План практичного заняття. Методичні рекомендації до практичних занять

Практичне заняття №1

Модуль 1.

Методичні рекомендації до практичних занять

Бібліографічний список до теми

[2,9, 10, 27, 29 ]

[4, 7, 38 ]

Змістовий модуль 1. Основи фінансів

Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
Мета занять:	засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання про фінансову науку, сутність фінансів як історичної та економічної категорії

1. Предмет фінансової науки.

2. Суб’єкти та об’єкти фінансової науки.

3. Фінанси – специфічна форма суспільних відносин

4. Фінансові ресурси як матеріальні носії фінансових відносин.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Вивчаючи перше питання акцентувати увагу треба на тому, що предметом науки про фінанси є сукупність фінансових відносин на різних рівнях економічної системи: загальнодержавному (макрорівень), регіональному (рівень адміністративно-територіальних одиниць) і на рівні окремих суб’єктів господарювання (мікрорівень). Окремо виділяються міжнародні фінанси.

Понятійний апарат фінансової науки охоплює загальноекономічні та фінансові категорії, які в абстрактно-теоретичній формі характеризують різні сторони реальної фінансової дійсності. Через використання фінансових категорій як інструмента наукового пізнання досягається більш глибоке розкриття сутності фінансів, їх специфіки і особливостей функціонування.

У суспільно-історичних реаліях фінансова наука постає у трьох виявах:

- як певна сукупність знань, відомостей, інформації про фінанси;

- діяльність, пов’язана з продукуванням знань про фінанси;

- сукупність колективів, інститутів, установ і підрозділів, які забезпечують здійснення фінансової наукової діяльності.

Структура фінансової науки:

- історико-теоретичні науки (історія фінансів, теорія фінансів тощо);

- науки управлінського циклу (управління фінансами, фінансовий менеджмент тощо);

- прикладні науки (бюджетна система, податкова система, казначейська система, фінанси підприємств, фінансовий ринок, місцеві фінанси, фінансовий контроль тощо).

При вивченні другого питання, характеризуючи фінансову науку як діяльність, пов’язану з продукуванням знань про фінанси, до її складу відносять суб’єкти (вчені-фінансисти, спеціалісти), цілі (дослідження теоретичних і практичних засад функціонування фінансів у суспільстві), функції (опис, пояснення, прогноз), засоби (інформація, обладнання, устаткування), методи (правила, прийоми, понятійний апарат, теорії, концепції тощо), форми (теоретизування, експериментування тощо), об’єкти (грошові фонди, фінансові ресурси, грошові доходи і нагромадження, видатки, витрати), результати фінансової наукової діяльності (сукупність наукових знань і наукові прогнози).

Розглядаючи фінансову науку як сукупність колективів, інститутів і підрозділів, які забезпечують здійснення фінансової наукової діяльності, розуміють ті суб’єкти, які безпосередньо виконують наукові дослідження. В Україні такими суб’єктами є наукові підрозділи Національної академії України, Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, науково-дослідні установи і підрозділи міністерств, відомств, вищих навчальних закладів тощо, фінансова наукова робота яких є функціональним завданням, а для їхніх працівників - професійною діяльністю.

Об’єкт фінансової науки, як й інших економічних наук, - суспільство. Під час визначення об’єкта пізнання необхідно враховувати те, що будь-яке фінансове явище, процес або відношення об’єктивної фінансової реальності може бути об’єктом дослідження. Отже, об’єкт дослідження фінансової науки - це процес або явище фінансової теорії і практики, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення

Фінансова наука вивчає специфічні виробничі відносини щодо розподілу і перерозподілу ВВП за цільовим призначенням і суб’єктам господарювання.

Розгляд фінансів як специфічної форми суспільних відносин треба пов’язати, по-перше, з розвитком товарно-грошових відносин і, по-друге, з посиленням ролі держави, розширенням її функцій, що спричинило появу фінансів для покриття потреби суб’єктів господарювання і держави у фінансових ресурсах, які забезпечують їх діяльність.

Висхідним положенням для розкриття сутності фінансів є розуміння того, що фінанси - це одна з конкретних історичних форм економічних відносин, функціонування яких пов’язане з об’єктивною необхідністю розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту. У процесі розподілу формуються та використовуються грошові фонди, призначені для задоволення суспільних інтересів та потреб.

У сучасній економічній і фінансовій літературі фінанси визначають як систему економічних відносин, що виникають з приводу розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту, а в певних умовах і національного багатства, з метою формування фінансових ресурсів у суб’єктів господарювання і держави і використання їх на розширене відтворення та задоволення інших суспільних інтересів і потреб.

Оскільки використання фінансових ресурсів відбувається в основному через фонди цільового призначення, існує також визначення фінансів як економічної категорії, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій [7, C.7]

Разом з тим існує думка, що «фінанси - сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства» [10, C.5]

Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси досить розширено, не обмежуючись здебільшого будь-якими рамками. Де існують товар і гроші - там мають місце фінанси.

Четверте питання передбачає засвоєння того, що матеріальними носіями фінансових відносин виступають фінансові ресурси.

Фінансові ресурси самі по собі не визначають сутності фінансів, не розкривають їх внутрішнього змісту і суспільного призначення. Фінансова наука вивчає не фінансові ресурси як такі, а економічні відносини, що виникають у процесі їх формування, розподілу і використання.

Дата добавления: 2015-05-24