтетичних миючих засобів входять електроліти, стабілізатори піни, антиресорбційні домішки, вибілювачі і пахучі речовини.

Електроліти створюють визначену рН розчину (від 8 до 11). Стабілізатори піни забезпечують визначену висоту ціноутворення Вибілювачі виводять плями з поверхні тканин. Антиресорбційні домішки (карбоксилетилцелюлоза) запобігають повторному осіданню частин забруднення. Пахучі речовини покращують запах миючих засобів та білизни після прання.

Синтетичні миючі засоби групують за призначенням, консистенцією, особливістю складу і виду. За призначенням виділяють засоби для:

= прання виробів із бавовняних і лляних волокон (мають підвищену кількість лужних електролітів і вибілювачів, створюють сильно лужне середовище (рН-10-11)

= для прання виробів із білкових (вовни, шовку) і хімічних волокон (мають підвищену кількість миючих речовин і нейтральних електролітів, створюють більш м'яке середовище (рН-8-9,5).

= універсальні засоби містять лужні електроліти, але в меншій кількості, ніж засоби для прання виробів лляних і бавовняних, створюють помірно лужне середовище (рН-9-10).

= спеціальні засоби для прання вміщують спеціальні домішки, які можуть дезінфікувати, зафарбовувати матеріали.

v Допоміжні засоби для прання і миття

Вибілювачі застосовують для вибілювання тканин і відновлення яскравості забарвлення. Вибілювачі можуть бути хімічної або фізичної дії. Вибілювачі хімічної дії при розчиненні у воді або нагріванні виділяють активний кисень або хлор, що руйнує забарвлені забруднення і водночас дезінфікує вироби. Наприклад, вибілювачі "Пер-соль", "Хлоракс", "Білизна".

Вибілювачі фізичної дії не руйнують і не виводять забарвлені забруднення, а підфарбовують тканину в синьо-блакитний або рожевий колір, чим нейтралізують жовтий відтінок. До вибілювачів фізичної дії належать підсилювальні засоби й оптичні вибілювачі. Оптичні мають флуоресценцію - здатність поглинати невидимі ультрафіолетові промені і випромінювати видимі синьо-блакитні промені, які є додатковими до жовтих і нейтралізують їх.

Водопом'якшувальні засоби - це сполуки, здатні зв'язувати іони кальцію, магнію і заліза і тим самим знижувати жорсткість води.

При пранні у м'якій воді миючі засоби мають більш високу миючу здатність, а вироби краще зберігають міцність, м'якість, яскравість кольору. Водопом'якшувачами є карбонати натрію (кальцинована сода, бікарбонат), силікати натрію, тринатрійфосфат і динатрійфосфат, поліфосфати.

Підкрохмалювальні засоби надають тканинам щільність, достатню жорсткість, привабливий зовнішній вигляд і меншу забрудненість матеріалу. За видом основного компоненту їх поділяють на крохмальні й полівінілацетатні; за агрегатним станом - на порошкові, пасти, таблетки, емульсії, аерозолі; за здатністю виявляти додатковий ефект - з вибілюванням, підсинюванням, забарвленням; за умовним найменуванням: "Либідь", "Крос" та ін.

Антистатики - це засоби для зменшення електризації тканин з хімічних волокон. Вони мають поверхнево-активні речовини, які створюють на тканині тонку плівку, здатну утримувати вологу. Така плівка знижує електричний опір тканини й електризація зменшується або зовсім зникає. Надходять вони в продаж у вигляді рідких, пастоподібних і аерозольних препаратів ("Антистатик", "Лана").

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 2161; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.077 сек.