Сутність фінансів транснаціональних корпорацій

Транснаціональне фінансування

Фінансовий менеджмент ТНК. Особливості інвестиційної діяльності

Сутність фінансів транснаціональних корпорацій

План

Тема 10. ФІНАНСИ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення платіжного балансу. Який його економія ний зміст?

2. Охарактеризуйте основні історичні етапи в розробці платіж­ного балансу.

3. Яка структура платіжного балансу?

4. Дайте визначення активу або дефіциту торговельного ба­лансу.

5. Які основні складові балансу послуг?

6. Яка структура балансу руху капіталів і кредитів?

7. Охарактеризуйте операції з ліквідними валютними активами.

8. Яка сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ?

9. Перелічіть основні фактори, які впливають на платіжний баланс.

Ключові терміни: транснаціональна корпорація (ТНК), внутрішньофірмове фінансування, міжнародна торгі­вля, зарубіжні інвестиції, прямі іноземні інвестиції (ПІІ), фінансова стратегія, фінансовий менеджмент ТНК, міжфірмова кооперація, транснаціональне фінансування, євровалютні комерційні цінні папери, євроноти

Література: 1, 22, 23, 28, 29, 33, 35, 37, 39, 40, 41, 44, 45, 46

Для розкриття сутності данного питання розглянемо спочатку, що являє собой транснаціональна корпорація (ТНК) і як здійснюється її розвиток на міжнародному ринку.

Транснаціональні корпорації являють собою найбільші компанії переважно з однонаціональним акціонерним капіталом і характером контролю над діяльністю всієї компанії. ТНК здійснюють свою ділову активність в інших країнах за допомогою організації там філій і дочірніх компаній, що володіють самостійними службами виробництва і збуту продукції, науково-дослідними центрами і т.ін. Типовими прикладами подібних міжнародних корпорацій є американські фірми «Дженерал моторс», «Форд», ИБМ (IBM) і «Экссон», швейцарський харчовий концерн «Нестле» і ін.

Кінцевою метою транснаціональних корпорацій є присвоєння прибутку. Для досягнення цієї мети в них мається безліч переваг у порівнянні з іншими учасниками міжнародних економічних відносин. Насамперед – збільшення території своєї дії. Розширення сфери діяльності дозволяє їм мати наступні переваги:

· вони ставлять собі на службу природні і людські ресурси, а також науково-технічний потенціал інших країн;

· проникають на ринки інших країн «зсередини», минаючи митні бар'єри закордонних країн додатка свого капіталу;

· маючи філії в різних країнах, переборюють обмеженість внутрішнього ринку країн своєї резиденції, збільшуючи розміри підприємств і масштаби виробленої продукції до найбільш прибуткового рівня.

Переважною рисою розвитку транснаціональних корпорацій є розвиток у їхніх рамках внутріфірмових відносин. Так, широке поширення одержала внутріфірмова торгівля між окремими філіями і дочірніми компаніями ТНК, розташованими в різних країнах, що за своєю формою є міжнародною торгівлею. Внутрікорпоративний торговий обмін між різними підрозділами транснаціональних фірм обгороджує їх від впливу міжнародної конкуренції, тим самим роблячи великий вплив на весь товарообіг.

Крім того, внутріфірмовий обмін дозволяє транснаціональним корпораціям уникати впливу тарифних бар'єрів при імпорті в країну свого базування товарів, зроблених її філіями й іншими підрозділами. ТНК нерідко звільняються від сплати пошлин на раніше вивезені матеріали.

ТНК одержують чималі переваги і від того, що внутрішньокорпоративні комерційні відносини вони здійснюють на базі так званих трансферних цін. Внутріфірмові трансферні ціни – це такий вид цін, що одержали широке поширення при обміні товарами і послугами в рамках міжнародних корпорацій. Як правило, конкретні дані про ці ціни складають комерційну таємницю, тому що їхній рівень значно відрізняється від цін при постачаннях такої ж продукції між незалежними підприємствами, що не входять у структури транснаціональної корпорації. По деяким даним, трансферні ціни приблизно в 3 – 4 рази нижче світових цін на такі ж товари.

В умовах розширення виробничої діяльності транснаціональних корпорацій роль внутрішньофірмових трансферних цін як інструмента міжнародного обміну незмінно збільшується. ТНК використовують ці ціни для такого калькулювання витрат виробництва й інших економічних показників, що дозволяють мінімізувати доходи, з яких необхідно виплачувати податки, а також фінансувати діяльність одних виробників ТНК за рахунок інших. Варто підкреслити, що по каналах міжнародного внутріфірмового обороту в даний час проходить одна третина світової торгівлі. Це означає, що ТНК помітно змінили характер світової торгівлі, третя частина якої здійснюється не між відособленими власниками, а усередині транснаціональних корпорацій.

