Грунтові води

ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

У процесі виробничої діяльності людина за допо-
могою потужних засобів впливає на навколишнє середовище, в
тому числі на грунт, що призводить до значних змін в природних
екологічних системах, до змін в процесі грунтоутворення.

Освоюючи цілинні землі, людина створює сприятливі умови для
росту і розвитку культурних рослин. Однак при цьому порушується
динамічна рівновага всіх компонентів природного ландшафту: змі-
нюється характер рослинності, склад мікроорганізмів і зоофауни,
характер обміну речовин і енергії в системі грунт — рослина тощо.
Змінюється вплив інших факторів грунтоутворення: клімату, рельє-
фу, материнської породи.

Обробіток грунту, регулювання водного режиму (осушення, зро-
шення, снігозатримання), внесення добрив, хімічні та інші види
меліорацій докорінно змінюють хімічний склад грунту, його фізич-
ні, теплові і водні властивості.

Таким чином, з початком обробітку цілинного грунту починає
змінюватися характер грунтоутворення. Грунт переходить з при-
родної до культурної фази свого розвитку, до культурного процесу
грунтоутворення. Суть цього процесу спрямовується на утворення
потужного гумусного горизонту, який повинен мати високу біоло-
гічну активність, високий вміст гумусу, сприятливий структурний
склад, оптимальний поживний, тепловий, водний і повітряний ре-
жими.

Основними факторами впливу на грунт на всіх етапах культур-
ного грунтоутворення є культурні рослини, механічний обробіток
грунту, удобрення та різноманітні меліоративні заходи. Роль даних
факторів в грунтоутворенні детально вивчають у курсі агрономіч-
ного грунтознавства.

Систематичне поліпшення властивостей грунту і підвищення
його родючості шляхом застосування агротехнічних заходів назива-
ють окультуренням грунту. В окультурених грунтах створюються
сприятливі умови для росту і розвитку рослин.

На значних територіях суші земної кулі грунти фор-
муються під прямим впливом грунтових вод (гідроморфні грунти).
Наявність грунтових вод на глибині гумусного горизонту і в грунто-
утворюючій породі є одним з критеріїв оцінки водного режиму
грунту, його агровиробничих властивостей. Грунтова волога може
бути тимчасовою, сезонною. Формується вона в результаті інфільт-
рації дощової, снігової або зрошувальної води. Близький до поверх-
ні водоносний горизонт може утворитись в результаті виходу на-
порних підземних вод.

Доведено, що грунтові води, які залягають на глибині більше
10—12 м, не впливають на грунтоутворення. При заляганні на гли-
бині 7—10 м вони впливають на грунтоутворення через рослини,
які засвоюють вологу на цій глибині. Якщо грунтові води заля-
гають на глибині 4—7 м, то в нижній частині грунтового профіліо
з’являється капілярна волога, яка несе з собою водорозчинні солі.
Постійний приток вологи забезпечує живлення рослин і тим поси-
лює акумуляцію органічної речовини. Крім того, під впливом цієї
вологи змінюється хімічний склад нижніх горизонтів грунту. Це
так звані напівгідроморфні грунти. До цієї групи належать чорні
тропічні грунти, грунти прерій і лучних степів.

При незначній глибині грунтових вод (1—3 м) капілярна во-
лога бере активну участь в грунтоутворенні, в житті рослин, у фор-
муванні хімічного складу грунту. У верхніх горизонтах грунту аку-
мулюються хімічні сполуки. Значна кількість капілярної вологи
витрачається на випаровування і транспірацію. Такі грунти нази-
вають гідроморфно-акумулятивними, вони часто є засоленими.

Джерела надходження води в грунтові води дуже різноманітні.
Здебільшого це інфільтрація атмосферних опадів, зрошувальних
вод, через русло річки, через іригаційні споруди, надходження па-
водкових вод тощо.

При високому заляганні грунтових вод (1,0—1,5 м) в заплавах
і дельтах річок, низинних болотах розвивається глейовий або тор-
фово-глейовий процес грунтоутворення. Грунтові води в цих умо-

вах є постійно діючим фактором акумуляції механічних часток і
хімічних елементів. Тут формуються високородючі гідроморфні за-
плавні грунти (алювіальні лучні, торфо-глейові, дернові, глейові,
алювіальні, лучно-болотні).

Своєрідне підводне грунтоутворення відбувається на мілковод-
дях заток, озер, водосховищ тощо. Біогенним фактором тут є рос-
лини гідатофіти і гідрофіти (водорості, очерет, стрілолист, рдест,
латаття, сусак тощо). На дні водоймища накопичується спочатку
тонкий глинястий алювій, в який занурені корені рослин. Тут же
живе величезна кількість мікроорганізмів, нижчих і вищих тварин.
З часом утворюються брижі, драговина, відкладається сапропель,
торф.

Дата добавления: 2015-05-24