Вплив грунтоутворюючих порід на формування і географію грунтів

Механічний склад грунтоутворюючої породи має
важливе значення в процесі формування грунту. Крім того, міне-
ралогічний і хімічний склад безпосередньо впливає на хід елемен-
тарних процесів, що відбуваються у грунті. Залежно від цього грунт
набуває певних фізичних і фізико-механічних властивостей, які зу-
мовлюють його агровиробничу характеристику.

Так, піщані і супіщані грунти легко обробляти сільськогоспо-
дарськими машинами. Тому їх називають легкими грунтами. Во-
ни мають сприятливий повітряний режим, високу водопроникність,
швидко прогріваються. Одночасно вони мають ряд негативних
властивостей, а саме: низький вміст гумусу і поживних речовин
(внаслідок інтенсивного промивання), низький ступінь острукту-
реності, незначну ємкість вбирання катіонів, легко піддаються
вітровій ерозії тощо.

Грунти, сформовані на глинистих породах, називають важки-
ми. Вони мають високу вологоємкість і водоутримуючу здатність.
Як правило, вони багаті на гумус і легкодоступні елементи жив-
лення. В таких грунтах при наявності необхідних умов інтенсивно
відбувається процес формування структурних агрегатів.

Якщо глинисті грунти з тих чи інших причин є безструктурними,
вони мають несприятливі фізичні властивості.

Докорінне поліпшення механічного складу грунту здійснюють
шляхом глинування піщаних і піскування глинистих грунтів з од-
ночасним внесенням високих доз органічних добрив.

Мінералогічний і хімічний (елементарний) склад грунтоутво-
рюючих порід значною мірою впливає на характер і спрямова-
ність хімічних реакцій, перерозподіл хімічних елементів по профілю
грунту, тобто на геохімію грунтоутворення. Все це певним чи-
ном впливає і на інші процеси грунтоутворення. В результаті на

обмеженій території, яка має ділянки, вкриті різними грунто-
утворюючими породами, формуються різні типи або підтипи
грунтів.

Так, на території Українського Полісся основним типом грун-
ту є дерново-підзолистий, який сформувався на водно-льодовико-
вих відкладах. В Житомирській області в межах Овруцько-Сло-
вечанського кряжу поширені сірі лісові грунти, які сформувалися
на лесах. Це зумовлено різним мінеральним, хімічним і механічним
складом водно-льодовикових і лесових відкладів.

Другий приклад. На піщаних алювіальних відкладах заплав
річок, які перетинають чорноземну зону (Дніпро, Дон, Волга та
інші), формуються дерново-лучні грунти, які значно відрізняються
від зональних чорноземних грунтів.

На заході Українського Полісся, на території прибалтійських
держав, Польщі, Німеччини, Франції серед зональних грунтів під-
золистого типу на алювії карбонатних порід (мергелів, крейди,
вапняків) сформувалися перегнійно-карбонатні (дерново-карбо-
натні) грунти. Це пояснюється тим, що наявність значної кількос-
ті кальцію нейтралізує кислу реакцію грунтового розчину і тим
самим запобігає вимиванню елементів живлення і формуванню
підзолистого горизонту. Цей тип грунту має значно вищу родю-
чість, ніж підзолисті, які його оточують.

В умовах тропічного поясу основні зональні грунти формують-
ся на червоноколірних пухких відкладах давньої кори вивітрю-
вання. Серед них на значних територіях (Центральна Африка,
Індостан, східна частина Австралії), на давньоалювіальних рівни-
нах, де грунтоутворюючою породою є продукти площинного змиву
з оточуючих підвищених елементів рельєфу, поширені чорні тро-
пічні грунти.

Таким чином, зміна хімічного складу породи зумовлює форму-
вання іншого типу грунту.

Тут наведено приклади впливу грунтоутворюючої породи на
географію грунтів на значних територіях суші. Аналогічні прик-
лади мають місце і на невеликих територіях (адміністративний
район, окреме господарство), де є ділянки з різними грунтоутво-
рюючими породами.

Розділ 2
РОЛЬ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ В ГРУНТОУТВОРЕННІ

Як довів В. В. Докучаєв, грунт є продукт взаємо-
дії живої і неживої природи. Тому живі організми поряд з гірсь-
кими породами, повітрям і водою слід розглядати як матеріальну
основу грунтоутворення. Вони є найпотужнішим фактором генезису грунтів. Процес грунтоутворення починається з моменту по-
селення живих організмів на гірській породі. Вони засвоюють еле-
менти літосфери, воду і елементи атмосфери, включають їх у ме-
таболізм і повертають у грунт в інших формах і співвідношеннях.
Отже, в результаті життєдіяльності організмів виникають малий
біологічний кругообіг речовин, а також грунтові цикли кругообігу
цілого ряду хімічних елементів (С, О, Н, N, Р, S та ін.).

Життєдіяльність всіх організмів, що населяють грунт (мікро-
організми, рослини, тварини), та продукти їх життєдіяльності
здійснюють найважливіші елементарні процеси грунтоутворен-
ня — синтез і розкладання органічної речовини, вибіркову акуму-
ляцію біологічно важливих елементів, руйнування і новоутворен-
ня мінералів, перерозподіл і акумуляцію речовин тощо. Все це
визначає загальний хід процесу грунтоутворення і формування ро-
дючості грунту.

Грунт одночасно населяють представники всіх чотирьох царств
живої природи — прокаріоти, гриби, рослини, тварини. Проте
функції організмів кожного царства в грунтоутворенні різні.

Дата добавления: 2015-05-24