Таким чином, транснаціональні корпорації, формуючи міжнаціональні виробничі комплекси, одержують можливість ширше використовувати переваги міжнародного поділу праці і міжнародної кооперації виробництва і впливати на весь характер міжнародних економічних відносин, у тому числі і на стан світової торгівлі.

Виходячи із вищенаведенного визначення і опису ТНК слід відзначити, що він є багатогалузевим комплексом створення фінансових відносин. Тому стає дуже важливим розгляд сутності фінансів ТНК, як економічної категорії.

Так, якщо фінанси - це грошові відносини, що виникають у процесі розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного багатства в зв'язку з формуванням грошових доходів і нагромаджень у суб'єктів господарювання і держави, а також використанням їхній на розширене відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних і інших потреб суспільства.

Умовою функціонування фінансів є наявність грошей, а причиною появи фінансів служить потреба суб'єктів господарювання і держави в ресурсах, що забезпечують їхню діяльність.

Тоді, фінанси ТНК можна розглядати як відносини з приводу володіння, користування і розпорядження коштами, що надходять з різних джерел (від інвесторів, що вкладають свої кошти в капітал компанії, кредитів, доходів, отриманих внаслідок діяльності фірми) і спрямовуються на різні цілі (придбання основних коштів, створення товарних запасів, придбання цінних паперів, готівкові гроші тощо), а також управління таким рухом капіталу. А їх сутність проявляється в виконанні ТНК таких специфічних видів операцій:

1. зарубіжна інвестиційна діяльність, що включає в себе:

· фінансове планування, тобто процес оцінки і вибору інвестицій довгостровкового призначення, ПЗІ;

· управління інвестиційним ризиком;

· управління портфельними інвестиціями і визначення диверсифікації портфеля за країнами;

2. складання кошторисів міжнародних капіталовкладень з визначенням їх окупності;

3. вибір джерел та оптимального рівня фінансування;

4. визначення валюти, отримання й виплата позики;

5. фінансування міжнародної торгівлі;

6. визначення вартості капіталу і прибутку на інвестований капітал4

7. грошові операції між філіями в різних країнах;

8. купівля-продаж іноземної валюти;

9. управління валютно-кредитним і валютно-фінансовим ризиком;

10. визначення шляхів зниження фінансового ризику ТНК;

11. питання оподаткування;

12. постійний зв’язок з ринками іноземних валют, євровалюти, єврооблігації і т. ін.;

13. визначення дивідендної політики.

При здійсненні цих операцій особливо важливе значення для успішного розвитку ТНК має принцип адаптації до умов зовнішнього середовища, принцип контролю і швидкого отримання повної інформації про зміни внутрішнього і зовнішнього середовища корпорації і принцип соціального партнерства менеджерів, працівників, акціонерів і споживачів.

Сутність фінансів ТНК проявляється також в фінансових відносинах які складаються з головною компанією і дочірніми підприємствами. Ці відносини носять характер фінансування.

Основним джерелом для фінансування зарубіжних філій є внутрішні джерела: нерозподілений прибуток, амортизація, внутрішньофірмові позики і випуск нових акцій. Зовнішні джерела використовуються, як правило, при тимчасовій потребі в коштах. Діапазон їх широкий: від позик комерційних банків в межах країни місцезнаходження філії до позик міжнародних кредитних агентств.

ТНК використовують фінансові зв’язки між своїми організаційними одиницями для оптимізації процесу фінансування своєї міжнародної діяльності, залучаючи зовнішні і внутрішні джерела фінансування, а також використовуючи їх різновиди.

Внутрішньофірмове фінансування у вигляді позик і випуску нових акцій за рахунок внутрішніх джерел забезпечує переміщення фінансових коштів як між головною компанією і дочірніми підприємствами, так і між останніми. Через посередництво таких внутрішніх переказів ТНК здійснюють контроль за значною частиною діяльності дочірніх підприємств. Перевага випуску нових акцій віддається в тому випадку, якщо головна компанія хоче посилити контроль над діяльністю дочірнього підприємства. Фінансування за допомогою внутрішніх позик використовується як механізм регулярної виплати відсотків і основної суми позики, тобто “репатріації” накопичених дочірньою компанією грошових коштів. З податкової точки зору корпорація переміщуватиме кошти таким чином, щоб мінімізувати оподаткування всієї системи. Вона може здійснити такий переказ у формі дивідендів, відсотків і винагород, а також шляхом встановлення трансфертних цін тощо. Дивіденди, як джерело транснаціонального фінансування, можуть переміщуватись як від головної компанії до філії, так і з філії у головну компанію.

Таким чином, фінанси – це категорія яке не обминає нічого, вона пронизує все навколо, також не є виключенням і ТНК який складає базу для створення і розвитку фінансових відносин між різними суб’єктами господарювання. А розгляд його діяльності відображає сутність фінансів ТНК як економічної категорії.

Дата добавления: 2015-05-24