КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Роздільна здатність - властивість мікроскопа давати окремо зображення двох, поряд розміщених, світлих точок предмета
Теорія роздільної здатності мікроскопа була розроблена Е. Аббе, а потім Л. І. Мандельштамом і Д. С. Рождественським. Роздільна здатність мікроскопа зумовлена хвильовими властивостями світла і передусім дифракційними явищами. Вона визначається роздільною здатністю об'єктива, в який входять промені світла, що дифрагують на структурних деталях предмета, і залежить, таким чином, від апертурного кута і довжини хвилі. Роздільна здатність є характеристикою, яка обернена до межі розрізнення - найменшої відстані між: двома світлими точками предмета, які сприймаються в мікроскопі окремо. Чим менша межа розрізнення, тим вища роздільна здатність оптичного приладу. В теорії Аббе формула для межі розрізнення має такий вигляд для "сухого" мікроскопа: При використанні імерсійного об'єктива (тобто у разі, коли між предметом і об'єктивом розміщена рідина з показником заломлення значно збільшується яскравість зображення і роздільна здатність мікроскопа. У цьому випадку формула для межі розрізнення набуває вигляду (6.12) Величина називається числовою апертурою. Оцінимо цю величину. Максимальна кутова апертура тоді для сухого об'єктива а для імерсійного якщо Використовуючи світло з до якого найбільш чутливе людське око, отримаємо для межі розрізнення такі значення: для сухого мікроскопа а для імерсійного мікроскопа Не має сенсу нескінченно зменшувати оскільки деталі предмета повинні розрізнятися і оком. Реальне збільшення мікроскопа визначається так званим корисним збільшенням яке визначається співвідношенням де - межа розрізнення ока, тобто розмір зображення на сітківці ока предмета, який має величину, що співпадає з межою розрізнення мікроскопа на відстані найкращого зору Нормальне око розрізняє дві точки, кутові відстані між якими мають порядок 2'- 4', тобто декілька кутових хвилин. Тоді для такої кутової відстані межа розрізнення ока становить Таким чином, корисне збільшення мікроскопа Тоді для сухого мікроскопа при і числовій апертурі маємо а для імерсійного мікроскопа з числовою апертурою
Отже, у звичайному оптичному мікроскопі корисне збільшення не може перевищувати значення Ці збільшення називають корисними, тому що при них око розрізняє всі елементи структури об'єкта, які розрізнені мікроскопом. Для вирішення різноманітних завдань у біологічних дослідженнях використовують різні методи спостереження об'єктів за допомогою мікроскопа, основними з них є такі: - методи світлого і темного полів у відбитих променях або променях, що проходять крізь об'єкт; - методи спостереження в поляризованому і люмінесцентному світлі; - метод фазового контрасту; - метод ультрамікроскопії та ін.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 769; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |