Основні фази ґрунту, та їхнє співвідношення

Прикладне значення фізики ґрунтів для будівництва і промисловості.

Фаза – це фізично однорідна область в межах однієї системи. Система, яка складається з однієї речовини може бути фазою – гомогенною. Така система це, наприклад, вода, шматок льоду і т.д. Разом з тим, система, яка скл. з 1 речовини може бути і гетерогенною (вода і в ній лід) – включає 2 фази (тверду і рідку). Є всі підстави говорити, що ґрунтовий розчин є фазою. Таксамо ґрунтове повітря це теж фаза. Ґрунти складаються з трьох фаз – твердої, рідкої і газової. Важливим є співвідношення між цими трьома фазами. Ідеально – 50:25:25. Залежно від природних умов, характеру рослинності, антропогенного чинника ці співвідношення між фазами змінюються.

12. Тверда фаза ґрунту.
Тверда фаза ґрунту - це полідисперсна і полікомпонентна органо-мінеральна система, яка утворює твердий каркас ґрунтового тіла. Вона складається із залишків мінералів або уламків гірських порід і вторинних продуктів ґрунтоутворення - рослинних решток, продуктів їх часткового розкладу, вторинних глинистих мінералів, простих солей та окисів елементів, утворених під час вивітрювання породи на місці або принесених зі сторони агентами геохімічної міграції різноманітних ґрунтових новоутворень.

Тверда фаза ґрунту характеризується відповідним гранулометричним, мінералогічним і хімічним складом, щільністю складення, структурою, пористістю (шпаруватістю).

Тверда фаза ґрунту - це його основа (матриця), яка формуєть­ся в процесі ґрунтоутворення з материнської гірської породи, у значній мірі зберігає її склад та властивості.

13. Дисперсність та ієрархічні рівні організації ґрунту.
Дисперсна фаза – це частинки, що розподілені в середовищі. Дисперсне середовище – це матеріальне середовище, в якому знаходиться дисперсна фаза.

Дисперсність ґрунту зумовлена тим, що між частинками ґрунту є вода та повітря.
Розанов в свій час виділив шість послідовних рівнів організації ґрунту:
- атомарний

- кристало-молекулярний,

- агрегатний,

- горизонтний,

- профільний,

- асоціаційний.
Воронін говорив, що ця концепція ієрархії не повністю відображає специфіку і теж запропонував дещо модернізовану структуру рівнів:
- молекулярно-іонний – процеси, що відбуваються на цьому рівні є дуже важливими – впливають на взаємодію ЕҐЧ, на вищі рівні організації, зумовлюють взаємодію і т.д. Суттєво впливають на формування ґрунтового профілю.
- ЕҐЧ – визначає особливості структури ґрунту.

- агрегатний – утворюється в результаті взаємодії ЕҐЧ в процесі ґрунтотворення. В результаті цього процесу формуються спеціальні для кожного ґрунту агрегати.
- горизонтний – утворюється в результаті взаємодії і способу організації (упаковки) ЕҐЧ, агрегатів і ґрунтових новоутворень

- ґрунтового індивідууму – система взаємодіючих між собою генетичних горизонтів. Дуже часто через нечіткість границь ставиться під сумнів виділення ґрунтового індивідууму.
- рівень ґрунтового покриву – організація і взаємодія між собою ґрунтових індивідуумів.
Говорячи про рівні організації слід пам’ятати, що вони знаходяться у розвитку і взаємодії між собою.

Дата добавления: 2015-05-23