Санація та джерела її проведення

Термін «санація» походить від лат. «sаnаrе» і перекладається як оздоровлення або видужання. Ряд зарубіжних економістів — провідних фахівців з питань виведення п-в із фінансової кризи — дотримується думки, що са­нація — це комплекс послідовних, взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціально­го характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості та конкурен­тоспроможності в довгостроковому періоді. Особливе місце в процесі санації займають заходи фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що виникають у прогресі мобілізації й використання внутрішніх та зов­нішніх фінансових джерел оздоровлення п-в. Метою фінан­сової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності п-в, скорочення всіх видів заборгованості, поліп­шення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів ви­робничо-технічного характеру. Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Керівні служби п-в повинні своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об'єктивні кваліфіковані рі­шення для подолання можливих перешкод щодо здійснення оздо­ровчих заходів. Дійову допомогу тут може надати оперативний са­наційний контролінг, який синтезує інформаційну, планову, консал­тингову, координаційну та контрольну функції.

За джерелами мобілізацій фінансових ресурсів розрізняють ав­тономну санацію (власні кошти п-ва та капітал його вла­сників) та зовнішню санацію (кошти кредиторів та держави). Мобілізацію внутрішніх ре­зервів фінансової стабілізації як правило здійснюють за такими основними напрямами: 1) Реструктуризація активів; 2)Зменшення (заморожування) витрат; 3)Збільшення виручки від реалізації.

Першу групу санаційних заходів пов'язано зі зміною структури та складу активної сторони балансу. У рамках реструктуризації активів виділяють такі види санаційних заходів: а) мобілізація прихованих резервів; б) використання зворотного лізингу; в) лізинг основних фондів; г) здача в оренду основних фондів; д) оптимізація структури розміщення оборотного капіталу; е) продаж окремих, низькорентабельних структурних підроз­ділів (філій). є) рефінансування дебіторської заборгованості Зменшення (заморожування) витрат здійснюється в двох напрямках: Заморожування інвестиційних вкладень; Зниження валових витрат. У рамках мобілізації внутрішньовиробничих санаційних резервів аналізуються всі наявні можливості збільшення виручки від реа­лізації продукції. У цьому разі слід використати весь арсенал захо­дів для активізації збутової (маркетингової) політики п-ва. Збиткові п-ва можуть вдатися до санації балансу ( чиста санація), коли вичерпано інші можливості покриття балансових збитків. Чиста санація передбачає покриття відображених в балансі збитків за рахунок власних та прирівняних до них коштів. Найбільш заінтересованими в санації неспроможного п-ва особами є його власники (акціонери, пайовики тощо). Вони, як правило, несуть значний тягар фінансування санаційних заходів. Фінансування санації власниками може здійснюватися: а) збільшенням (зменшенням) статутного фонду; б) наданням позик; в) наданням цільових внесків на безповоротній основі. У результаті санації балансу п-во не мобілізує додатко­вих коштів, однак створює необхідні передумови (урівноважування номінальної вартості акцій (паїв) з їх ринковою ціною) для залучен­ня зовнішніх фінансових джерелі у майбутньому.

Альтернативна санація поєднує елементи чистої санації та санації із залученням додаткових вне­сків власників За такої форми санації перед акціонерами (власни­ками) стоїть проблема вибору, або вони здійснюють цільові внески для погашення балансових збитків п-ва і збері­гають належну їм частку (в абсолютному і відносному розмірах) номінальної вартості статутного фонду, або погоджуються на зниження номінальної вартості, не здійснюючи жодних доплат. Фінансові наслідки обох видів санації для власників корпоратив­них прав п-ва однакові, проте для суб'єкта господарю­вання найліпшим буде здійснення додаткових внесків, оскільки в такому разі залучаються додаткові ліквідні засоби, а отже, поліп­шується платоспроможність п-ва. Фінансова участь кредиторів у санації боржників може здійсню­ватися: а) пролонгацією та реструктуризацією наявної заборгованості; б) повною або частковою відмовою від своїх вимог; в) наданням додаткових кредитних ресурсів; г) наданням кредитного забезпечення (поручительства, гарантії); д) трансформацією боргу у власність. Безперечно, активної участі кредиторів у фінансовому оздоров­ленні можна очікувати тільки тоді, коли внаслідок санації та збере­ження п-ва-боржника вони отримають повніше задоволен­ня своїх вимог, ніж за його ліквідації. Кредитори можуть зважитися на матеріальний ризик в обмін на майбутню участь у прибутках да­ного п-ва, в обмін на великий пакет акцій боржника або з надією отримати надійний ринок збуту своєї продукції (джерело постачання сировини для свого в-ва) тощо. Якщо мобілізованих фінансових ресурсів із децентралізованих джерел не вистачило для успішного проведення санації чи реструк­туризації, то в певних випадках може бути прийнято рішення про надання державної фінансової підтримки. Згідно із Законом України «Про п-ва» у разі збиткової діяльності п-в держа­ва, якщо вона визнає продукцію цих п-в суспільне необхід­ною, може надавати їм дотації чи інші пільги.

Надання кредитної підтримки відносини розподілу фінансових ресурсів формуються на двох рів­нях: централізованому й децентралізованому. Централізована санаційна під­тримка може здійснюватися: а) прямим бюджетним фінансуванням; б) непрямими формами державного впливу.

Пряме бюджетне фінансування санації п-в відбувається на поворотних (бюджетні позики) і безповоротних засадах (субсидії, дотації, повний або частковий викуп державою акцій п-в, що перебувають на межі банкрутства).

До непрямих форм держ впливу належить: надання п-вам дозволу на тимчасове недотримання антимонопольного законодавства, та використання засобів фіскального характеру.

Дата добавления: 2015-05-24