Як оцінюється платоспроможність країн, що розвиваються?

Яка динаміка стану зовнішнього боргу країн що розвиваються?

Найкрупнішим боржником з числа країн що розвиваються, є Бразилія (борг понад 100 млрд. дол.). Дещо відстає від неї Мексика. Зовнішній борг Індії, Індонезії, Аргентини, Китаю — від 50 до 80 млрд. дол. За ними слідують Корейська Республіка, Нігерія, Філіппіни, Венесуела (по 30 млрд. дол. на початку 90-х рр.). Таїланд, Алжир, Малайзія, Марокко, Перу які заборгували більше 20 млрд. дол. У списку найбільших боржників фігурують як країни, які багато разів переглядали графік своїх боргових платежів (Бразилія, Мексика, Аргентина, Нігерія, Філіппіни, Венесуела, Марокко, Перу), так і держави, які дотримуються взяті на себе зобов’язання. У їх числі країни з високою репутацією на світовому ринку позикових капіталів (Корейська Республіка, Таїланд, Малайзія). Отже, розмір зовнішнього боргу і платежів по його погашенню не може розглядатися як єдиний показник платоспроможності.

Найвищі щорічні платежі в абсолютному вимірюванні здійснює Бразилія — 42 млрд. дол., а у відносному Угорщина — 20 % ВВП. Для порівняння коефіцієнт обслуговування зовнішнього боргу в Україні станом на 01.07.2004 р. становив 10,5 %[7].

Платоспроможність залежить перш за все від наявності ресурсів, які має в своєму розпорядженні країна-боржник, тобто від об’єму її ВНП, а також експортної бази, оскільки платежі з обслуговування зовнішнього боргу здійснюються в іноземній валюті. Справно платять зовнішні борги країни з економікою, що динамічно розвивається, і особливо її експортним сектором. Виходячи з цих критеріїв міжнародні фінансові інститути (перш за все МБРР) використовують наступні показники для аналізу платоспроможності країн що розвиваються. Зовнішній борг країни зіставляється з її валовим національним продуктом (борг/ВНП). У 1986 р., в період вкрай гострої боргової ситуації, в середньому борг дорівнював 38 % сукупного ВНП країн що розвиваються.

У 1991 р. цей показник знизився до 21 %. А в 1970 р. при сприятливій ситуації він складав приблизно 10 %. Проте універсального критерію цього показника не існує. Кожній країні властивий свій критичний рівень.

Графік платежів по обслуговуванню боргу може бути рівномірно розтягнутий на тривалий період. Але іноді платежі концентруються на короткому відрізку часу. У зв’язку з цим ситуація в країнах з однаковими показниками борг/ВНП може в конкретний момент істотно різнитися. Тому розраховується цей показник так: платежі по обслуговуванню боргу/ВНП. Вважається, якщо країні доводиться направляти на обслуговування боргу 5 % і більше ВНП, то борговий тягар на даний момент є важким. Оскільки платежі по обслуговуванню боргу здійснюються в конвертованій валюті, тоді необхідно враховувати експортні можливості країни-боржника. У зв’язку з цим розраховуються наступні показники: борг/експорт і платежі по обслуговуванню борг/экспорт. Останній показник — норматив обслуговування боргу (НОБ) вважається головним при аналізі платоспроможності. Прийнято вважати, що якщо НОБ перевищила 20 %, то виникає загроза зриву графіка платежів по обслуговуванню боргу. Проте деякі країни витримували НОБ в 35 % і вище, а інші припиняли регулярні платежі при нормі обслуговування боргу в 15 % і нижче. В середньому по країнах НОБ, що розвиваються, в 1970 р. складав близько 10 %, в 1986 г.-30, в 1991 г.-21 %.

Особлива увага надається аналізу процентних платежів. Вони зіставляються як з ВНП (процент/ВНП), так і експортом (процент/экспорт). При відстроченні платежів, як правило, переносяться терміни погашення основної суми боргу, а відносно процентних виплат кредитори дотримуються жорсткої позиції. До того ж значна частина кредитів країнам що розвиваються, надається на умовах „плаваючої” процентної ставки, у зв’язку з чим ситуація для країни-боржника може різко змінитися. Ліквідні позиції країни-боржника характеризуються показником золотовалютні резерви/борг.

Ознакою настання кризи платоспроможності звичайно служать порушення графіка платежів по обслуговуванню боргу. Якщо країна-боржник офіційно заявляє про свою нездатність розплачуватися по боргах у встановлені терміни і вдається до послуг інститутів, які займаються врегулюванням боргу на багатобічній основі, то, отже, наступила криза платоспроможності.

Дата добавления: 2015-05-24